A A A
Розмір шрифта: Чи то ми надто часто критикуємо наші комунальні служби, а вони вже до цього звикають, чи інша в тому причина, але ніяк ми не можемо з ними порозумітися. Практично на кожному кроці, куди не кинеш оком, повсюдно бачимо їх інертність до господарювання.
Давня асоціація українця з господарем мимоволі стирається. Тільки сильніші вітри подули вилицями міста, як дерева стали просто валитися. У комбінаті комунальних підприємств нам сказали, що санітарна рубка дерев планово відбувається щороку. Але які дерева ріжуть?

Чому у місті стільки трухлявих дерев, що іноді просто становить небезпеку перехожим.
Недавній приклад – дерево, що звалилось у недавній вітровій по вул. Т. Шевченка. Тільки диво і Господня ласка подбали про те, що ніхто не постраждав.
А по вулиці Монастирській обламалася чимала трухлява частина акації. І благо, що поряд була огорожа будівельного майданчика, бо також у тому місці часто ходять люди. Не внушають довіри старі дерева біля спортивного стадіону, де планують забудову супермаркету. Дерева стоять попри самісіньку дорогу і не один водій потерпає, щоб одне з них не звалилося і в кращому випадку, якщо таким його можна вважати, й не перекрило дороги. А в гіршому?
Чомусь не хочеться говорити про гірше, але хотілося б, щоб про це пам’ятав комбінат комунальних підприємств. Адже, коли і проводиться санітарна рубка дерев у місті, то чому вона є такою вибірковою, що здебільшого залишаються старі і трухляві? Таких аналогів, де від поривів вітру валяться в місті дерева, або їхня значна частина є немало. Ми ще пам’ятаємо, коли біля військової казарми по вул. Незалежності тривалий час стояло обламане вітром гілля великого дерева. Але собі з цього висновок ніхто не робить. Чомусь ми живемо за принципом : “Як грім не вдарить – баба не перехреститься”.
Чому чекаємо крайнощів?
Ні для кого не секрет, що життя наше недешеве, немало ми платимо і податків, і за “опіку” комунальним службам., але чомусь втішатися не має чим. Ще цілком недавно ми вжахнулися від звістки, що по вул. Коновальця обвалилися балкони, але жодних висновків з цього не робимо. Адже в історичній частині міста таких небезпечних балконів – безліч. І яскравий зразок байдужості – вкрай знищені балкони, де знаходиться банки “Приватбанк” і “Хрещатик”. А це центр міста. Хоч і в самісінькому центрі міста також доволі небезпечно ходити попід балкони.
Звичайно ми сьогодні маємо безліч проблем і цю тему можна проводити. Але ми зупинилися на тих аспектах, які просто загрожують нашому життю і нашій безпеці.
Тільки дивуєшся, невже цього не видно “господарським” оком тих, хто має дбати про порядок у нашому спільному домі під назвою Чортків?


Олександра Іванців