A A A
Розмір шрифта: Чи є щось на світі краще за великодній світанок! З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над містом чи селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос Воскрес! Люд не спить – вони ж бо чекали цієї радості й ідуть назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива вість: “Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!” І чує земля цю християнську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми. Про це прекрасне свято наша розмова з мешканцями, яка мов великий живий квітник Великоднього часу стоїть у душевній просвітленості.

Анна та Любомир Лотоцькі, вчителька та працівник автосервісу:

Ми дуже любимо Великодню світлу та добру годину. Великдень – це одне з найвизначніших свят. Ми збираємося великою родиною у ці весняні дні, з радістю прославляємо Христове Воскресіння. У таких традиціях виховуємо своїх дітей: Мар'янку та Максимка, з дитячих років прищеплюємо їм любов до Бога, до українських традицій. У ці свята Господь Бог благословляє усіх на взаємну християнську любов і милосердя. Це період очищення від усього злого та недоброго, це справжній душевний підйом.


Теодозій Іванович, пенсіонер:

Нині модно йти в Великодню днину до церкви, але треба задуматися усім з чим ви йдете: Чи ви посповідалися, причастилися перед прийомом освяченого яйця, хрону, паски? а чи ви просто віддали данину моді?Я навчаю своїх дітей та онуків не просто добре наїдатися та вживати алкоголь у святкові дні, а щиро радіти Христовому Воскресінню. Прошу так робити всіх.


Оксана Максимчук, флорист:

Для мене Великодні свята – найулюбленіші свята в році. За святковим столом збирається уся родина, прославляючи Христове Воскресіння. За традицією накритий стіл, суто великодні страви. Усе це підносить настрій, відчувається любов у всьому, хочеться якнайдовшого продовження свята. З дитинства люблю Великдень, його просто неможливо не любити. Тому що усім-усім з святих небес святий привіт: “Христос Воскрес!”


Галина Білецька, медпрацівник:

Я найбільше за усе люблю випікати паску, складати великодній кошик, готувати салати з “великодніх” продуктів. Цього року Великдень буде у мене особливий: з Америки приїде син з невісткою, а вона не українка. Тому я добре готуватимусь, щоб якнайкраще познайомити Розалію з українськими традиціями, кухнею, поведу її до церкви. Ми маємо чим пишатися – в нашому місті повністю збереглися звичай прадідівського Великодня, в моїй сім’ї навіть дуже серйозно ставляться до стародавніх традицій. Я цьому дуже тішуся.


Наталія Качур, студентка:

Кожного року я з бабусею ходжу до церкви, посвячуємо великодній кошик. Дуже любимо це свято, тому що це день божественний, дарує нам мир, спокій, щастя, приносить радість в наш дім. Чесно кажучи, це моє найулюбленіше свято, яке чекаю з нетерпінням з року в рік. Ми живемо удвох з бабусею і саме з нею завжди проводимо свята, саме вона мені привила любов до церковних свят.




Спілкувалася Ірина Зенчак-Гулька