Часом, споглядаючи збоку, може видатися, що тим, хто ступив на життєву доріжку, котра прямує до занять бізнесом, доволі легко перенести наші присолені і приперчені проблемками та проблеменятами будні. Можливо  у певній мірі так воно і є, усе залежить від ступеня успішності окремих особистостей. Проте  не так легко втриматися на плаву, коли ти є маленькою рибинкою у великому морі, бо мимоволі виникає  загроза, що будь-якої миті тобою може присмачити свій обід більша рибина чи поглинути саме море. А детальніше, - потерпають представники малого та середнього бізнесу як від  поглинання більш сильнішими конкурентами, так і від окремих законодавчих норм, котрі аж ніяк не розраховані на процвітання малого та середнього бізнесу.  

Чи вирішить проблеми "круглий стіл"?

Саме  про такі аспекти говорилося на недавньому засіданні "круглого столу", котре відбулося минулого понеділка за підтримки обласного та районного управлінь економіки та за участі представників малого та середнього бізнесу Чорткова, керівником громадської організації Гільдії підприємців Тернопільщини Юрієм Моргуном, головою Держкомпідпрємництва в Тернопільській області Оксаною Трубич, представниками контролюючих органів району, начальника земельного відділу району Ігоря Гукалюка, начальника управління економіки, промисловості та розвитку інфраструктури Чортківської райдержадміністрації Галини Мостовик та першого заступника голови райдержадміністрації Любомира Хруставки.

Першим в обговоренні мала місце інформація про недавній форум "Влада і бізнес - партнери", який відбувся 3 липня в Києві. Як зазначив голова громадської організації Гільдії підприємців Тернопільщини, форум проходив у звиклому форматі звіту про досягнення. Однак такий підхід не вирішить тих проблем, які з кожним роком штурмують підприємницькі будні, коли доволі часто питання заклинюються у глухий кут. А відтак це прямує не тільки до  загрози підприємніцькій діяльності загалом, а й відповідно до зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Усе - взаємозв`язане.

Як стало зрозуміло із даного "круглого столу", котрий почасти набирав полемічного характеру, проблем сьогодні немало і долати їх треба разом.

Проблема №1 - комунальний ринок в Чотркові

З долею гіркоти та відчаю у часі зусрічі прозвучали слова заступника голови Чортківської асоціації підприєців малого та середнього бізнесу Романа тимофія, котрий зазначив, що асоціація уже не один рік знаходиться у стані протистояння з міською владою.Питання, яке стало ключовим у цьому протистоянні. Стосується життя у Чорткові комунального ринку, який для багатьох сімей, так як у місті складно із працевлаштуванням, став основним джерелом сімейного бюджету. Звичайно, ті хто сьогодні стоять  у торговаих палатках на ринку в центрі міста, розуміють, що ринок у такому стані і у такому місці перебувати не може, однак уже роками владою міста нічого не робиться для того, щоб ті, хто виживає за рахунок цієї торгівлі  і мають невеликий дохід, могли утримувати свої сім`ї, торгуючи власне на комунальному ринку. Адже не всі мають у нашому невеликому місті такий товарообіг, щоб проплачувати немалі суми за оренду  торгового місця на ринку приватної власності. Уже немало часу представниками асоціації ведуться переконливі розмови з владою міста, проте вони не переконують її в тому, що ця влада  сама обіцяла у своїй передвоборній боротьбі. У Чорткові й надалі стоїть проблема  чи житиме комунальний ринок і як житимуть сім`ї тих, хто торгує, щоб прожити. Тепер ця проблема т набула цілкм нових відтінків, бо нещодавно уряд видав постанову згідно якої усі землі мають надаватися тільки шляхом аукціона. А де мають знайти кошти для участі в аукціоні вищезазначені верстви населення, котрі і самі потребують допомоги?

Свого колегу підтримав і сам голова асоціації Володимир Мороз, котрий також був присутній на засіданні круглого столу. Закрема він нагадав, що проблема комунального ринку виникла не сьогодні. Тоді, коли вони зверталися до міської ради за виділенням земельної ділянки під такий ринок, ще не було цієї постанови і проблему можна було б вирішити. Однак, як зазначає  В.Мороз, на звернення предстаників асоціації щодо виділення місця під комунальний ринок до мерії, їм відповідали: „Знайдіть собі земельну ділянку і ми розглянемо це питання.". Проте,  як тільки ми знаходили відповідну ділянку, одразу містом йшли чутки, що міська рада ту ділянку продає. Хочете, я вам перерахую усі ті земельні ділянки і кому вони були продані?",- додав В.Мороз.

