A A A
Розмір шрифта: Життєві обставини у які потрапляють найнезахищені верстви населення, тобто пенсіонери, частково вибивають їх з колії. Звісно, не всі люди пенсійного віку б'ються з нуждою. Є й такі у кого діти, онуки, родичі, та й вони самі, ще гожі собі раду давати. А трапляється - занепадають духом та опускають руки перед життєвими негараздами, що частенько народжуються в стінах організацій, які за своїм призначенням мали б працювати для людей, піклуватися про їхні справи, дбати про їхні інтереси. Можливо, так воно в основному і є. Хочеться вірити, що є. Але...

Мова піде про ситуацію, яка склалася між мешканкою нашого міста, пенсіонеркою Ольгою Джумагою та ВАТ "Чортківгаз" і РЕМом. Мені, як третій, чи то вже четвертій стороні, важко розібратися в цій справі, прийти до висновку - хто з них має рацію, а хто ні. Отже, виносимо її на суд читачів, і в майбутньому - на суд, як інстанцію, що захищає права Людини.
До газети звернулася з листом уже вищезгадана пані Ольга Джумага, - як до передостанньої можливості віднайти справедливість. Останньою, як вона зазначила, - буде судова зала... Подаємо лист пані Ольги без змін та скорочень: "Я не хотіла вдаватися до газети, бо знаю, як це відіб'ється на сприйманні цих фактів керівництвом організацій, про яких піде мова нижче.
Справа стосується не тільки мене, а всього населення міста й сіл району. Це – стосовно тарифів плати за газ і електрику, точніше стосовно оплати відповідно до пільг.
Недавно я зіткнулася з дивними фактами в електромережі. Одного дня мене повідомляють, що маю борг за використану електроенергію. Але я щомісячно оплачую за електрику згідно даних лічильника. Звідки борг?.. Справа в тому, що документація раніше стояла на прізвище мого чоловіка. Його немає в живих, а мені нарахували оплати 100 відсотків, хоч я теж пільговик, але глава сім'ї – фігурував. Не розумію, чому треба йти в РЕМ пільговику, назбиравши купу паперів, а не начальнику І.О. Виннику РЕМу делегувати б одну з працівників абонентного відділу в управлінні праці і соціальної політики та взяти імена пільговиків, занести в комп'ютер і не морочити голову людям переважно пенсійного віку?
Так, здавалося б, просто і гуманно було б для тих, хто користується електропостачанням. Я вважаю, що наш РЕМ користується "своєю системою", яка заставляє людей по кілька разів відвідати цю організацію і винести звідти лише смуток на душі. Чому ігнорується така авторитетна і чесна організація як управління праці і соціальної політики Чортківської РДА?
Я не хочу нікого образити, але в таких організаціях повинні працювати кришталевої чистоти кадри, котрих поважають людей, яких обслуговують, бо за це одержують немалу зарплату. Часом приходимо до висновку: гарний костюм і краватка, образ Матері Божої на стіні, Прапор України в кабінеті начальника - ще не свідчить про те, що це набожний патріот свого народу. До таких я хочу звернутися: Ти, шановний, зроби добро людині, яка приходить до Тебе в справах - і Тобі ціни не буде.
Ще є подібна така організація як ВАТ "Чортківгаз", звідки також виходять люди в сльозах. Сядьте на лавочку перед цим будинком і переконаєтеся, що я кажу правду.
Я - пільговик. У мене є всі папери на це. Але після смерті чоловіка почали нараховувати мені 100 відсотків за використаний газ, хоч усі папери я здала як пільговик ще перед самою смертю чоловіка. Чому мені нарахували 359 грн. боргу за газ? І цей борг вони здерли в мене з пенсії, коли я лежала в лікарні, а мій будинок доглядала сусідка: в листопаді 2006 року почалися морози, і вони використали момент й відключили газ від будинку. Сусідка змушена була дати свої гроші, боячись, що радіатори опалення вийдуть з дії. Що в таких випадках повинна зробити людина?..
Як в першому, так в другому випадку - йти до суду. Отже, суд - це та інстанція, яка повинна захистити права людини. Тож, я так і зроблю. І маю впевненість, що доведу свою правоту, щоб показати приклад тим мешканцям району, які також потрапили в таку ж ситуацію як моя".
Це - правда пані Ольги Джумаги. В листі - розпач і образа скривдженої жінки. Та, на жаль, керівництво згаданих у листі інстанції показало іншу суть даної справи. У них - своя правда. Видається, що справді лише суд зможе поставити усі крапки над "і".
За коментарем щодо листа і висвітленої в ньому проблеми, спершу я подалася в РЕМ, де мене привітно зустрів заступник начальника РЕМу Михайло Степанович Блаженко. Передаємо його слова: "Щодо цієї справи, я вже два рази побував в адміністрації і три рази в управлінні праці та соціальної політики. Ситуація така: помирає чоловік і ми ж, звісно, не можемо знати про його смерть. Щоб бути точному, він помер 5 жовтня 2005 року, а нарахування проводилось дальше за його пільгами. 19 квітня 2007 року приходить пані Джумага і переписує рахунок, оскільки вона вже є власником. "Вибачте, ви переписуєте, а чоловік ваш де?", - запитуємо. "Чоловік помер", - відповідає. Ми запитали, чи у неї є пільги, на що вона відповіла ствердно. Тоді попрохали здавати документацію на них. Пані Джумага подала заяву 19 квітня 2007 року як учасник війни і згідно чинного законодавства пільги надаються з моменту подання заяви. Отже, з цього числа, а саме з 19 квітня 2007 року, ми почали надавати пільги, а з 5 жовтня 2005 року по 19 квітня 2007 року був перерозрахунок, оскільки пільговика немає вже майже роки і ми нараховуємо за той період оплату по загальному тарифу. Відповідно, відшкодовуємо те, що нам держава нарахувала.
