A A A
Розмір шрифта: - Я більше не планую в подальшому висувати свою кандидатуру на посаду міського голови. Тому не хочу аналізувати все те, що відбувається в місті. Не до душі мені це все. Я старий виробничник. Вже більше 30-ти літ на заводі. Пережив зі своїми людьми багато складнощів. Часи такі були. Із 42 таких заводів як ми, ми одні з тих одиниць, що вижили. Жалкую , що все вдалося зберегти. Але і зроблено немало. І те, що ми забезпечили 150 квартир для наших працюючих, це теж, я думаю, немало.

Сьогодні зробили проблему з водою. Я вважаю, що це надумано. Води в Чорткові – багато. Тільки наш водозабір Біла-Камінна “Агромашу” постачає воду 140-150 квартир, а може і на 300-400. І це дуже хороша вода. У неї досить добрі показники. Але наш завод має виробничу основу і ми не скеровуємо свою діяльність на продаж води. Однак з того, що ми сьогодні постачаємо місту, тобто 11 тис. м.куб. Води, збираємо плату тільки 8 тис. А на 3-4 тис. носимо втрати щомісяця. Ми ніяк не можемо відшкодувати збитків. Тому сьогодні йде мова про те, що ми змушені будемо йти на досить непопулярні методи, тобто відключення водопостачання мешканцям, яких ми обслуговуємо. Про це я вже повідомив і голову райдержадміністрації, міської ради...

- Ярославе Євстаховичу, даруйте, але проблема водопостачання в Чорткові, попри наявність великої кількості джерел, є таки відчутною. Мешканці міста про це знають. Питання води все-таки є. На попередній сесії міської ради міський голова Ігор Билиця наполягав на тому, що ми, депутати, маємо надати перевагу одній будівельній структурі, яка нібито мала вирішити питання передачі місту вашого водозабору Біла-Камінна... Як Ви до цього ставитеся?

- Не знаю ні про які другі і треті сторони я останнім часом до міської ради не ходжу і що там собі вирішують не знаю.

- А, загалом, чи рахується щось зі сторони мерії, щодо вирішення питання передачі водозабору ВАТ “Агромаш” Біла-Камінна?

- Коли ще був головою М. Вербіцький, то про це велося мова. Але ви знаєте, що справу не було доведено до кінця. Теперішня міська рада все рахує хіба що язиком. Але, думаю, тепер, коли я дав попередження, то справа піде. Зрозумійте, ми акціонерне товариство і не все Журба сам вирішує. Ми не можемо продати водозабір, а хіба що обміняти. Нам потрібно для виробництва лінія з виготовлення пенопласту. Для суто наших потреб, необхідна лише частина, а решту ми б продавали місту. Сьогодні використовується пенопласт для отеплення помешкань і інших господарських цілей. Ми могли б забезпечувати нею і наших громадян і окремі з них мали б роботу.
Це буде вигідно і для міста, і для нас. Окрім того, як я вже говорив, цей водозабір Бала-Камінна буде слугувати місту.


Олександра Іванців