A A A
Розмір шрифта:  

Діти-інваліди із громадського об`єднання "Лебедята" побували на Івано- Франківщині

 

Уже минає 19 років, як у місті Чорткові діє Чортківське районне громадське об`єднання батьків дітей-інвалідів "Лебедята".  До даного об`єднання входять діти з району, а також із самого  Чорткова. Спільно з яким уже декілька літ поспіль працює центр реабілітації та адаптації дітей-інвалідів "Дорога в життя". Директором реабілітаційного центру від самого його заснування  є Марія Михайлівна Анісенко, котра свого часу стояла й біля витоків громадської організації батьків дітей-інвалідів "Лебедята". То ж так добре повелося, що і "Лебедята", і центр "Дорога в життя" працюють разом заради підтримки фізично неповносправних дітей та їхніх батьків.. Отож, як уже стало тут традицією, щороку цими двома структурами організовуються поїздки по святих місцях України, а саме - до Зарваниці, Джублики, Глинян...

 

Першого червня цього року, на День захисту дітей, коли ясне сонечко всміхалось, посилаючи своє проміння на цей Божий світ, наші діточки вирушили до Гошівської Матері Божої на Івано-Фраківщину, щоби Їй вклонитися і випросити ласк Божих. На цю поїздку усі ми чекали досить довго і з нетерпінням. І ось наша мрія здійснилася. Бажаючих відвідати цей край було немало, тож довелося нам винаймати аж два автобуси. Дана поїздка була профінансована Центром соціальних служб для молоді при Чортківській райдержадміністрації, а також - частково й батьками. В організації поїздки брали активну участь керівник ГО "Лебедята" Світлана Скирта та директор центру реабілітації та адаптації "Дорога в життя" Марія Анісенко.

Дорогою до Гошева ми мали можливість відвідати храм "Серця Ісуса і Серця Марії" міста Долини Івано-Франківської області, де на даний час працює сестра Матея Гук, яка перед цим впродож одинадцяти років проживала в монастирі Чорткова, працюючи з нашими дітьми та дітьми церкви Непорочного Зачаття. При зустрічі, дитячій радості не було меж. Хто знав сестру Матею, були щасливі й раділи, що знову зустрілися із нею. У  церкві "Серця Ісуса і Серця Марії" нас зустрів парох, протоієрей та радник єпископа отець Вітольд Левицький. Отець Левицький звернувся до нас із повчальним батьківським словом, а також виконав свої духовно-релігійні твори, які нам дуже сподобались. Цікавим є і той факт, що згаданий священик є лауреатом Першої премії фестивалю-конкурсу "Пісні незабутого краю". Усі ми були дуже збентежені, коли дізналися, що отець Вітольд є інвалідом  першої групи по зору, та з його слів ми відчули доброту Божу, і слова, сказані отцем, вселили в нас надію на те, що, не зважаючи на певні життєві труднощі, ми маємо жити з радістю, дякуючи Богу за все. "Те, що посилає Господь, є Ним записане і має в собі велику цінність, як жертву..."- сказав у своїй промові отець Левицький. До духовного концерту доєднався дитячий зразковий ансамбль "Діти Світла", учасники якого подарували також декілька духовних пісень, які нам дуже сподобались. Цю незабутню зустріч підготувала для нас сестра Матея, яка разом з діточками недільної школи, що діє при храмі,  привітала також всіх нас. Юні долиняни дивилися із захопленням на своїх ровесників, усміхаючись, даруючи їм свою любов. Опісля цієї концертної програми разом із сестрою Матеєю та дітьми ми поїхали на Ясну Гору до Гошівської Матері Божої.

Крута дорога, що вела  на Ясну Гору, видалась важкою, однак  деякі з наших прочан вирішили пройти на гору пішки. І ось перед нами постав величавий храм Ясної Гори, в якому ми, вклякнувши на коліна, молилися, дякуючи Богу і Пресвятій Богородиці. Отець Марко ЧСВВ провів для нас молитви-оздоровлення, покропивши нас свяченою водою. Було цікаво слухати розповідь брата монаха про монастир та дива, які відбувались на Ясній Горі (так її називають місцеві мешканці) за посередництвом Пресвятої Богородиці. Набравши свяченої води і подякувавши Богові за Його ласки, ми щасливі повернулися додому. Ми і наші діти  вдячні усім, хто посприяв даній поїздці. 

  

Марія Погорецька,

від імені батьків дітей-інвалідів,

 учасників поїздки