A A A
Розмір шрифта: Минулої середи з цілоденним візитом у Чорткові побував народний депутат Верховної Ради України ІІІ, ІV і V скликань Юрій Ключковський. Громадянам Чортківщини Ключковський відомий як депутат від НРУ, УНП, а тепер - партії Народний Союз "Наша Україна". Коли під час президентських виборів 2004 року Юрій Ключковський був стороною, котра відстоювала Віктора Ющенка, більшість стала сприймати його як фахового юриста, хоч він прийшов у політику, маючи уже вчений ступінь з іншого фаху - фізики. Юрій Богданович - автор багатьох наукових праць, досліджень. А кандидатом наук став ще у 1978 році, викладаючи у Львівському університеті. Але, попри все, Ключковський акцентує себе як досвідчений, можна сказати, далекоглядний політик.

То ж детальніше - про візит Ключковського до Чорткова. Середа, 20 червня, стала саме таким днем. Спочатку Юрій Богданович провів прес-конференцію для місцевих засобів масової інформації, далі - зустрівся із представниками різних партій і громадських організацій у залі засідань райради, а пізніше - з громадськістю міста, району у районному будинку культури ім. К. Рубчакової. На останній зустрічі у РБК був присутній і депутат Верховної Ради України V скликання Микола Сивульський з БЮТ. То ж мов би на підтвердження укладеної угоди між "НУ" і "БЮТ", депутати ділили не тільки сцену, а й спільне, окрім окремих невеликих аспектів, бачення політичної ситуації в Україні.
У часі зустрічей Юрій Ключковський зазначав, що на даний час "Наша Україна" здійснює поїздки по всій Україні. Впродовж двох місяців, за червень - липень, планується відвідати всі райцентри і міста обласного значення, а їх близько 800 у державі. На той час в Тернопільщині працювало четверо депутатів, окрім Юрія Ключковського, це: Олег Гуменюк, Лілія Григорович, Наталія Богушева. На минулому тижні ця група працювала у Волинській області. Окрім цього, колегами-депутатами було охоплено Чернівецьку, Івано-Франківську області. Тобто, планується із заходу пересуватися на схід України із зустрічами, ознайомленням роботи, бачень опозиції.
Як зазначив Юрій Богданович, дані поїздки не є передвиборними. Основна їх мета - ознайомча, і то у двох відношеннях: познайомити людей з оцінкою ситуації в державі очима партії народний Союз "Наша Україна", пояснити свої кроки дій у політиці, цілі і шляхи їх досягнення (адже сьогодні спостерігаються різні інтерпритації діяльності), другого боку - є прагнення відчути позицію людей, як вони з місць оцінюють ситуацію: в чому закидають політикам, де підтримують і що треба змінити у діях самих політиків. Власне, за словами Юрія Ключковського, у передвиборну програму партії, майбутнього блоку, планується внести ті корективи, які визріють від такого спілкування з громадянами.
Тому перш, ніж працювати в режимі "запитання - відповіді" пан Юрій коротко зупинився на політичних проблемах в Україні.
Зокрема він сказав: "Насамперед я хочу підкреслити, що ця тяжка криза, в якій сьогодні перебуває Україна, викликана не боротьбою за розподіл повноважень, які дехто хоче зобразити. Мовляв, що у Президента забрали повноваження і він собі їх хоче повернути. Це - неправда. Боротьба йде значно глибше за значно глибші речі, не до порівняння глибші. Справа в тому, що та влада, яка сформувалася, на жаль за підсумками виборів 2006 року, принципово порушує всі основні засади, закладені в суті незалежної держави і національних інтересів України" - далі депутат вербально проілюстрував позиції, які підтверджують, що тепер все робиться неправильно - те що відбувається сьогодні в Україні з точки зору державного управління, може охарактеризувати тільки одним словом "узурпація влади", концентрація всієї можливою влади в одних руках, що означає прямий шлях до авторитарної держави, може й, навіть, до диктатури. Це не прийнятно для нас, бо ми сповідуємо демократичні принципи.
