A A A
Розмір шрифта: Газета “і плюс” побачила білий світ восени, на самому початку листопадових днів. Тихо листя ронило свої золоті прикраси, щоб взимку нарядитися в діаманти...




А ми – взялися за справу, в яку мало хто вірив, окрім нас самих. Ми йшли. Часом змінювалися подорожні, але не змінювався наш шлях, шлях – нелегкий, але правдивий, за який, принаймні, не соромно. Адже ми завжди були відвертими і намагалися ніколи не кривити душею. Що з цього вийшло – нехай судить читач. Відтепер наш циферблат не рахуватиме днів, місяців. Ні. Все воднораз змінилося – відлік пішов на роки.


Зізнаємося, за цей час ми помітно збагатилися: новими прихильниками і новими друзями і що неменш важливо – добрим колективом. Коли ми б були марновірні, то обов'язково постукали б по дереву, а так – зізнаємося чесно: у нас досить цікаві і непересічні люди, до того ж – приємні у спілкування й привітні. Подивіться на їхні обличчя і ви зрозумієте, що це так.