A A A
Розмір шрифта: Усім відомо, що наш Серет впадає у Дністер, який протікає неподалік, та так, що окремі чортківці їздять на цю чудову річку відпочивати, милуються його неповторними краєвидами. Сьогодні життя річки Дністер, котра є найважливішою живильною артерією західної частини України, стоїть під загрозою, річка під загрозою, живі органи, що її населяють, та довколишня флора можуть зазнати невідворотних змін.

З початку 1980-х років на Дністрі триває спорудження об’єктів Дністровського гідроенерговузла, який розташований на 25 кілометрах вздовж основного русла Дністра у Чернівецькій та Вінницькій областях, на кордоні з республікою Молдова.
З 10 по 14 травня екологічними організаціями України було організовано маршрут інформаційно-екологічно-просвітницького туру учасників кампанії моніторингу добудови Дністровської гідроакумулюючої електростанції. Нашу область представляли дві особи: голова екологічної організації з Бережан та вчитель біології Чортківської гімназії “Рідна школа”, голова молодіжної екологічної організації “Ковчег”, що тісно співпрацює з ЕГО “Зелений Світ” Наталія Богданець. Власне з нею ми зустрілися.

– Наталіє Ларівно, скажіть коротко, де відбувся цей захід?

– Наша база була у Могілев-Подільську. Чому саме там? Тому, що це неподалік Дністровської ГАЕС, там сходяться з одного боку Вінницька, Чернівецька області і частина землі, що належало колись республіці Молдавії. Ще до того, як розпався Союз, цю частину землі вилучили від сусідньої нам республіки і стали будувати ГЕ. Тепер ці наші сусіди кажуть: “Раз на нашій території це йде будівництво, то світло нам належиться дешевше”. Вони до цих пір вважають цю землю своєю. То ж ми ще й з цим матимемо проблеми. Можливо. Однак, вони тепер розраховують й на купу інших пільг. Тобто все тільки розхитується. 13 травня ми мали зустрітися з групою екологів в Молдові. Однак наші прикордонники нас пропустили (ми мали з собою закордонні паспорти), а з боку Молдови нас не пропустили. Зустріч була обумовлена на 10-ту годину, але... причини того, що нам відмовили, нам не відомі.

– Що ви вивчали?

– Ми досліджували на скільки поінформоване місцеве населення і чи воно знайоме з наслідками цього будівництва.

– А які там можуть бути наслідки?

– Аналіз проектної документації доводить, що будівництво та робота ДГАЕС можуть негативно позначитися на якості життя місцевого населення, як у районі будівництва, так і нижче за течією річки Дністер. Цей проект був розроблений в 60-70-х роках минулого століття. Тут повинні були забудовуватися атомна електростанція та гідроакумулюючі електростанції, які мали обслуговувати АЕС. Але враховуючи те, що ця територія підпадає під сейсмозону. До того ж “площадка” досить цікава: там є піщаники і базальтові породи. А раз так, то активність там різна: тобто у разі землетрусу, в одному місці буде 7 балів, в іншому – 5, цілком різні. Тому вирішили, що там атомної електростанції будувати не будуть.
Тепер, розбудовуючи Дністровський гідроенергокомплекс – реконструюється буферне водосховище (від Дністровської ГЕС -1 до буферної ГЕС-2), добудовується техногенна та екологічно небезпечна Дністровська гідроакумулююча електростанція (ДГАЕС). Ця ДГАЕС має великий водозабір. Тобто гідроакумулююча станція – це станція, яка акумулює, накопичує воду. Там збудована дамба, але її якість викликає сумнів, адже ширина дамби до двох метрів, всього лиш. По-перше, затоплення території руйнує природу довколишню і погано впливає на сам Дністер, збільшується площа дзеркальної поверхні – збільшується кількість випаровування. Окрім цього, звертаючи увагу на якість самої дамби про безпеку людей говорити не приходиться. Ніхто про людей не думає, а про гроші, які буде давати ця ДГАЕС.
Сам проект складався давно, і ті норми є абсолютно застарілими. Ви ж знаєте, з яким підходом тоді будували? Нехай би був гігант, а після нього і довкола нього хай – і “трава не росте”.

