A A A
Розмір шрифта:   Слово "незалежність" стало офіційним 24 серпня 1991 року. Ті що готували акт проголошення незалежності не переймалися семантичною відповідністю слова, бо спішно закладали фундаментальні основи державності. Мабуть, споріднений термін "суверенітет" був менш виразним для репрезентації того пафосного почуття, яким повнилися серця патріотів.

Але слова, як люди, не завжди йдуть своєю дорогою. І оглянувшись з гіркотою усвідомлюють, що вже запізно повертатися.

 

Незалежна чи самостійна?

По суті, сучасна морфема "незалежний", означає непов`язаний, не обтяжений впливом чи зобов`язанням. Чи треба доводити, що незалежна держава - нонсес, тому що в реальному світі все соціальне, правове, політичне, економічне функціонує як спільна геополітична система.

Етимологічно "незалежний" - не запозичення із лексики каменярів. Префікс "не" пояснює його як той, що лежить не "за", а "попереду", тобто цокольний. Аналогічно: належний - верхній, підлеглий - нижній, кутний - наріжний - той що зв`язує. Ці мовні одиниці ми наділяємо змістом - вірний, відповідний, підпорядкований, головний, значимий і т. п.

Слово "самостійний" тлумачиться як виособлений, самодостатній і повно- спроможний. За змістом воно є адекватнішим і вагомішим. До того ж вольова валентність (сила) дієслова "стояти", вища аніж у дієслові "лежати".

Виникає запитання, чому, прагнучи бути господарями в своїй хаті, ми не проголосили Україну самостійною? Визначення - Самостійна Україна не одну сотню років засвідчує волю нації на самоутвердження.

Визначний діяч національно-визвольного руху Микола Міхновський у 1900 році опублікував Програму Революційної Української партії, назвавши її "Самостійна Україна". Цей маніфест виводив офіційне означення статусу нашої держави.

А ось що пише Микола Аркас про умови внутрішньої та зовнішньої політики України за Гетьмана Пилипа Орлика (1710 р.): "Україна повинна бути самостійною державою в межах, що були визначені за Гетьманам Богдана Хмельницького..." Ці умови (пакт) мав шанувати Гетьман і його наступник. Але, як казав один із наступників, - маємо те, що маємо. Бо добре знав провідний адепт лукавої ідеології, що маніпулювати свідомістю можна і через заміну ключових понять.

Разом з тим, я думаю, що в тій порі нам бракувало віри та впевненості у незворотність визвольного історичного процесу.

Із своєї толерантної ментальності ми поступилися лише мовним пріоритетам, а й сакральним правом означати в документах власну національність.

Герб у законі

Пригадується враження японця, який вперше потрапив до радянського союзу: "У вас - прекрасні діти, а от все, що ви робите руками, нікуди не годиться". Кіномитець анекдотично влучно виводить дві прерогативи творчості, - Божу-абсолютну та життєдайну і недосконалу, рукотворну людську. Другими словами, Творець для самореалізації дарує життя і надихає його носія на праведну поведінку. Прагнення досконалості - це і є усвідомлений сенс життя.

Отже, Конституція - апріорі недосконалий, рукотворний, суспільно-правовий продукт, що потребує покращення.

Попередньо я запропонував замінити поняття "незалежна" на відповідніше "самостійна".

Нині поговоримо про Герб України. Герб, від німецької "сербе", означає спадщина.

У статі 20 діючої Конституції говориться: "Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

По-перше, навіщо згадувати Володимира Великого, якщо цим знаком послугувалися й інші князі, зокрема і Ярослав Мудрий. По-друге, поділ герба за рангами (великий, малий) є дискредитацією вивіреної часом і завершеної формою геральдичної емблеми. Невже не зрозуміло, що ухвала Центральної Ради мала здебільшого романтичну, революційну мотивацію, а не виважений прагматичний підхід до геральдики УНР.

