До редакції газети "і плюс" звернулися люди, котрі мешкають по вулиці Пітушевського (колишня Жовтнева). У їхньому листі йдеться: "Протягом багатьох років з очисних колодязів, які розташовані впродовж каналізаційної мережі від лікарні до вул. Пітушевського систематично витікають нечистоти. Це відбувається і в даний час. Велика кількість смердючого бруду (фекалій) розливається по прилеглих територіях, тече вулицею повз бібліотеку в центр міста.

У період спекотних днів ця ситуація набирає такої гостроти, що несе загрозу мешканцям, а - особливо дітям. Їх проживає тут чотирнадцятеро.

З цією проблемою ми зверталися неодноразово (у 1977, 1981, 2002 роках) до міського голови, головного державного санітарного лікаря, до головного лікаря райлікарні). Причина усувається тільки на деякий період. І знову все повторюється..."

І підписи - Затурський, Сов`як, Івануць, Гевко, Ткачик, Школьницький, Юськевич, всього 15 осіб.

Причина такого звернення цілком зрозуміла, не так то й спокійно і затишно живеться, коли твоїм подвір`ям проходить водовідведення (каналізація) і несеться сморід від нечистот. Втім, слова "спокійно" і "затишно" тут аж ніяк не підходять, бо доводиться дихати цим повсякчас. І ллються потоки обурення з вуст мешканців Пітушевського, розбиваючись об стіну чи то байдужості, чи то нерозуміння.

У ці холодні і непривітні осінні дні із гіркотою згадуєш про погоду, коли звернулися мешканці вулиці Пітушевського до нас, тоді добігали до кінця приємні погідні дні, де уже не пекло сонце, але й не дошкуляв холод і дощ. То ж були усі сприятливі умови для вивчення питання "на місці подій". Так виявилося, що найбільше страждає садиба під № 14, в якій проживає досить відома, шанована і поважна в районі людина, тому з етичних міркувань не будемо розголошувати її імені. Не в ній річ, а в самій проблемі. Садиба по вулиці Пітушевського, 14 знаходиться одразу за огорожею райлікарні, точніше в кінці саду останньої, і межує із могилою єврейського письменника і філософа Давида Мойше Фрідмана. Саме неподалік могили цього філософа, на території райлікарні, чи то як звикли ми говорити, в лікарняному саду знаходяться декілька колодязів. То ж ми з господарем садиби № 14 попрямували туди. Складно сказати, що ці колодязі закриті і убезпечені, бо окремі з них на той ча,с як ми були, просто прикрили дошками. Колектор навпроти могили є останнім на території лікарні, далі - огорожа і внизу - присадибна ділянка будинку № 14. Тут вздовж плота тягнеться водовідвідний канал, а на самому городі стоїть геть проржавіла каналізаційна кришка. Тут також небезпечно ступити ногою, можна провалитися у колодязь. Частина водовідвідних колодязів, що проходять територією райлікарні належать їй, а та частина, що тягнеться вздовж города і подвір`я будинку № 14 - належить водоканалізаційному господарству, запевняє сусідка в межу пані Лідія Гевко.

Мешканці вулиці Пітушевського скаржаться на те, що до каналізаційного колектора райлікарні, розташованого за два метри від могили Давида Мойше Фрідмана, стікаються нечистоти від будівель поліклініки, райлікарні та патолого-анатомічного відділення ( усе це несеться потім подвір`ям садиби № 14). Часто каналізаційний колектор забивається посторонніми предметами (ганчірками, жировими відходами тощо) і каналізаційна рідина виливається на поверхню вулиці. Як запевняють жителі Пітушевського, в таких випадках працівники водо-каналізаційного господарства Чорткова чистять усе це. Ось і того дня, коли я прийшла на зустріч з людьми, працювали робітники з водоканалу, якими було прочищено від кусків цегли колодязь на території садиби № 14 і прочищенний водостічний канал. Залишилося замінити кришку колодязя на городі. Усі три колодязі, що знаходяться на самісінькому подвір`ї садиби № 14 господар відреставрував власними силами за свій кошт (усього 26 метрів).

Люди нарікають на те, що у часі надмірних опадів, колодязі перепонюються водою, яка підтоплює цілі подвір`я і підвали.

"Моє подвір`я розташоване ніби в ямі (колись тут добували глину), і часто вся вода стікає сюди. Підтоплює подвір`я, підвали не тільки у мене, а й у судів Колубаєвих", - додає пані Лідія Гевко. - "Повірте, ми вже просто втомилися від цього всього: і від смороду з каналізаційних колодязів, і від підтоплення, і від частого звертання по інстанціях", - зазначають мешканці Пітушевського.

