 30.05.2007 - Демонтувати димохідну трубу – проблема? А як же люди?“Діло пахне… трубою” – так називалася стаття у нашій газеті за 29 березня 2006 року. Мова йшла про трубу паливної дитячого дошкільного закладу №1 поряд вулиці Надрічної, по вул. Рубчакової. Так як уже дитячий дошкільний заклад давненько опалюється голубим паливом, тобто газом, труба, яка буквально височить над сусідніми власними будинками десь за 4-5 метрів, стоїть без ужитку. Тоді до нас зверталася мешканка будинку, який тісно сусідить з даною трубою, педагог із 35-річним стажем Марія Василівна Мерв’як.Жінка звертається по різних інстанціях ще з кінця 2005 року з проханням демонтувати трубу, яка загрозливо височіє фактично над її будинком. Як повідомляє пані Мерв’як, у 1989 році, коли містом головував Михайло Вербицький, у неї та її сусідів “обрізали городи”, щоб встановити паливну для дитячого дошкільного закладу №1. В той же час було на зацементованій невеликій опорі встановлено димохідну трубу близько 44 метри. Паливна була розрахована на тверде пальне. Нині тут у паливній працюють газові котли і доцільності в цій трубі немає. Ще тоді у 2005 році по 2006 рік жінка зверталась по різних інстанціях. Але добитися чогось було складно. Нещодавно до редакції газети “І плюс” знову зателефонувала Марія Василівна. За тривалий час жінка таки добилася того, що це питання вивчали були ряд комісій. Тобто, боротися за те, щоб демонтували трубу пані Марії та її сусідам довелося і за головування міських голів Михайла Вербіцького, і теперішнього – Ігоря Билиці. Марія Василівна каже, що боїться спати вночі у власному будинку спати. А що коли звалиться труба на її дім, потрощить все, і в живих нікого не залишить? Жінка знову стала ходити по інстанціях. Так вона пише на початку квітня 2006 року звернення голові Чортківської райдержадміністрації, тоді – Олександру Стаднику. Олександр Михайлович звертається до міської ради з проханням скласти фахову комісію і вивчити справу. Справу вивчили, але як... А так, подивилися як раніше, і все. Заспокоїлися. А Олександру Стаднику та пані Мерв’як 27 квітня 2006 року дали відповідь за №610 на №18 від 3 квітня 2006 року, у якій йдеться: “Виконавчий комітет Чортківської міської ради на звернення гр. В. М. Мерв’як повідомляє, що була створена комісія з спеціалістів, яка зробила обстеження даного об’єкту і прийшла до спільного висновку, що димохідна труба знаходиться у задовільному стані (встановлення труби здійснено у 1990 році), небезпеки на даний час не створює.  Враховуючи сьогоднішнє економічне становище, місцева влада зобов’язана дбати про наявність альтернативного способу опалення (особливо в дошкільних закладах). Дитячий садок №1 до часу проведення газового опалення забезпечувався вугільним опаленням з наявної на території садка котельні, а тому дана труба і є необхідною частиною можливого при складних обставинах способу опалення”. Далі йде підпис міського голови Ігоря Билиці, виконавець: М. С. Гарбера.Марія Василівна продовжує звертатися далі і стукати в усі двері: її зору та й сусідів видається те, що бетонне місце кріплення труби має тріщини і що сама труба начебто трішки похилилася. Тут вже за страву взялася Чортківське райдержадміністрація. 31 липня 2006 року за №01-419/М-45 громадянці М. В. Мерв’як з міста Чорткова знову надходить лист, але вже від РДА: “Шановна Маріє Василівно! На ваше звернення до голови Чортківської райдержадміністрації, щодо демонтажу димохідної труби котельні дитячого садка по вулиці Рубчакової, повідомляємо, що згідно рішення створеної комісії при міській раді, з приводу піднятого Вами питання, проведено обстеження об’єкта спеціалістами ДП “Тернопільський експертно-технічний центр”. Згідно результатів технічного діагностування металоконструкції димової труби котельні за №1778, виявлено корозійне зношення металоконструкції димової труби. Відхилення між найбільшим та найменшим значеннями товщини стінок труби складає 2,7 мм або 27% при допустимій корозії 20%. Виходячи із цього комісією рекомендовано голові міської ради здійснити демонтаж труби, з метою запобігання руйнації. З повагою – голова районної державної адміністрації Т. Я. Капуста (виконавець В. М. Бойчук). Дивує, як “комісія з спеціалістів” міської ради винесла вердикт: “... труба знаходиться у задовільному стані, небезпеки на даний час не створює”, а спеціалісти з ДП “Тернопільський експертно-технічний центр”,які прибули на запрошення Чортківської райдержадміністрації виносять кардинально інше рішення: “ ... здійснити демонтаж труби, з метою запобігання руйнації”. Ось вам і головоломка, як часом працює комісія Чортківської міської ради... Отримавши на руки вищевказану відповідь від Чортківської райдержадміністрації, Марія Василівна Мерв’як знову звертається до міської ради. Виконавчий комітет Чортківської міської ради від 22 серпня 2006 року приймає рішення за №313 “Про демонтаж димохідної труби по вул. Рубчакової”. У рішенні йдеться: “Розглянувши заяву громадянки Марії Василівни Мерв’як (вул. Надрічна, 40), виконком міської ради вирішив: 1. Надати дозвіл на демонтаж димохідної труби, розташованої на території дитячого садка №1 в м. Чорткові по вул. Рубчакової; Комбінату комунальних підприємств визначити спосіб демонтажу. 2. Копію рішення направити ККП та заявнику. Чортківський міський голова І. М. Билиця”. Ось так. Як зазначає Марія Василівна, на цьому її ходіння по кабінетах не закінчилися. Рішення прийнято. Але каже Марія Василівна Мерв’як: “У мене склалася думка, що у міській раді мене уникають, завжди, коли я приходжу, кажуть, або що міського голови немає, або що у нього не прийомний день. З демонтажем труби, обіцяють що виконають, але вже скоро рік, як рішення прийнято, жодних дій з його виконання немає. А я живу й далі у страху, чи за стільки літ я не залишуся без даху над головою”. Коли ми звернулися з даними питаннями до міського голови Ігоря Билиці, він зазначив, що думає над тим, у який спосіб демонтувати димохідну трубу. Що ж, думати можна, але чи буде довго чекати димохідна труба з “корозійним зношенням металопродукції димової труби”, яка нависла над одноповерхівками, які працею рук старали собі їх мешканці. Тим більше, що за два місяці буде рік, як врешті-решт прийнято рішення. А рішення треба виконувати, навіть власні. Олександра Іванців Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=485 |