02.04.2008 - Від сесії до сесії

28 березня відбулася 25 сесія Чортківської міської ради. На порядку денному були питання: уточнення міського Бюджету на 2008 рік; звіт виконавчого комітету про свою роботу у 2007 році; питання земельних відносин та інші питання роботи ради і загадково-непередбачуване - “різне”.

З першого питання виступила головний бухгалтер Чортківської міської ради Надія Бойко. Так як ще не було затверджено кошти під культурно-мистецьку програму, на рахунку міського бюджету було 36 тисяч гривень вільних залишків, тому запропоновано 8 тисяч гривень виділити під виконання даної програми. Відтак депутат міської ради, що представляє постійну бюджетну комісію, Любомир Махомет запропонував виділити під цю програму 28 тисяч гривень із освоєнням цих коштів у теплу пору року (мова йде про встановлення меморіальних дощок, облаштування пам`ятних місць тощо). Однак ця пропозиція не була підтримана депутатською більшістю. То ж на соціально-культурні облаштування і заходи виділено тільки 8 тисяч гривень. Цікаво куди будуть спрямовані інші залишкові кошти і для чого їх притримують...

Наступним питанням був звіт виконавчого комітету про роботу 2007 року. Хоч спочатку, коли депутатами було запропоновано заслухати звіт секретаря виконкому (пригадуєте, пару сесійних засідань назад), чомусь це рішення було прийнято не одразу. Здавалось, збоку міського голови і його однопартійців була якась пересторога. Доводилося їх переконувати (виступали з переконаннями депутати Олег Кілочко, Олег Танасів, Мирослав Сушельницький). Однак звіт відбувся. Секретар виконкому Оксана Карпінська зачитала його, але депутати в основній масі не дуже слухали: і не відомо, що тут переважало чи байдужість, чи недовіра тому, що читала секретар, не відриваючись від листка (може хвилювалася).

Однак перше запитання до секретаря стосувалося черговості на виділення земельних ділянок і як те, що окремим уже виділено земельні ділянки, діє на зменшення черги. Тобто чи існує така черга в принципі. Таке запитання належало депутату Олегу Боровому (УНП). До цього запитання підключилися і ряд інших депутатів з фракції “Наша Україна”. Секретар відповіла, що не в її компетенції прослідковувати черговість заяв на виділення земельних ділянок, а що стосується черговості щодо виділення квартир, то тут інше – в місті ведеться тільки забудова щодо дольової участі і квартири отримують ті, хто вклав у це будівництво кошти. Хоча згідно законодавства частина квартир у новозбудованих багатоповерхівках має виділятися органам місцевого самоврядування для черговиків. Тим більше, коли виділення земельних ділянок під забудову надається нашою міською радою безкоштовно. Хто ж цього користає.

Депутат Макотерський виступав двічі. Його цікавило, чи достатньо оприлюднюється план роботи виконавчого комітету і роздвоєність тарифів за теплопостачання, яке є незручним для громадян, “так як це може позначитися на субсидіях”.

Збір матеріалів попереднього погодження

Першим у цьому порядку стояло питання надання дозволу ТзОВ “Ваврик і компанія ЛТД” на збір матеріалів попереднього погодження щодо земельної ділянки по вулиці Шевченка, 19 для реконструкції приміщення кінотеатру “Мир” під будівництво та обслуговування торгово-розважального центру з кінотеатром орієнтовною площею 1668 м. кв. Рішення сесії було погоджено, згідно договору.

Далі депутати проголосували за відміну попередніх рішень міської ради щодо будівництва та обслуговування офісного приміщення з вбудованими гаражами.

У заявників змінилися плани щодо забудови земельної ділянки по вул. Незалежності в районі “райкомівських” гаражів і було подано три заяви на будівництво гаражів орієнтовною площею 100 м. кв. Наступне питання також стосувалося виділення земельної ділянки під будівництво гаража по вул. Сонячній, 2, загальною площею 50 м. кв. (заявник тривалий час проживає у даному будинку). Його і усі попередні питання депутати підтримали більшістю голосів.