А звертаються вони таки довгенько, з 1957 року. У Лідії Василівни Гевко, на котру поклали мешканці обов`язок звертатися від їхнього імені по інстанціях, показала грубу папку із листуванням. "Просто руки опускаються, - провадить даля пані Ліда, - тільки щось зроблять, трохи часу маємо спокою, а потім знову все приходить в занепад і знову не маємо права влітку відкрити кватирки".

А куди за цей час вони тільки не зверталися, навіть до гумористичного журналу "Перець" у 1981 році, та й до багатьох керманичів міста, які мінялися один за одним..

Ще у той же 1981 рік, за 2 вересня, голова виконкому міської ради народних депутатів О.Решетар зізнається: "...Дійсно два-три рази в рік каналізаційний колектор по вулиці Жовтневій забивається посторонніми предметами... Каналізаційна мережа Чортківської лікарні, яка проходить через двір № 10 по вулиці Жовтневій, дійсно потребує переобладнання на більший діаметр (200 мм), для того, щоб уникнути випадків переливання каналізаційної рідини із колодязів".

З того часу минуло 27 років, змінилася назва вулиці із Жовтневої на Пітушевського, та й будинок № 10, змінив номер і став будинком № 14, але справа з місця так і не зрушилася. За цим листуванням можна проглядіти історію, приміром, що у 1977 році головним лікарем райлікарні був П.Дюк, котрий у свій час відповідає сім`ї Гевко: "Згідно вашої заяви, адміністрація Чортківської районної лікарні повідомляє, що каналізаційна труба, яка проходить через територію лікарні від дитячого садка, дійсно була закупорена (закупорка каналізації була на території лікарні) і при виявленні очистилася".

Усі ці звернення стосуються ХХ століття. А з приходом ХХІ століття мало що змінилося. Хоч в лютому 2002 року мешканці вулиці Пітушевського зверталися до міського голови М.Вербіцького, головного санітарного лікаря Б.Бакуна, головного лікаря райлікарні М.Семкова уже з вимогою: "1. Встановити графік профілактичного очищення колодязів не менше 1 раз на квартал. Виділити відповідального за контроль цієї роботи. 2. Забезпечити: а) заміну, б) ремонт. в) встановлення каналізаційних люків для запобігання  попадання туди посторонніх предметів..." З цього листа видно, що терпець у мешканців цієї вулиці не обірвався, а рухнув.

Відповідь головного державного санітарного лікаря є такою: "...Повністю закрити каналізаційний колодязь біля пам`ятника Фрідману. Повністю очистити територію навколо каналізаційного колодязя від викиданих нечистот і не допустити виникнення подібного".

Тоді на місце проблеми вийшов і сам міський голова Михайло Вербіцький, колодязі почистили та встановили уловлювач посторонніх предметів у каналізаційному колекторі, що знаходиться у саду райлікарні за 2 метри від пам`ятного знака Фрідману. Проте знову минув час, уловлювач стоїть на місці, тільки ось цегла осипалася і сам уловлювач уже як бутафорія - в середині великої дири. То ж "посторонні  предмети" уже не затримуються. І проблема знову "відмолодла". Таку ситуацію ми застали на місці вивчення проблеми.

Та схоже ця проблема з бородою уже достоту проїлася, правда для стороннього ока. А для тих, хто надалі знаходиться в епіцентрі проблеми, - це біль, здоров`я і нерви. Змінюються часи, змінюється влада, а віз і нині застряг на тому самому місці.

Ми звернулися до адміністрації райлікарні.

Михайло Копистенський, в.о. головного лікаря райлікарні:

- Нещодавно наші робітники прочистили усі каналізаційні колодязі, що є на нашій території. На городі садиби № 14 починаються усі ці неподобства. Десь в тому місці осунулася труба, і загалом ті труби треба міняти. А це не наша територія, це є власність міста. Ми, лікарня, також потерпаємо від затоплення. Тому часто чистимо колодязі. А щодо каналізаційного колектора навпроти могили Фрідмана, то наші працівники постійно його чистять. Так що це не наша провина, що забивається система водовідведення, яка проходить територією садиби № 14.

Зміст претензій мешканців вулиці Пітушевського ми передали заступнику міського голови з питань житлово-комунального господарства Василю Івановичу Кіндяку.

Василь Іванович прийняв копію письмової заяви мешканців, пообіцяв розібратися з цим питанням особисто. Кажуть, невдовзі погода трохи виправиться, то ж сподіваємося, буде добра можливість допомогти людям, які потерпають від нечистот.

Леся Легіт