A A A
Розмір шрифта: Резонанс


Поезія з такою назвою знаного українського (тоді ще радянського) поета Володимира Коломійця була поміщена в №4 журналу “Жовтень” (тепер “Дзвін”) далекого вже 1988 року. Побувавши в нашому місті в складі письменницької делегації під час літературного свята, що проходило на Тернопіллі, Володимир Коломієць захопився Чортковом.

І, що головне, висунув дуже цікаву і досить привабливу версію щодо походження назви нашого міста.
Зокрема, у вірші є такі рядки:

До знання в нас – давня спрага...
Хтось письмо чертити мав,
Чорт – письменний чолов'яга,
він “черти і ризи” знав!

Ось так від назв давньослов'янських письмових знаків і того, хто вмів їх “чертити” – “писати”, поет виводить походження назви нашого міста. Звичайно, - це лиш припущення, а не наукове твердження. І все ж, приємно, що живеш у місті, про яке поет після певних міркувань сказав так:

Тут – письменнецтва
осередок- з глибини
віків – Чортків!

Пишу я ці рядки тому, що мене дивує, як окремі наші мешканці дуже вже переймаються, ніби – то не благозвучною назвою нашого міста, пропонуючи перейменувати його на Богородичне. Таким так і хочеться нагадати: “Не будьте святішими від самого Папи Римського”. Святість і побожність повинна бути у нашій душі, а не зверху, на показ, бо тоді вона – не справжня, а показна. Тай чим ми заслужили аж на таку назву? Для Матері Божої буде дорожчою наша скромна любов, якщо ми, принесем їй в наших серцях, а не в перейменуванні міста.
Різні гіпотези по різному трактують походження назви міста Чорткова, і жодна з них не пов'язує її із нечистою силою. То чому б ми мали так вважати? Краще замислитися чи не було справді наше місто в сиву давнину одним з перших осередків письменства в Україні, то може варто хорошу традицію продовжувати?..


Христина Яремчук,
викладач педагогічного училища ім. О. Барвінського,
член районної ради “Просвіта”