A A A
Розмір шрифта: Вже минуло п’ятнадцять років як наш народ чекає кращого життя. А воно навпаки погіршується і доводить наш його до відчаю. Наші люди вже настільки зневірилися, що не хочуть ні читати газети, ні дивитися телевізор, бо скрізь одна брехня. Депутати Верховної Ради, які зобов’язані перед народом захищати його права, займаються особистими справами.

Ви тільки подивіться як проходять сесійні засідання. В мої літа аж встидно на те все дивитися. Комуністи хочуть все повернути на свій лад: не подобаються їм наш державний Герб-Тризуб, наш Президент. А більшість думає про те, щоб збагатитися ще більше.
Одним словом, немає у нас порядку і складно чекати від тих обранців кращого життя, що зможе змінити долю народу на краще.
Я так собі думаю, що нам необхідно наступний депутатський склад обирати не за партійними списками, а за волею народу, щоб народ у разі невиконання депутатами їхньої місії, міг їх відкликати. А то тепер складається думка, що депутати вже просто на народ не звертають уваги.
Перед попередніми виборами ми вже наслухалися, що і Партія регіонів знає як поліпшити наше життя. Вже сьогодні. Але не так виходить насправді. Ви подивіться, що вже по всій Україні піднято протести з приводу підвищення різних цін. Народ не може платити великі податки вже сьогодні.
Пригадаймо собі і таке: коли наш народ стояв на Майдані і щиро вірив у своє майбутнє, тоді у нас був лідер Віктор Ющенко. Він обіцяв нам, що все буде добре, що злодії сидітимуть в тюрмах. А що виходить тепер?..
А наші народні обранці, чи мають вони крихітку совісті, понаприймали купу законів, але в державі все одно панує безладдя.
Наші люди, які втратили надію на краще життя, розчарувавшись, їдуть за кордон шукати кращого життя, залишають в Україні дітей, сім’ю, родину. Хто знає як там у них складається?..
Порядок в державі, як кажуть, йде згори. А поки там чубляться, то, гадаю, внизу чинять те саме.
Я думаю, що наш Президент повинен розпустити ту Верховну Раду і навести порядок в державі, поки йому ще народ вірить. Наш український народ терплячий, роботящий, віруючий, не дай нам, Боже, пропасти в Ярмі.


Роман Крижанівський,
пенсіонер