A A A
Розмір шрифта: 3 вересня у селі Палашівка Чортківського району урочисто відкрито дитячий будинок сімейного типу, що став домом для п'яти дітей-сиріт.

Вересень розпочав свої дні із справжньої ранньої осінньої погоди: то хмарини пропливуть, то сонечко вигляне, то небо цілком по-осінньому гляне на нас. Вир першовересневого настрою, коли повсюдно лунають перші дзвоники, заполонив усіх: кому до школи і кому вже – ні. А ми їхали у Палашівку, туди, де маленькій Галинці, братикам Олежику і Ромчику, трішки старшим Андрійкові та Іринці стелився рідний дім. До двоповерхової будівлі, задбаної і доглянутої, де відтепер житиме своїм життям перший у нашому районі і четвертий за рахунком в області дитячий будинок сімейного типу.
Мати дім, у якому в тебе є своя кімната, власні речі, хто тільки не мріє. Але діти, які виховувалися у Коропецькому інтернаті, мабуть, про це мріяли найбільш.
Замінити їм батька і матір на час проживання дітей тут, узялися мешканці Палашівки Галина Тарасівна та Михайло Петрович Барчишаки.
Розділити цю радість, подвоївши її відчуття, до Палашівки приїхали голова Тернопільської обласної держадміністрації Іван Стойко, голова Чортківської райдержадміністрації Тарас Капуста із своїми заступниками відділів, управлінь. Підтримати майбутніх однокласників, адже діти з дитячого будинку навчатимуться тут у школі, що знаходиться всього лиш в двох кроках, прийшли учні школи разом із своїми викладачами та директором.
Про вагомість такого дитячого будинку сімейного типу у руслі Президентської програми говорили І. Стойко та Т. Капуста, не проминаючи скласти вдячність усім, хто доклався до ремонту, облаштування цього будинку, адже це справа копітка, що потребувала немалих зусиль. Виступали і сільський голова Орест Гошуляк, директор Палашівської ЗОШ - І-ІІ ступенів, Михайлина Слободян, вітали школярі і піснями, і віршами, а, також приватний підприємець, директор бізнес-центру новітніх технологій, який першим відгукнувся на допомогу, Тарас Демкура. З його рук діти ще й отримали Азбуку споживача, для удосконалення фінансової грамотності, що важливо на майбутнє.
Відтак, після вітань словесних і пісенних посипалися подарунки, яких було багат:о від обласної і районної держадміністрації, відділу культури, партійних організацій "Нашої України" та БЮТ. Мешканці села, у якому відтепер дітям жити, подарували домашній кінотеатер. Священослужителі поблагословили усіх присутніх і новостворену родину та посвятили будинок, у якому житимуть діти.
Колись медики винесли страшний вердикт пані Галині, що у неї ніколи не буде дітей, але все в руках Божих, - тепер у неї, окрім 4-літньої донечки Надійки, є ще п'ятеро. Галинка цьогоріч пішла у перший клас і дуже заприятелювала з Надійкою, вони майже однакові на зріст і по черзі сідають на коліна дідусеві Тарасу, та в просторій кімнаті, де є свій телевізор, житимуть удвох, правда через стінку - житиме Іра, яка пішла до сьомого класу. Дідусь Тарас по-секрету поділився, як йому жаль стало, коли Галинка перший раз сіла до нього на коліна і пригорнулася. Любить цей чоловік дітей. Видно діти, окрім тата і мами, дістали ще досить жвавих дідуся Тараса з бабусею Олесею. Остання, здається, зважаючи на її характер, таки активно долучиться до виховання своїх нових онуків. Адже її донька Галина незабаром народжуватиме вперше. І у сім'ї з'явиться ще хтось маленький, менший за всіх.
А діти вже встигли побувати в школі і заприятелювати з ровесниками. У часі вітань, до хлопців почергово підбігали друзі-однокласники. Певно чекали, коли ця імпреза закінчиться і можна буде пограти на шкільному подвір'ї у футбол.
Як сказала найстарша дівчинка, що житиме у цьому будинку, Іра, тут їй дуже подобається - має свою кімнату. Вже встигла побувати у школі. Має тут багато друзів. У класі 10 учнів, всі дуже дружні. Вже заприятелювала з Христинкою, Марійкою та Андрієм. Впевнена, що тут їй буде добре. І, дай Боже, щоб всім цим дітям було добре, аби вони назавжди забули страшне слово "сирітство".


Леся Легіт