A A A
Розмір шрифта: Кожна людина має право шукати кращої долі поза межами своєї країни, але будь-яка міграція містить в собі ризики, про які кожен повинен знати.
Власне про це йшлося на засіданні "круглого столу", яке зорганізувало Товариство сприяння друкованим засобам, яким ось уже рік керує місцева журналістка Люба Лазука. Тобто, це був другий поступ "Прес-центру", що недавно відкрився в Чорткові.

Прикро, але в теперішній час торгівля людьми є одним із найприбутковіших видів злочинного бізнесу після торгівлі зброєю та наркотиками. Наші сучасники в пошуках кращого життя іноді потрапляють у сільці, розставлені шахраями та злочинцями, спраглими до легкої наживи, і тоді на карту життя людини накладається жорстокий шрам зневіри, розпачу, психологічної травми. Пошук кращої долі і заробітків призводить довірливих людей до позбавлення найціннішого - волі. Серед ошуканих є багато людей продуктивного віку. Часто вони, вирвавшись з тенет, замикаються в собі і не хочуть давати покази, мовляв, що було, те було... Але, вони не останні, хто потрапляє у таке становище. І їхнє зізнання у відповідні служби може врятувати комусь і життя. Однак з цим ми й надалі маємо труднощі, і продовжують потрапляти в сіті ловця довірливі, а той повні відчаю у житті - люди.
Що таке торгівля людьми? Хто є жертвами? Чому це має нас непокоїти? Хто ризикує бути проданим? - саме на такі питання прагнули віднайти відповідь учасники "круглого столу" у якому взяли участь заступник начальника відділу боротьби із злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми управління МВСУ в Тернопільській області Ігор Длугош; адміністратор центру консультуправління мігрантів і національної "гарячої лінії" з питань міграції та протидії торгівлі людьми і нелегальної еміграції Тернопільського міського жіночого клубу "Відродження нації" Оксана Шлюсар; заступник голови правління Тернопільського міського жіночого клубу "Відродження нації", консультант національної "гарячої лінії" із запобігання торгівлі людьми Оксана Вандяк, провідний спеціаліст відділу активної підтримки безробітних Чортківського районного центру зайнятості; капелан Бучацької Єпархії Павло Менлі, оглядач газети "Вільне життя" Надія Гербіш та представники відділів у справах сім'ї, молоді і спорту та у справах неповнолітніх Чортківської райдержадміністрації та усіх місцевих ЗМІ.
Першим слово мав Ігор Длугош, який уже п'ять літ працює в органах внутрішніх справ Тернопільщини, розслідуючи справи торгівлі людьми.
– Проблема торгівлі людьми набула актуальності. У нас вона під контролем управління МВСУ в Тернопільській області, створено відповідний самостійний підрозділ. На даний час ми є галузевою службою УМВСУ в Тернопільській області. Основне завдання якої - виявлення злочинів торгівлі людьми, злочинів суспільної моралі та організації незаконного перевезення громадян України за кордон, тобто - нелегальна еміграція.
Коли говорити про законодавчу базу щодо торгівлі людьми, то тут відбулося цілий ряд змін. Стаття 124 "Торгівля людьми" Кримінального кодексу України, який було прийнято у 1960 році у 2000-му була змінена на ст. 149 і до неї долучилися додаткові трактування. Але, знову ж таки законодавство не стоїть на місці, життя також диктує свої виклики, тому для досягнення більш конкретного трактування, 12 січня 2006-го року знову внесені зміни до Кримінального кодексу України, що виносить відповідальність за скоєння злочинів торгівлі людьми та втягнення у зайняття проституцією.
Що собою являє трактування поняття "торгівля людьми"? Торгівля людьми - це торгівля або здійснення іншої незаконної угоди об'єктом якої є людина, а так само вербування для експлуатації людини, вчиненні з використанням обману та шантажу. Розрізняють такі форми експлуатації як трудова та сексуальна. Найбільш поширені важелі впливу на людей - це обман і шантаж.
Люди, які до нас звертаються в проблемі насильства над ними чи ті, кого ми виявляємо самі, можуть бути впевнені у повній конфіденційності. Ми не вказуємо ні імен, ні прізвищ. Проте практика доводить, що люди не охоче зізнаються в тому, що потрапили у таке становище, тим самим дозволяють злочинцям уникнути покарання, а останні, в свою чергу, продовжують одурманювати наступних жертв.