Управління праці та соціальної політики робить звіт, щоб не турбувати пільговиків. Це все, як пише вам пані Джумага. Вони кожен квартал одержують списки пільговиків, які в нас на обліку. Якщо десь трапиться так, що людина-пільговик померла, вони пишуть нам лист. Ми відповідно до їхнього листа, робимо перерахунок. Та буває, що вони не в силі все поперевірити...
Отже, ми повертаємо гроші, які перерахувала держава в управління праці та соціальної політики, а в пані Джумаги в такий спосіб виникає борг. Ми не маємо нічого проти того, щоб вирішити це питання в суді. Тим часом - електроенергію в пані Джумаги відключили: дали попередження, 30 днів почекали - оплати не було і відключили. 30 червня вона залишилася без світла. Коли я їй пояснював про можливе відключення, пані Джумага казала, що заплатить, а потім буде судитися. Ми готові до того, що суд заставить повернути гроші нас чи державу, та все ж швидше – державу, бо пільги державні. Нам однаково - чи держава відшкодує, чи людина заплатить" - завершив заступник начальника РЕМу. Інша установа, у яку я пішла за коментарем - був ВАТ "Чортківгаз". Поспілкувавшись з начальником правління Ф. Калужняком, головним інженером І. Чепигою та юристом цієї організації, довідалась, що пані Джумага уже не перший рік має проблеми з газовою службою. Вона і до них направляла своє звернення, на яке отримала відповідь. Чортківське управління з експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Тернопільгаз" розглянуло звернення пані Джумаги, жительки м. Чорткова щодо повернення коштів проплачених за спожитий природний газ. Чортківське УЕГГ в межах своєї компетенції повідомило наступне: відносини між газопостачальними організаціями, газотранспортними організаціями та громадянами-споживачами газу регулюють Правила надання населенню послуг з газопостачання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня1999 року за №2246 (у редакції постанови КМУ від 14 квітня2007 року №476, зі змінами). Відповідно до частини 2, пункту 18 вищезазначеного або скрапленого газу споживач повинен звернутися до газопостачальної організації з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.
1 червня 2006 року, у службу обліку газу підприємства пані Ольгою Джумагою було подано письмову заяву з проханням нарахування за спожитий природний газ проводити по пільгах учасника війни. До заяви були додані копії паспорта, ідентифікаційного номера, посвідчення пільговика та довідки про склад сім'ї.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.11.1993 року №3551, учасникам Великої Вітчизняної війни надається 50% знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією) в межах середніх норм споживання. Норми користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати, затверджені постановою КМУ від 1 серпня 1996 року №879.
На підставі поданих документів, починаючи з червня 2006 року, по особовому рахунку, відкритому на ім'я пані Джумаги, проводиться щомісячне пільгове відшкодування спожитого природного газу. У літній період норма споживання становить - 23 м3 газу, в зимовий - 716 м3 газу.
До 5 жовтня 2005 року (дати смерті чоловіка пані Ольги), по даному особовому рахунку як пільговик (категорія пільг - учасник війни) був зараєстрований Богдан Григорович Джумага. Пані Ольга, як дружина учасника війни, користувалася пільгами на правах члена сім'ї пільговика. Незважаючи на те, що посвідчення пільговика пані Ользі було видано ще 24 червня 1997 року, у службі обліку газу копії документа до 1 червня 2006 року не було, а тому при нарахуванні оплати за спожитий природний газ в період з 05.10.2006 року по травень місяць 2006 року пільгове відшкодування по особовому рахунку не проводилося. В листопаді 2006 року, - стверджує керівництво газової служби, - пані Ольга Джумага добровільно погасила заборгованість в сумі 362, 48 грн. Правових підстав для повернення проплачених коштів немає.
Невчасно подані документи призвели до матеріальних та моральних витрат. Звісно, не дивно, що людина пенсійного віку, потрапивши у таку ситуацію, починає пускати громові стріли у владні кабінети. Адже доволі мізерну пенсію, немов на вітер викинуто! Та що поробиш - засідателі владних кабінетів комфортно примостившись у кріслі, часто-густо, видаючи закони й постанови, забувають про простий люд. Недопрацювань всюди багато, як від цього не ховайсь. Ось, приміром, підказав би хтось згорьованій вдові - пенсіонерці не гаяти часу, а нести потрібну документацію у потрібні організації, то б і не було цієї всієї мороки. А хто підкаже? Та все ж пані Джумага, як кажуть, не опускає рук. Вона все ще покладає надію на суд.
...А за спостереженням моїх знайомих, і справді, з подвір'я нашої газової служби часто виходять заплакані люди...


Ірина Зенчак-Гулька