A A A
Розмір шрифта: Напередодні жіночого свята 8 Березня - у Чортківському державному медичному коледжі два дні підряд не вщухали пісні, привітання, радісний сміх, сльози радості і жалю за рідною альма-матер... Два дні підряд, 5 і 6 березня, коледж святкував випускні бали.

 

Першого дня прощалися із навчальним закладом ,що став рідним домом, випускники зі спеціальності "Лікувальна справа", а другого дня, 6 березня, з радістю і смутком на очах прощалися випускники спеціальностей "Акушерська справа" та заочного відділення "Фармація". До речі, це уже другий випуск фармацевтів, що здобувають освіту на заочній формі навчання, здебільшого - це люди, які уже мають освіту, почасти і вищу, проте вирішили здобути ще один фах.

Випускний - це завжди урочисто-хвилююче свято, у якому невід`ємним атрибутом завжди є зачитання наказу заступником директора Олега Лисейка, батьківські вітання та настанови випускникам директора коледжу Любомира Білика. Відтак з вуст директора лунають слова вдячності кожному з батьків випускників, які добре себе зарекомендували за час навчання та грошові допомоги, як тут кажуть, перша зарплата, випускникам з числа сиріт: "І щоб ваша подальша заробітна плата не була нижчою від цієї", - потискаючи руки, промовляє Любомир Білик. З очей присутніх і вищезазначених випускниць ллються сльози. Відтак - лунає Присяга випускників-медиків, слова вдячності від імені усіх випускників 6 березня висловила випускниця Вікторія Голик, (родом із сусідньої області) лунають напутнє слово куратора, пісні, зал майорить квітами і святковим вбранням. Напутні слова Апостольського адміністратора отця Дмитра, місцевого пароха отця Михайла, окроплення добрих починань свяченою водою - то духовний підтекст свята.

- Може це так знаково, що напередодні Дня Жінки випускаються молоді акушерки? Може, то добрий знак? Буде в України добре майбутнє, - напевно розмірковує лікар і педагог зі стажем, заввідділом акушерської справи коледжу Ольга Петрунів. До цих думок доєднується, мабуть, кожен, бо варто думати про перспективу. А нинішні випускники медколеджу - то також добра перспектива для держави.

Серед цієї випускної спільноти вирізнялася одна особа у монаршому одязі. Коли вона згодом підійшла зі словами вдячності до директора  коледжу Любомира Білика, мені вдалося з нею поговорити. Наша розмова відбувалася у аптеці, яка нещодавно відкрилася у даному навчальному закладі ,і не дарма, тут мають можливість набути практичного досвіду юні фармацевти. Наша випускниця-монахиня - не виняток. Вона випускниця відділення "Фармація". А звуть її сестра Бернадета.

Сестра Бернадета: - Я належу до згромадження сестер Мироносиць. Головний наш дім у Івано-Франківську. Моє світське ім`я Руслана Мудра. А родом я із Тернопільщини, Підволочиського району. Опісля закінчення одинадцятирічки поступила до Івано-Франківська в духовний вищий навчальний заклад. На другому курсі навчання вступила до монастиря. Два роки була на новіціаті. А потім вирішила піти навчатися сюди на заочну форму навчання за спеціальністю "Фармація". Звичайно, я завжди мріяла допомагати людям і хотіла б обрати спеціальність "Сестринська справа", але тут немає з даного фаху заочної форми навчання, а через свою зайнятість я не можу обрати інший спосіб навчання.

У стінах цього навчального закладу я зрозуміла, що тут люди шанують Бога. Тут не тільки красиві аудиторії, сучасна техніка, а й створено особливу ауру, ауру любові до ближнього. Я це запримітила не тільки у ставленні до мене, а й до інших моїх однокурсників. Я буду дуже сумувати за цими людьми. Нехай Господь поблагословить директора коледжу і увесь колектив. Вони роблять добру справу, шанують сиріт, допомагають скривдженим. Я б хотіла сюди повернутися ще, щоб якнайбільше навчитися допомагати людям.