Сьогодні, правда, ми в області маємо ряд кримінальних справ, пов'язаних із торгівлею людьми. Остання справа тепер слухається у суді, з відомих причин ми не розголошуємо імен жертв, питання стосується сексуальної експлуатації наших жінок у Чехії. Є три потерпілих.
Робота у цій справі досить копітка. Складність полягає у виявленні самого факту торгівлі людьми. Часто, як вже говорилося, люди, які потрапили в такий стан, не погоджуються писати заяви і звертатися до правоохоронних органів. Але підставою для проведення перевірки є заява потерпілого. Це - обов'язковий аргумент. Бо за відсутності заяви довести вину ми не можемо. Хоча, зазвичай, з 4 потерпілих - двоє погоджуються писати заяви. У нас в Галичині ще й недобра ментальність людей, бо на східній Україні легше працювати, там усе набагато швидше вирішується. Люди, які потерпіли, самі звертаються до органів внутрішніх справ з приводу їх продажу. А в нас - по-іншому, хоч часто навіть встановивши такий факт, ми проводимо справу так, щоб не постраждали інші люди. Коли жертва захоче з нами поспілкуватися, значить ми зможемо запобігти злочину, не захоче - шукаємо інших осіб, які можливо вербують таких тощо.
Стаття за торгівлю людьми належить до категорії тяжких і особливо тяжких злочинів. Тобто, тут від 3 до 8 і навіть 10-років. Вона досить серйозна. Інше питання довести, що злочин скоєно саме в даній царині. Ми співпрацюємо з Інтерполом, у нашій області є такий представник, звертаємося до Києва та представників інших держав, посольств. Але ця співпраця також вимагає цілого ряду складнощів. Ось, цьогоріч, ми мали справу з чехами (ця справа в судді, я вже говорив вище) стосовно сексуальної експлуатації наших громадянок на їхній території. Хочу сказати, що чехи досить добросовісно поставилися до цієї справи, на усі наші запити йшло виконання на рівні представника посольства та поліції Чеської Республіки. За короткий термін часу ми мали повністю всю картину з реквізитами, фото, відомостями хто власник барів тощо. Скажу чесно, чехи спрацювали набагато добросовісніше, ніж наші колеги з Польщі, з якими ми також мали справу стосовно сексуальної експлуатації на їхній території. Хочу наголосити, що проблему складає не тільки те, коли потерпілі відмовляються від заяв, а й складно часом довести, що саме ця людина перетнула кордон. Коли, приміром, перетнув кордон Сидоров і паспорт Сидорова, то все гаразд, а коли ні, то є проблема. Злочини насильства над людиною, тобто схиляння її до сексуального і трудового рабства сьогодні існують. І я думаю, що ми трохи запізно взялися за цю справу. Це треба було активно братися ще у 2000 році. Адже маємо проблеми строком давності. Минає час і довести злочини, які відбулися від 3 до 8 років тому назад ми не можемо. Маємо факти схиляння до сексуальної експлуатації у 1995-1998 роках. Повірте, сьогодні їх доводити надзвичайно складно.
Тому ми звертаємося не раз до дільничних інспекторів міліції, голів сільських рад, щоб допомогти нам виявити постраждалих, але так, щоб ,зважаючи на ментальність наших людей, ця людина не постраждала. Бо часом наші люди чомусь думають, раз людину продали, то вона вже пропаща. Хоч подібне може трапитися з будь-ким. А потерпілим доводимо, що вони не останні в тому списку, і цілком можуть кардинально змінити долю інших людей.
Злочинці впевнені у своїй безкарності – відбирають паспорта у постраждалих, використовують камери спостереження, створюють компрометуючий матеріал, страхають, що покажуть це рідним, близьким, використовують обман і шантаж. Іноді навіть не платять за "послуги". Заставляють обслуговувати від 3 до 10 клієнтів і більше. Жертви не розпоряджаються своєю честю, гідністю і свободою. Це є відкрита форма торгівлі людьми, сексуальна експлуатація. А факти трудової експлуатації взагалі важче довести. Часто самі жертви не бажають боротися.
– Ігоре Михайловичу, чи відомі факти торгівлі людьми, у яких потерпілими є мешканці Чортківщини?