Як на мене, таке зауваження  щодо того, що міська влада спромоглася продати клапоть дорогоцінної земельки, було дещо дивним, бо якось не спостерігається активне надходження до міської казни  надходжень за продаж землі.. Та й на запитання губернатора, у часі прийому останнім громадян міста, міський голова  сказав, що з аукціона не продано нічого. Добре, з аукціона нічоно, але видається, що й без нього також не густо й то набігло грошенят від такого продажу. Хоча  не дає спокою й інша думка: у Чорткові так багато ведеться забудов під споруди комерційного призначення, невже усю цю земельку для таких  забудов просто взяли і подарували забудовникам, мовляв, беріть і користуйтеся, ми багаті, нам не треба... Можливо пан Мороз усе це говорив від  елементарного відчаю- скільки не стукав, скільки не просив, а усе марно, а, можливо - у кожному жарті є своя доля...Однак ,з комунальним ринком в Чорткові справи  і справді невтішні.

Тупикова ситуація, або "Чому ніхто не підтримав Президента?"

Далі взяв слово начальник земельного відділу Ігор Гукалюк. Він зокрема зазначив, що з внесенням до законодавчих документів норми продажу земельних ділянок тільки через аукціон завело усіх в тупик. На його думку, уряд вносячи таку законодавчу норму, не продумав багатьх аспектів реалій життя. Проблеми торкнулися тих людей, які уже виготовили усі документи на землю ще рік тому , затратили кошти, і тепер їм необхідно зробити один останній крок, а усе пропало і вони залишаються ні з чим.І є вірогідність, що їхню ділянку може придбати цілком стороння людина, яка просто більше заплатить, але не буде зацікавлена скеровувати свій бізнес для наповнення місцевого бюджету. Ще одним проблемним кроком у даному питанні є те, що землі у депресивних селах ніхто не захоче придбати через аукціон. Такої ж долі зазнають державні та комунальні структури, які не мають коштів для того, щоб придбати землі з аукціона. У такому становищі стоїть і чортківський комунальний ринок. Звідки візьмуться такі кошти? Хто їх дасть? Ось у нашому районі пустують колишні колгоспні сади. Є люди, які не проти узятися за їх догляд. Але це копітка справа. На цю добру справу, що потребує немалих затрат і можливо даватиме доходи через пару літ,а то й більше, ніхто не візьметься тепер, бо немає коштів на викуплення даної земельної ділянки з аукціона. Та й хто проводитиме той аукціон наразі не відомо.Ще багато білих плям у цьому питанні. Я розумію, що аукціони необхідні для міст, де земля дорого коштує, але не для більшості сіл, особливо віддалених. Сюди ще неохідно вкладати кошти, приваблювати людей, які створюватимуть робочі місця та й загалом можуть відкрити у віддалених селах магазини з продуктами, одягом першої необхідності. А так хто тепер піде у те село, та ми його ще більше задушимо.

Норма продажу землі з аукціона була прописана спочатку у Законі „Про держбюджет", відтак уряд видав Постанову. Наш Президент наклав вето на цю Постанову, потім таки прописали цю норму у змінах до Закону "Про оподаткування" . Чому ніхто не підтримав Президента?

Далі головний земельник району дав невтішну характеристику реального станусправ із горезвісним Генпланом Чорткова, де з його слів стало зрозуміло, що ччекати нам його доведеться довго.

 Відтак постало питання чому на засіданні "круглого столу" немає представників влади міста. Однак організатори зазначили, що запрошувався міський голова, але причини його відсутності не відомі.

Перший заступник голови райдержадміністрації Любомир Хруставка зазначив, що незважаючи на Декрет про місцеві податки і збори на розміщення об`єкту торгівлі, де йдеться, що"збір за видачу дозволу на розміщення об`єкту торгівлі стягується одноразово", де „граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб`єктів, постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях,ї одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день - за одноразову торгівлю", виконком Чортківської міської ради надає дозвіл на торгівлю щорічно і ще й розбиває окремо по кожній групі товару, що в сумарному вирази перебільшує і цілих 40 неоподатковуваних мінімумів.

Втім не відомо з яких причин (або ці причини є доволі промовистими) наша міська ради встигла і на цьому зібранні виступити "іменинником". Але хіба це від нас з вами залежить? Чи просто ми не надто вміємо відстоювати свої права? То ж можливо усім нам і нашому малому та середньому бізнесу необхідно володіти прововими засадами та триматися спільноти, щоб вижити. Власне такою була мета даного "круглого столу".

Леся Легіт