Чого тільки не вартувало мешканцям вулиць Броварової, Київської, Середньої, Підгірної , щоб їм включили водопостачання належним чином. Як зазначив мешканець Броварової К. Рудик, в понеділок вібулася зустріч його, як представника від мешканців даних вулиць,секретаря міської ради В. Стрюченка в кабінеті начальника водопостачання дистанції колії В. Гриндули.

Не встигла міська газета “Ратуша” в черговий раз передати куті меду, на рахунок того, що “поки міський голова є відсутній, а його заступник А.Левкович і секретар В.Стрюченко цілком владнали проблему з водопостачанням мешканців залізничного мікрорайону, як тут одразу ж збурилася фактично третина міста, якій таке “добро” задбали. Обурилася не на жарт. І малосумнівно, щоб самовнушання редактора газети “Ратуша”, мовляв в усьому винні “бюрократичні чиновники з області”, “районна влада” і “засновники газети “і плюс”, - тут допоможе, факт залишається фактом. В місті справи йдуть чимраз гірші, люди все більш обурюються, бо реально бачать, що ремонтні роботи по вул.Коновальця до цих пір не розпочато, а осінь в розгарі, дорога в центрі міста перерита і ніхто не спішить її лагодити, проблеми з водопостачанням чимраз набирають все нових і нових відтінків, а “міського голову кинули напризволяще, мовляв, працюй, а ми збоку побачимо, що з цього вийде...”

Знаючи про те, що я працюю в газеті, до мене звернулася молода жінка з проханням написати про те, як вона стала жертвою шахрайства. Звісно, вона не побажала публічно називати себе, так як проживає у Чорткові і працює в досить відомій установі. Оксана, назвемо її так, розумна жінка з вищою освітою, престижною роботою. Тепер вона відчуває сором, провину, замішання і злість на саму себе. Вона так би з цим жила і далі , але їй робиться страшно тільки від однієї думки, що ще хтось зможе попастися у тенета обману, так як це було з нею. Тому хоче застерегти людей від необачливих кроків через газету. То ж давайте переповімо усе за порядком. До вашої уваги розповідь самої потерпілої:

У понеділок делегація жителів з Монастирської профчастини, тобто як ми звикли називати, військової казарми, що при дорозі вулиці. Незалежності ,пішла до міського голови, щоб вирішити ряд питань, серед яких були проблеми з опаленням, із забудовами, які недавно розпочалися з двох боків казарми та свого аварійного житла.

Зустрівшись віч-на-віч з цією сім'єю, мені яскраво згадалися слова Марії Арбатової: “Я не вірю в любов, коли в неї не вкладати порівну. Стосунки обох повинні бути скарбничкою, до якої обоє кидають свої монетки, і коли вона наповниться і буде відкрита, то тільки спільні гроші зможуть оплатити взаємне довір'я, інакше будь-який союз стане списком взаємних боргів. І ніхто не буде у виграші, тому що вампіри завжди нещасливіші від своїх жертв...” Це ніби схема, за якою вартує будувати будь-які стосунки. Саме таку мудрість усвідомило в своєму житті подружжя Удовенків з Чорткова і прожили щасливо й радісно: зростили дітей, виплекали онука, тепер переносять цю любов на правнука, збудували свої стосунки так, що вони стали добрим і теплим домом. Прожили у взаємоповазі і взаємопідтримці трохи більше як півстоліття разом. Такий тривалий і міцний союз, якому вартує позаздрити , адже він гідно витримав тест на міцність.

А ви довіряєте журналістам?
Кілька днів тому світ відзначив міжнародний День солідарності журнлістів. Як правило, колеги по перу намагаються бути солідарними одні з одними, підтримувати, допомагати, по-доброму критикувати. А як щодо потенційних читачів? Чи довіряють люди журналістам? Чи черпають всю потрібну інформацію з газет, які читають? Про це ми запитали чортківських мешканців, людей, яким небайдужа українська преса, і наша чортківська зокрема.

Наради у голови РДА

11 і 12 вересня тривала робоча нарада у голови Чортківської райдержадміністрації Тараса Капусти, де про свою роботу звітували усі служби РДА.
Нарада була продиктована тимчасовою відсутністю голови, який навчається на факультеті вищих керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України. Голова РДА Т.Капуста, повернувшись з навчання прагнув докладно дізнатися про те, що робиться в районі.

Сьогодні чимало мешканців Чорткова не стоять осторонь подій, що відбуваються у нашому місті. І це, безумовно, нормально. Це посвідчує активну позицію наших громадян, тому не може залишитися поза увагою.
Так нещодавно до редакції нашої газети зайшов в минулому кандидат на посаду міського голови, а нині приватний підприємець, громадянин нашого міста Сергій Гусак. Його візит був продиктований бажанням мешканця міста висловити свою позицію і бачення. А заголовок до даної статті це також його пропозиція. І ось що він повів далі.
То ж слово має Сергій Гусак.

Чи то ми надто часто критикуємо наші комунальні служби, а вони вже до цього звикають, чи інша в тому причина, але ніяк ми не можемо з ними порозумітися. Практично на кожному кроці, куди не кинеш оком, повсюдно бачимо їх інертність до господарювання.
Давня асоціація українця з господарем мимоволі стирається. Тільки сильніші вітри подули вилицями міста, як дерева стали просто валитися. У комбінаті комунальних підприємств нам сказали, що санітарна рубка дерев планово відбувається щороку. Але які дерева ріжуть?

Днями до нашої газети звернувся мешканець вул. Юрчинських Ігор Онищук (його подвір’я виходить на вул. О. Гончара на автостоянку куди планується перенесення промислового ринку з центру міста). Пан Ігор уже не вперше звертається до друкованого засобу масової інформації з тривогою, що порушується захисна смуга річки Серет. Тобто незважаючи на те, що захисна смуга для середніх річок мінімально становить 50 метрів і про заборону Земельного і Водного кодексів України порушувати цю межу проводячи там забудову, цього ніхто і слухати не хоче.