– Відомо. Є кримінальна справа по Чортківщині минулих років. Є окремі моменти по вашому району. Є дві потерпілих. Це сексуальна експлуатація на теренах Польщі. На скільки нам відомо, по цій справі був ряд потерпілих, але вони відмовляються від подачі показів. Ці особи встановлені, ми їх знаємо: хто, що, але, знову ж таки, постає проблема людей, на скільки вони захочуть співпрацювати. Причому спілкування наше відбувається за межами вашого району, намагаємося навіть не приїжджати у село, просто "видзвонюємо" людину, даємо номер свого мобільного. Ми розуміємо, що наше суспільство ще не є доброякісним. Це стосується потаємних сторін людини. Ми ще не живемо ні в Німеччині, ні в Англії, де потенційне правопорушення виноситься на суд громадськості.
За нашими даними більше жінок, а не чоловіків потрапляє у таке рабство.
Оксана Шлюсар, Тернопільський міський клуб "Відродження нації":
– Я вже 9 років працюю в організації із запобіганням торгівлі людьми. Ми надаємо інформаційні та консультаційні послуги тим, хто виїжджає за кордон і тим, хто вже повернувся і є у них певні проблеми. З 2000 року працюють безкоштовні телефонні "гарячі лінії" це телефон: 8-800-505-50-10, що діє з 10 до 15 год. щодня, крім вихідних (суботи і неділі) та 527 (безкоштовно) для абонентів Life:), Київстар та UMS. За цими телефонами люди можуть безкоштовно отримати консультацію, вирішити проблеми, які їх хвилюють. Ми громадська організація і у нас трішки інші дані, аніж у пана Ігоря у нас рівно стільки ж чоловіків, як і жінок стають жертвами торгівлі людьми.
Наша організація проводить зустрічі, читаємо різні лекції, проводимо "круглі столи", працюємо з міжнародними організаціями, правоохоронними органами, центрами зайнятості, управлінням у справах сім'ї та молоді тощо. Коли потерпіла людина звертайтеся до нас, ми надаємо цілий пакет соціальних послуг для адаптації людини у суспільстві і коли ця людина ще потрапляє у реінтеграційну програму, то може отримати безкоштовно діагностику і лікування, невеличку матеріальну допомогу, за мірою необхідності - нову спеціальність, пройти курси перекваліфікації, як відкрити свою справу тощо. Тобто сфера наших послуг постійно розширюється. Хоч ми громадська організація, і живемо за рахунок грантів.
З 2005 року працює центр консультування емігрантів. Коли їдете за кордон чи вже перетнули його, можете отримати необхідну інформацію, як легально працевлаштуватися, як уникнути ряду неприємностей.
Оксана Вандяк, клуб "Відродження", консультант "гарячої лінії" по запобіганню торгівлі людьми:
– Людям, що виїжджають за кордон, ми радимо, аби вони перш зверталися до нас, ми підкажемо і допоможемо, бо для того працюємо. Наш офіс в Тернополі на бульварі Шевченка. Перш ніж їхати за кордон пам'ятайте: не допускайтеся будь-яких видів попередніх оплат за посередництвом в працевлаштуванні за кордоном до укладання трудового договору з іноземним роботодавцем.
Необхідно підписати контракт. Підписання трудової угоди (контракту) є обов'язковою умовою легального працевлаштування. Погоджуйтеся на сприяння у працевлаштуванні лише за умов оформлення робочої візи. Службова, туристична чи гостьова віза не дають права на легальну роботу за кордоном.
Будьте обачними: повідомте своїй родині та друзям про те, що їдете працювати чи навчатися за кордоном; залишіть близьким точну адресу та детальну інформацію про своє майбутнє перебування за кордоном та свого майбутнього роботодавця. Залишіть адреси ваших іноземних друзів; знайдіть якнайбільше контактних адрес в країні, куди збираєтеся їхати; залишіть близьким копію свого закордонного паспорта, візи і контракту, а також нещодавно зроблену свою фотографію. В дорогу візьміть копію паспорта (бажано завірену нотаріально), яка стане в нагоді, якщо загубите або у вас заберуть оригінал; візьміть суму грошей, яка буде достатньою для повернення додому. Ніколи нікому не віддавайте свій паспорт!
У часі засідання "круглого столу" питання торгівлі людьми активно обговорювалося усіма учасниками. Торгівля людьми, на жаль, сьогодні ще існує, тому наші громадяни, виїжджаючи за кордон, могли б скористатися вищезазначеною інформацією і можливо, як сказав генерал Геннадій Москаль: "Україна перетвориться на країну придназначення живого товару, а не буде країною його постачання". Від нас також багато залежить. Пам'ятайте це.


Леся Легіт