 29.08.2007 - Найдавніша історико-архітектурна пам'ятка міста ЧортковаВеличаво та могутньо стоять на охороні міста, біля підніжжя Вигнанської гори, древні стіни, руїни колись могутнього чортківського замку. Ці стіни, унікальні свідки давно минулих літ, зберігають і до нині таємницю про запеклі облоги та бої, що відбувалися на теренах нашого краю. Як історична пам'ятка, замок поки що не досліджений і становить надзвичайно великий інтерес для археологів та істориків, адже про нього наявні тільки коротенькі історичні відомості.Споруджено його наприкінці ХІV- початку ХV століття з ініціативи першовласника цих земель Єжи Чартковського. Спершу він був дерев'яним і основним його призначенням було стримувати напади турків і татар на місто. Згодом, у 1522 році, коли за магдебурзьким правом Чортків став містом, а замком заволодів Станіслав Гольський, замок після зруйнування турками було перебудовано кам'яний. На той час, це була міцно укріплена феодальна, а відтак і козацька фортеця. П'ятирічна, з баштами на "рогах" та брамою, вона вважалася характерною спорудою перехідного типу. Двір уміщав палацовий та господарський корпуси, а зовнішні стіни служили водночас оборонними мурами та бійницями. Г. Лонгвин, видатний знавець древніх мистецьких пам'яток зазначає, що фрески на споруді розповідають про те, що палац у замку був розписаний цікавими, на світські теми, малюнками. У 1610 році двір прикрасили кам'яні будівлі з аркадними галереями. Перший поверх перекривався хрестовими і напівциркульними склепіннями. Вежі виступали за лінію оборонних стін і були чотири- або п'ятигранними. Товщина замкових стін сягала од півтора до двох метрів, а висота шести-дванадцяти. У 1640 році замовк вже вп'яте, від нападу на місто турецьких військ зазнав значного руйнування, але був відбудований, адже згодом йому судилося відіграти значну роль у визвольному русі нашого народу в першій половині ХVІІ ст. У 1649 році тут розміщалися три козацькі полки під проводом Максима Кривоноса. Спільними зусиллями жителів міста, яких очолив міський кушнір Северин Настільний, та козаками, було штурмом взято замок і захоплено в полон багато польський шляхтичів на чолі з графом Павлом Потоцьким. Багато чортківчан тоді влились до військ гетьмана Богдана Хмельницького, зокрема Федір Лизогуб, пізніше став одним із помічників Хмельницького, полковника Лавріна Капусти, що був у гетьмана начальником розвідки. Також наші земляки із козаками Максима Кривоноса, брали активну участь у боях за Бучач та інших епізодах визвольної війни. Після Зборівського миру, тут знову запанували польські шляхтичі, а в 1672 році захопили ці землі турки, які панували 11 років. Замок став резиденцією субпаші Подільського пашалику. Але об'єднані сили європейських держав, розгромивши турків під Віднем у 1683 році, змусили їх покинути ці землі. Польща знову утвердила своє панування, яке тривало аж до першого її поділу у 1772 році, після чого Чортків увійшов до складу Австрійської імперії. Яка ж подальша доля судилася замку? Власники міста, Садовські здавали його в оренду під торгові склади єврейським купцям. У 1863 році тут була в'язниця, де перебували арештовані польські повстанці. Наприкінці ХІХ століття останній спадкоємець Садовських - Гієронім, передав свої володіння і замок польському жіночому монастирю сестер-кармеліток, які продовжували здавати його під складали товарів місцевим купцям. Як бачимо, доля замку надзвичайно складна, цікава та неординарна. Існує ще безліч нерозгаданих таємниць пов'язаних із цією історичною спорудою. Підземні ходи нашого міста Були збудовані у перші десятиліття ХVІ та на початку ХVІІІ ст. Найдревнішими вважаються ті, що розташовані з південно-західного боку замку. Їх є чотири. Перший, проходячи під річку Серет, прямує до костелу, а другий - у напрямку залізничного вокзалу до палацу Садовських, який знаходився на території теперішнього комбінату хлібопродуктів; третій також збігав попід Серет, але на декілька сот метрів правіше від першого і прямував до колишнього замку Лянцкоронських у Ягільниці. Четвертий хід виводив до замку у місті Теребовлі. Ініціаторами побудови підземних ходів були польські магнати і шляхта, але виконання усіх робіт проводилося міщанами, зокрема ремісниками та селянами з навколишніх сіл. Ці ходи при нападах на місто турків і татар, під час військових дій тривалої облоги, відіграли неабияку важливу роль у житті Чорткова. Численні пожежі та руйнування міста різними ворожими військами, а також час, частково знищили ці ходи, тому і надалі залишається інтерес істориків та археологів до відновлення та дослідження підземних таємниць Чорткова. Легенда про лицаря Коли у 1672 році Чортків разом з усім Поділлям був завойований турецьким султаном Магометом ІХ, а наш замок став резиденцією субпаші Подільського пашалику (губернії), то цього ж року турки замурували в одній із частин замку молодого польського шляхтича, який проявив великий героїзм у бою з турками, але їм вдалося взяти у полон. При повній лицарській амуніції, на коні, ще живого замурували його турки. І тільки через 11 років, у 1683 році, коли турки були вигнані з Поділля, об'єднаними військами європейських країн, так званою Священною Лігою, його було відмуровано. На сьогоднішній день, місцевою владою та районним краєзнавчим музеєм зроблені перші кроки з відновлення цієї важливої пам'ятки, та збереження її історії для майбутніх поколінь. Зокрема тривають пошуки інвестора для відновлення та приєднання замку до Національного заповідника "Замки Тернопілля". Яромир і Ольга Чорпіти Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=609 |