A A A
Розмір шрифта: 9 травня минуло 62 роки перемоги радянської армiї та армiй союзникiв над гiтлерiвським режимом у Нiмеччинi. Але це ще не був кiнець Другої Свiтової вiйни. Вiйна ще тривала на Далекому Сходi з японськими вiйськами. Втiм прийнято Днем Перемоги вважати саме 9 травня, час капiтуляцiї нiмецько-фашистських вiйськ.

Хоча зi шпальт газет та екранiзованих фактiв, свiдчень очевидцiв тих подiй, схиляємося до того, щоб визнати цей як День Пам’ятi, бо велика людська жертовнiсть, повна немислимих втрат, скропила болем цi днi.
9 травня у Чортковi на центральному цвинтарi вiбулася панахида бiля меморiального комплексу загиблим у Другiй Свiтовiй вiйнi та могили закатованих у 1941-у роцi в чорткiвськiй тюрмi борцiв за волю України.
Мiський голова Iгор Билиця вiдкрив пам’ятний захiд бiля пiднiжжя меморiалу. Священнослужителi Григорiй Канак, Михайло Левкович, Микола Малий та Володимир Заболотний вiдправили молебен за упокiй убiєнних та загиблих вiд ран вiйни. Пам’ять болю i смутку, пам’ять гiркого уроку Другої Свiтової вiйни повиннi дати свої плоди. На таких аспектах акцетували свої виступи отцi-декани Григорiй Канак та Михайло Левкович, голова Чорткiвської райдержадмiнiстрацiї Тарас Капуста та вiйськовий комiсар пiдполковник Леонiд Пiдручний. Квiти пам’ятi i шани рясно лягли до пiднiжжя центрального пам’ятного знака меморiального комплексу, що символiзує збiрний образ воїна.
Далi за традицiєю процесiя рушила у другий кiнець цвинтаря до могили борцiв за волю. Вiдправлена панахида, виступи отця Володимира Заболотного (сина покiйної патрiотки Марiї Заболотної), мiського голови, голови братства ОУН-УПА Романа Бачинського, квiти пам’ятi, спiв хористiв з Дякiвсько-катехитичної академiї iм. Священномученика Григорiя Хомишина та гра духового оркестру педагогiчного училища iм.Олександра Барвiнського – це неповна ланка, в ланцюгу вшанування пам’ятi полеглим у полум’янi роки.