Не відомо, до чого згадане в преамбулі "Військо Запорізьке", яке ніколи не було державницькою силовою структурою і послуговувалося в різні періоди відмінною символікою (хрест, риба, півмісяць і т. д.). Не є предметом розгляду декорування герба калиною чи будь-яким рослинним орнаментом, тому що ця символіка семантично відображає не адміністративно-правову програму, а ментальну сутність народу. Пристрасть прикрашати досконале, треба розцінювати як естетичний атавізм. Наглядним прикладом цього є примітивне доповнення цілісного художнього комплексу біля червоного мосту.

Є лиш один аспект для дискусії щодо ідентичності княжого знаку - це елемент плетива. Геральдичний знак, іменований як тризуб, тридент, трисуття, є одним із трьох сакральних світових знаків-кодів до розуміння троїстості структури, проявленої у нашому тримірному світі-просторі. Так само як іудейська (зірка Давида) та арійська свастика (хрест) відображає особливий стан світобудови. Форма кожного знака лаконічна, чітка і промовиста. Конституція також повинна містити формулювання виразно, однозначно і лаконічно.

Новації для Конституції

На перехресті двох цивілізацій - азійської та європейської постала молода держава Україна. Її ментальний характер формується під впливом общинного колективізму та прагматичного індивідуалізму. Ці фактори спонукали збочення ідеології від люмпенської зрівняйлівки до приватновласницького егоїзму. Ці правові виміри найшли відображення у Конституції за номінаціями "рівність прав і свобод", а також "непорушності права приватної власності" (ст. 24, 41).

Проте, Україні традиційно притаманна третя дорога. Вона ґрунтується на принципах корпоративності, братерства і суспільної злагоди. В цьому контексті пропонується доповнити Конституцію таким:

"Соціальні права і свободи витікають із особистісних прав і свобод. Рівень цих прав і свобод співвідноситься із суспільною значимістю індивідуума, його визнанням на батьківщині і в світі".

Люди від народження діляться на тих, хто творить і тих, хто відтворює (Каїн і Авель). Останні, як форма тоншої матерії, більш вразливі, не захищенні. Творці - першовідкривачі і новатори на царині духовної та інтелектуальної праці, створюють першопродукт, рухають цивілізацію. Другі - продукують існуючі цінності і блага, зберігають та доводять їх до споживача. Тим самим забезпечують існування і стабільність цивілізації. Такий поділ функцій є природним. Він властивий всім формам живої матерії, історично властивий і досконалому людському суспільству (варнова структуризація суспільства). На жаль, це що ми спостерігаємо впродовж останнього сторіччя є штучним розшаруванням людей за ознаками партійності чи майнового стану.

Оскільки продукт духовної та інтелектуальної праці не обліковується економічними критеріями, то й не може бути товаром. Спроби купити митця, спонукати його на замовну творчість, призводить до краху таланту, а той всієї культури. Це є наочним, і додаткової аргументації не потребує.

Щоб зберегти культурний спадок та розвивати величезний творчий потенціал України необхідно нормативно закріпити статус духовної та інтелектуальної еліти. Таким чином, конституція має містити положення: "Держава сприяє природній структуризації суспільства, задіює творчий потенціал до прогресивних інновацій, утримує духовну та інтелектуальну еліту".

Вважаю, що постало на часі вписати в обов`язок кожної жінки народжувати і доглядати дитину. Не дарма, думаю, Адольф Гітлер пов`язував підставу набуття громадянства із народженням дитини. Окрім цього, є актуальним конституційне закріплення державної гарантії захисту дітей від деструктивної інформації.

Публікація цього матеріалу має на меті залучити громадськість до діалогу. Закликаю територіальні громади Чорткова і району взяти участь в обговоренні цих зауважень і пропозицій. Узгоджені і узагальнені міркування будуть подані від імені територіальних громад до конституційної комісії.

Ярослав Свистун,

селище Заводське