Фактично після прийняття Закону "Про Кабінет Міністрів", на превеликий жаль, дуже поганого, дуже неконституційного Закону, нашим опонентам залишалася одна річ - зібрати коаліційну більшість у Верховній Раді. Це не тільки б дозволило повністю ігнорувати Президента, який є фактором, який певною мірою може щось зрівноважити, а й об'єднати в одне ціле політичну, законодавчу владу. А уряд і більшість ВР об'єднали б одне ціле політично-законодавчу і виконавчу владу в Україні. Тобто вони не тільки Президента мали проігнорувати, а й здійснити повне перекроювання Конституції в державі. Запровадження другої державної мови - було лише першим кроком із запланованого ними. Мова йшла про повну зміну системи влади.
У соціально-економічній політиці. Вперше за кілька років в Україні маємо бюджет розкрадання. Тобто - не бюджет нагромадження, не бюджет розвитку, соціального спрямування, а саме - розкрадання. Про це ми з першого моменту говорили відкрито: в бюджеті заховано в тінь 15 мільярдів гривень. Це шалена сума і вона повністю в диспозиції уряду. Загалом, коли вчитатися у Закон "Про Державний Бюджет", там є дуже цікаві речі. Наприклад, Закон "Про Державний Бюджет" передбачає майже півмільярда гривень на ремонт систем теплопостачання у комунальному господарстві. Це могла б бути цільова субвенція областям. Так було доручено Кабінету Міністрів розподілити ці кошти між областями, відповідно до потреб. Поділили. Правда трьом областям: Донецькій, Луганській і Харківській. Всім іншим сказали шукати власні резерви. Другий приклад - податкова політика, повернення податку на додану вартість: Донецькій області за друге півріччя 2006 року повертається 220 відсотків ПДВ, а західним областям, приміром, Волинській – 2,5 відсотка. Тобто іде робота на власні підприємства, власний бізнес. І як би то ще працювало б на поліпшення умов життя в тих регіонах, але, насправді, сьогодні найбільша заборгованість по заробітній платі - в Донецькій та Луганській областях.
Ця політика розкрадання призвела до того, що вже в січні 2007 року, знову ж таки вперше за кілька років, відбулося реальне зниження реальної заробітної плати. Не номінальної у гривнях, а в купівельній спроможності. Тобто реальна зарплата січня 2007 року була нижча як реальна зарплата грудня 2006 року на 4 відсотки. Інфляція стала обганяти ріст зарплати. Правда тепер в травні вони почали реалізовувати те, що ми вимагали від них ще з січня, – піднімати мінімальну заробітну плату і тарифну сітку, але це тому, що вже пахне виборами".
Юрій Ключковський зазначив, що у плані ідейності, державного світогляду, сьогодні при допомозі уряду і коаліціантів спостерігається повний відкат назад. Особливо це притаманне не сприйняттю трагедій нашого народу: Голодомору та національно-визвольної боротьби й напруженістю у взаєминах з європейською спільнотою. Натомість урядом робляться великі поступки Росії. Історія з газопостачанням - це ще один аргумент на підтвердження цього.
Не проминув депутат і ганебних проявів перекуплення депутатів у бік коаліції. Тому Президент України Віктор Ющенко здійснив важливий і добрий крок, підписавши Указ про розпуск парламенту. Сьогодні цим процесам чиниться опір, тому 167 депутатів "НУ" і БЮТ склали свої повноваження достроково. Дострокові вибори, як вважає Ю. Ключковський, є єдиним мирним способом виведення України з кризи. Інших способів немає. Для демократичних партій важливо, щоб до виборчих скриньок прийшло максимальне число виборців. Згідно нового закону, котрий прийняла коаліція, вибори відбудуться, якщо у них візьме участь 51 відсоток виборців. "Сьогодні можна розчаровуватися у всьому, проте, коли мова йде про майбутнє України, ми розчаровуватися не маємо права".
Юрій Ключковський заявив, що до кінця, вже тепер минулого тижня, має бути вирішеним питання щодо назви блоку демократичних сил. Переговори тривали. "Ми вважаємо, що вона (назва - Авт.) має бути локанічною. Обов'язковою також є присутність у назві нашої партії, як найбільш відомого та розповсюдженого об'єднання, але із зазначенням коректив партнерів по блоку", - зауважив він.
За словами Ю. Ключковського, угода про створення блоку демократичних сил фактично підписана, переговори тривають щодо назви. Партнерами "Нашої України" по блоку стануть "Народна самооборона Юрія Луценка" та "Рух - Українська правиця", куди власне входять НРУ, УНП, ПРП. Далі Юрій Ключковський давав відповіді на питання, яких також було чимало.


Олександра Іванців