– Але ж довкола села, міста, а в них – люди? Як з безпекою людей?

– Частину людей відселити. Збудували невелике селище, де є одно-двоповерхові будинки. До того ж цікавий аспект: у двоповерховому багатоквартирному будинку – криниця на дворі, зате у помешканнях є ... унітази. Воду треба наносити. Хто трохи міцніше стоїть на ногах, то провів собі водопровід. З розмови з цими людьми стало відомо, що їх ніхто ні про що не питав і з ними не радився. Сказали, що відселяють, і все. Окрім цього, є чотири ближніх села, де людей не відселили і вони можуть попасти під затоплення. То що ж тепер робити? Люди живуть в повній невідомості. За браком роботи в селах, вони тішаться, що з будівництвом ДГАЕС є хоч якась для них робота, але того, що з таким будівництвом вони можуть втратити все, не здогадуються.

– Чи можна детальніше пояснити, що таке ДГАЕС?

– На висоті 150м розміщуватиметься басейн, який міститиме 38,8 млн. куб. м . води. З Київського метробуду побудували в середині гори великий тунель і проклали труби. В чому суть: вночі, коли енергія дешева, вода з Дністра буде закачуватися на цю висоту в басейн, а вдень, коли енергія дорожча, будуть викачувати цю воду. Тобто це відбуватиметься двічі на добу – будуть закачувати і викачувати, постійно. Тобто та вода згори близько 120-170м буде падати, попадаючи в турбіну, і виробляти електроенергію. По-перше, це замулить воду Дністра, загине риба. По-друге, на цій горі знаходяться карстові породи, які даватимуть тріщину, а по-третє, не дай Боже, землетрусу – вся вода згори затопить села.

– Коли планують здати в експлуатацію ДГАЕС?

- Обіцяють на вересень цього року. І до чого це приведе, страшно подумати. Адже як ви вже зрозуміли, є можливим неконтрольований витік води з верхньої водойми через карстові порожнини. Про все це зазначають і самі розробники документів екологічної експертизи. Проект передбачає щодобові перепади рівня води у буферному водосховищі від 4,5 до 7,2м, що матиме негативний вплив на систему ґрунтових вод в районі водосховища, а також викличе посилення ерозії берегів внаслідок роботи ГАЕС. У Дністрі різко збільшиться каламутність води на багато кілометрів нижче гідровузла, буде спостерігатися забруднення води нафтопродуктами, температурне забруднення, не передбачуванні зміни гідрологічного та гідробіологічного режимів річки тощо.
Постає питання у доцільності розбудови того, що не спроможне виправдати бюджетні витрати на будівництво (близько 1,5млрд. доларів США), руйнування екосистеми Дністра на сотні кілометрів, погіршення доступу до питної води, підвищення безпеки для місцевого населення.

– Хто, крім Національного центру України та Дністровської басейнової робочої групи Української річкової мережі і ряду громадських організацій, відстоює інтереси людей?

– Зовсім недавно молдавські вчені, екологи та їхній парламент закликали владу призупинити будівництво Україною ДАЕС на прикордонній річці Дністер, у зв’язку з високими ризиками будівництва та зі значним погіршенням стану довкілля. Серед наших вітчизняних, крім громадських екологічних організацій поки що ніхто не заступився за людей.

– Яка основна мета наших екологів?

– Основна мета не допустити свавілля щодо екології в Україні і дбати про поінформованість населення, щоб воно відстоювало свої конституційні права.
...Бо нам обіцяють, а ми віримо, нас дурять, а ми надіємося, нас зраджують, а ми ... МИ маємо право на участь у прийнятті рішень, які стосуються НАШОГО життя, НАШОГО здоров’я та НАШОГО довкілля.


Леся Легіт