І все-таки Україна - чудова... Часто й ми, українці, не усвідомлюючи таємничість того старовинного духу, що витає над нами на нашій же Батьківщині, їдемо в далекі заморські краї, аби побачити те, що маємо на рідній землі! Цілющі озера Карпат і Волині, лікувальні грязі в Солотвино, дикі пущі степів, шум хвиль Чорного й Азовського морів! А які прекрасні Подільські товтри чи Буковинські водоспади! Буг, зачарована Десна, "українська Венеція", каньйони рік...

16 серпня священик чортківського костелу організовував поїздку у село Улашківці та Язлівець Бучацького району.

В Улашківцях отець Гліб (чину святого Василія Великого) розповів про чудотворну ікону Улашківської Богоматері. Подивившись на неї, що з її очей начебто течуть сльози. Тут також є святе джерело і стародавній монастир у скелі, що колись був притулком монахів. Сьогодні улашківський монастир, як багато літ назад, утримують отці-василіани. З Улашківців ми вирушили до Язлівця. Це містечко потопає в зелені! На порозі монастиря сестер-непорочниць нас радо зустріла одна з них. З її розповіді ми дізнались, що цей монастир був заснований Марцеліною Даровською, котра внутрішньо була зв`язана з Богом. У 1590 на цьому місці збудували костел 1-ої Пречистої Діви Марії. Споруда дуже багата на фрески і надписи. Навпроти костелу розміщується стара дзвіниця, а також фігура Серця Ісуса. В Язлівці є замок Язловецьких і Понятовських (тут зараз монастир).

Ще одним цікавим місцем в Язлівці є гробниця, де знаходяться катакомби Сестер Непорочного Зачаття. Тобто це місце святе, де похована сама М.Даровська (1827 - 1911), і сестри, що служили Богові. Поїздка вдалася справді.

Отож беріть в руки карту України і подорожуйте, не витрачаючи гроші (шалені!) невідомо на що. Бо не знати свого краю - це встид і ганьба! До того ж це минуле наше, а без нього немає майбутнього!

Юлія Гуран