Вулиця Середня – епіцентр проблеми

На минулій сесії дане питання стояло першим у блоці питань, але депутати більшістю голосів його відхилили, а на цій сесії воно стояло сьомим. Математичне правило: від перестановки доданків сума не міняється зіграло і тут. Куди б його не ставили, а питання звучить так: “Про надання дозволу Левковичу Андрію Михайловичу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки по вул. Середній у Чорткові для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд орієнтовною площею 300 м. Кв”.

Одразу ж зачитавши зміст даного питання міський голова Ігор Билиця запропонував: “Голосуємо”. Та депутати не поспішали голосувати, мовляв, в коридорі чекає зацікавлена сторона і треба її вислухати. Здавалось в повітрі зависло: кликати – не кликати. Тоді виступив депутат Олег Боровий, котрий нагадав, що на адресу депутатів Чортківської міської ради надійшла заява від жительки вул. Середня, пані Марії Тобілко і депутати не можуть її проігнорувати. То ж закликали на сесійне засідання пані Тобілко. Жінка підійшла до мікрофона, представилася і зазначила, що вона першу заяву писала на ім`я міського голови, а тепер - до депутатів Чортківської міської ради. Про те, що лист дійшов до адресата їй відомо, так як відправляла його рекомендованим листом з повідомленням. Тому запитала, чи зачитувалася її заява. Депутати зізналися: “Ні”. Відступати було нікуди – довелося зачитувати заяву. Зачитав міський голова. У заяві громадянка зазначає, що так як у відповідь на попередню заяву вона отримала формальну відписку від міського голови, то вона вирішила звернутися до депутатів. У заяві йдеться про те, що пані Тобілко проживає у частині будинку, яка є її власністю, а друга частина цієї будівлі належить міській раді, і за три роки непроживання у ній стала аварійною. Обидві частини будинку мають спільний фундамент і спільний дах. У заяві до міського голови вона зверталася з тим, щоб надали їй ту частину аварійного будинку, аби провести ремонтні роботи, аби не розвалилася її частина. У заяві також зазначається, що керівництво міської ради не допомагало їй навести лад з приміщенням, а навпаки створювало конфліктну ситуацію довкола земельної ділянки, на якій знаходиться аварійна частина будівлі. Громадянка зазначила, що вона не дасть дозволу проводити будівництво на сусідній ділянці, так як це може загрожувати цілісності будівлі, яка має 148 років. І вона просить долучити тих 3 сотих до її земельної ділянки.

Зачитавши заяву міський голова зазначив, що вона попередньо до нього зверталася щодо надання їй другої частини будинку, але словом не обмовилася про земельну ділянку. На що громадянка відповіла: якщо є будинок – значить при ньому є земельна ділянка, яка не звільнена під забудову.

Міський голова: “Пані Маріє ви маєте державний акт на свою частину земельної ділянки, чи відпустили ви її частину комусь?”. Жінка відповіла: “Нікому я своєї частини не відпускала, просто продала гараж”. У жінки три роки тому помер чоловік і вона відпродала гараж сусіду Шевчуку. Запитання посипалися в цьому напрямі. Однак, пані Марія, жінка освічена, добре трималася і не здавала позицій, відповіла впевнено й лаконічно. Мовляв, мій гараж, хто більше заплатив, тому й продала. Відтак задав запитання Андрій Левкович, він не є депутатом міської ради, проте, його присутність на сесії прокоментована тим, що він є заступником міського голови. Питання Левовича звучало так: “А з ким ви уклали договір на довічне утримання?”. З огляду на зовнішність і вік жінки таке запитання звучало дивно. Пані Марія, ще досить гожа і з вигляду інтелігентна жінка. Відповідь жінки звучала більш ніж переконливо: “Генеральну довіреність я уклала тоді, коли почалася ця колотнеча із землею, мені не можна хвилюватися, бо одразу піднімається тиск у мене гіпертонія. А це є підступна хвороба, котра може призвести до непередбачуваних наслідків. То ж коли  ваші дії стали загрожувати не тільки моєму помешканню, а й моєму життю... я вмовила сусіда, щоб він мене захистив. Тим більше, якби мені було 70 літ, то можна було б думати, що хтось з тої угоди матиме вигоду, а мені лише 60 років. І щоб взяти відповідальність за самотню жінку, щоб оберегти її, то це ще треба знайти таку людину, я знайшла. Це мій сусід в межу Роман Шевчук. І я йому вдячна”.

