A A A
Розмір шрифта: Служба ОБС ("одна баба сказала")

Сілам си і думаю: таке бардельство сє в світі робит, же нема ради. Підеш до того соцзабезу в Чорткови, щоб порішити свої спраи, Боже, людоньки, та то невитримана справа: на двори сонце пече, а по їхніх мацьоньких кабінетах можна цілком сє вдушити. Ще як троха люда туда зайде, то так стає горичо, як в пеклі. А ще по тотих вузьких колідорох таке сє робит, же для старшої людини з паличков, то страшний клопіт переступити через той старий сухий лінолеум, який вже полупався і позадирався: йдеш, аж сє світ крутит від напруги.
Бо колідори вузькі і темні, в кінци них віконечко, а як зайдеш з двору і видрапаєшсє по тих чисом похилих сходах на третий пльонтр, то вже ніц сили не маєш. Лиш чуєш як ті задуха в грудях тисне. І придумали нам на старість таке би ходилисмо до колишнього готелю з задного ходу до соцзабезу і до Пенсійного? Там і для теперишних готельних кімнат місцє мало, але не на кабінети. Ще так високо нас спровадили, мамо рідна, чи то в Чорткови нема вже цілком місця для старшого люда? О, дожилисмосє. Ще й йдеш до того соцзабезу чи Пенсійного і аж здалека тобі сє ноги трісут. Вже не думаєш чи залатвиш справи по тотих кабінетах, а як ти туда дойдеш і чи ті там серце не злапає від тотих “умов”, бо й дойти ще й до вхідних дверей треба: зробили при тих дверах стоянку автомашин, і дивишся: один стоїт, другий їде, а третий сє розвертає. Але то ще ніц, бо скоршем казала же потім тра йти по сходах, і через той колі- дор до мацьонького кабінету, де одному нема місцє, а їх там, дивишся – сидит аж троє.
Отаке сє, людоньки, робит. Ніде нема поридку: на дворі сміттє і порохи, скверику, де би сє сховати під якесь деревце, сісти на лавку і випити пігулки нема де. Не хочут думати ні про молодих, ні про старших. А всі будут такі як ми, але як виховаєте молодих своїм прикладом, то так і вас будут шанувати і гроші ніц вам не поможут, бо гроші від старости не допомагают, лиш дают шанс рідним за них сє бити. Тра троха про поридок і душу дбати, аби то сє бардельство скінчило.


Бабця Параня з Колійової