A A A
Розмір шрифта: Мiжнародний волонтерський табiр “Мости майбутнього” вiдбувся у Кременцi, у ньому взяв участь представник Чорткiвського екоклубу “Ковчег”

Як відомо, Кременець – одне з найцікавіших міст Тернопільщини. Як і наш Чортків – це місто унікальної історичної та культурної спадщини, яка належить багатьом народам.
Сьогодні місто переживає непрості часи. І нинішні проблеми кременчан багато у чому схожі на наші: безробіття, жалюгідний бюджет, зруйновані дороги та примітивне комунальне господарство, занепад пам’яток історичної та природної спадщини. Однак громадськість спільно з міською владою шукає нетрадиційні шляхи подолання кризових явищ. І Кременцю вже є чим пишатися: організовано заповідник “Кременецькі гори”, розвивається Ботанічний сад та краєзнавчий музей, створено історико-архітектурний заповідник, музей Ю. Словацького. Зрештою, кременчани не дозволили базарові заполонити усю центральну частину міста...
А цього літа у Кременці проведено два трудових молодіжних табори, організовані громадськими організаціями: львівським ГО “Європейський діалог” та київським “Новий Акрополь”. До речі, на проведення обох кількатижневих “трудових десантів” не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів. Словом, тут є чому повчитися...
Учасниками міжнародного волонтерського табору „Мости майбутнього” були молоді добровольці з Німеччини, Польщі, Литви та України.
Метою табору було проведення робіт з відновлення кількох об’єктів історико-архітектурної та природної спадщини, заходи інформаційної підтримки Кременця, як туристичного центру, а також встановлення робочих контактів між студентами та молодими лідерами громадських організацій країн Східної Європи.
Робочою мовою у таборі була англійська. Відтак, представникові чортківського молодіжного екоклубу “Ковчег” для того, аби пройти конкурсний відбір, було достатьно рекомендації своєї організації і знань мови, отриманих у гімназії “Рідна школа”.
Незважаючи на липневу спеку, волонтери плідно попрацювали на впорядкуванні Кременецького ботанічного саду, козацького П’ятницького цвинтаря, при реставраційних роботах у римо-католицькому костелі Св. Станіслава, у архівах краєзнавчого музею.
Волонтерська праця відбувалася на об’єктах, які відображають багатонаціональний характер історії Кременця. Відповідно, спільний сьогоднішній внесок молодих представників польського, німецького та українського народів у вигляді волонтерської праці стане ще одним мостом до спільного майбутнього європейських країн, до числа яких прагне приєднатися Україна. Отже, головна ідея волонтерського табору полягала у можливості продемонструвати мешканцям прикордонних країн спільність їх історичної та культурної спадщини, можливість порозуміння та спільної діяльності, окреслити перспективи розвитку заради майбутнього у об’єднаній Європі. Спільна праця над збереженням пам’яток культури та історії сусідніх народів (поляків, литовців, німців та українців) засвідчила реальність їхнього спільного майбутнього.
Також у дні роботи міжнародного табору проведено навчальний семінар для представників громади Кременця та місцевої влади щодо ролі волонтерства, засад його організації та можливостей. Було організовано два "круглі столи" з представниками місцевих українських молодіжних організацій, консульств Польщі, Німеччини, Литви, а також преси - на тему транскордонного співробітництва та можливості інтеграції України у європейську спільноту. Крім того, в рамках табору створено веб-сторінку про Кременець у англійській, німецькій, польській, українській та литовській версіях та підготовано фото-презентацію Кременця.
Молоді волонтери з іноземних країн приїхали до Кременця не лише для того, щоб спільно з українською молоддю працювати над збереженням та реставрацією численних пам’яток культури міста, але також збагатитися знаннями про Україну, її історію та традиції і повернутися з ними до своїх міст та родин. Програма табору включала відвідини Збаразького замку, Острозької академії, Почаївської Лаври, зустрічі з істориками та краєзнавцями, спільні вечірки та ватри.
Врешті-решт, учасники табору просто здружилися і домовилися про спільні зустрічі у майбутньому...


Андрій Степаненко, член Екоклубу “Ковчег”

Фото автора