Олег Боровий: “Який стосунок до розгляду даного питання має те, з ким пані Тобілко уклала договір? Я взагалі не розумію, чому нас на сесії має цікавити з ким людина має жити, а з ким вмирати?” Це підтримала більшість депутатів.

Коли друга частина будинку є аварійною, міська рада має його знести (це підтвердили на сесії ряд депутатів). Тому пройшла думка знести аварійну частину будівлі. Заявник Андрій Левкович розповів, що і як він планує збудувати на цій земельній ділянці. Депутат Олег Танасів: – “То яка ж доля чекає аварійної частини будинку, я розумію, що технічно демонтаж неможливо зробити, тут необхідно розробити планування, а це не дешево. На скільки мені відомо спільний дах не ділиться”. Депутат Олександра Іванців: “Я була на тому місці і не розумію, як тією вузькою дорогою попри частину будівлі пані Тобілко має ще їхати техніка”. Як зазначив районний архітектор Б. Дудяк, що теоретично це можливо. Але між “теоретично” і “практично” часом стоїть прірва. Дане питання дуже жваво обговорювалось і часом на підвищених тонах, однак тут міський голова запропонував перейти до іншого питання. Депутат О. Іванців: “А яке рішення ми прийняли?” Міський голова: “Погодити”. І тут знову почалася перепалка, до якої дуже активно долучатися депутат Микола Гарбера, та так активно, що завжди спокійному депутату Степані Нозі довелося його втихомирювати. У мене особисто склалося враження, що питання хотіли просто зам`яти і завдячуючи напористості депутата Олексія Омельчука таки проголосували за те, щоб відкласти питання дозволу А. Левовичу на збір матеріалів погодження на дану земельну ділянку на довивчення.

Проект землеустрою

Відклали надовивчення депутати і надання дозволу на розроблення проекту землеустрою по вулиці Вільшана, 7. Їм видалося там надто велика площа земельної ділянки. Така ж доля чекала надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСББ “Яворина-2008”, так як в основному не було представлено на сесію обґрунтування площі.

Пожвавлення у даному блоці питань стосувалося відведення земельних ділянок райлікарні в постійне користування по вулицях Пі гути, 31, С. Бандери, 50, Лесі Українки, 13, Б. Лепкого, 8, Монастирській, 9. Хоч депутат Віктор Кутрань переконував: “Ми ще за цими землями будемо плакати”, - однак дане питання набрало більшість голосів. Очевидно це загрожує комусь зменшити апетит ?..

Депутат Руслан Прийма, котрий був одним із перших, хто підняв питання пані Марії Тобілко (вул. Середня), де планує забудову А. Левкович, на цій сесії мав несподіванку. У порядку денному стояв розгляд заяви жителів вулиці Шопена щодо відміни усіх рішень міської ради з надання дозволу на будівництво гаражів його і брата (при засіданні комісії останніх не запросили).

Заяву сусідів було розглянуто і взято до уваги. За пропозицією депутата Любомира Махомета депутати проголосували за те, щоб освоєння даних земельних ділянок було опісля здачі в експлуатацію водостічного колектора. Адже люди скаржилися на те, що туди поміж гаражними стікає вода.

Поіменне голосування - рушій прогресу

На даній сесії депутати були свідками, як добре просуваються проблематичні питання завдяки поіменному голосуванню.

При розгляді заяви ОСББ “Лебедятко” щодо внесення змін у рішення міської ради саме за поіменного голосування депутати стовідсотково підтримали громадян.

Майже така ж ситуація склалася із голосуванням багатостраждальної земельної ділянки рогу вулиць Зелена-Пігути, де люди ще з минулого року мали позитивне рішення Апеляційного суду.

У даному поіменному голосуванні один утримався (депутат  Бойко) та один був проти (депутат Микола Гарбера). (Хто читав перебіг сесійних засідань раніше, можуть його зрозуміти).

 Пропозиції щодо поіменного голосування вносили Віталій Стрюченко та Олег Танасів.

Але це ще не весь огляд питань, які мали проблемний характер. Далі тривали інші цікаві питання. До окремих з них ми, гадаю,  зможемо повернутися.

Леся Легіт