A
A
A
Розмір шрифта:
Україна наша була розп'ята на христі історії, але воскресла. Бо світило нам у віки пророцтва Тараса Шевченка: “Не вмирає душа, не вмирає воля.” Ми встали з колін, розірвали пута, високо підвели голови, як це одвіку було написано нам на роду. Так, Україна – це праця до сьомого поту, поема жалю і смутку, краси і недолі. Це країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за незалежність.
Тож,
як ми – українці, предки яких пережили царське та панське безбожне свавілля, були великими борцями за волю, відзначаємо національне свято – День незалежності? Чи відчуваємо, що живемо п'ятнадцятий рік у незалежній державі?Ірина Попович,
продавець:

Свобода, незалежність, воля – найбажаніші, найомріяніші нашими вкраїнцями слова. Звичайно, що на п'ятнадцятому році вже більше відчувається незалежність нашої держави. Щодо мене, то я завжди святкувала 24 серпня у парку відпочинку, а цього року проведу його вдома. Можливо, буде гарний концерт по телебаченню, присвячений Дню Незалежності. Думаю, найбільше цей день полюбляє молодь, тому що державний вихідний – можна весело провести час, розважитись, поспілкуватись з друзями.
Роман Дунчак,
бізнесмен:

Особисто я належу до тих людей, що боролися за Україну під час Помаранчевої революції – був на Майдані, мріяв про позитивні зміни. Але те, що нині сталося у вищих еталонах влади, навіть не могло приснитися у найжахливішому сні два роки тому. Та маємо те, що маємо. Звичайно, я радий, що Україна незалежна. Може з часом це буде відчуватися більше, ми дійсно навчилися святкувати національні свята. Бо поки, на жаль, ми цього робити не вміємо. Державний вихідний використовуємо для доведення до кінця розпочатих справ, фізичних в тому числі. Чого гріха таїти: і я також.
Ірина Кулик,
викладач англійської мови:

Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його воля. Люди, що втратили її – неповноцінні, другорядні у порівнянні з іншими народами. Я щаслива від того, що живу в незалежній державі. Вірю, з кожним роком ситуація буде змінюватися в кращу сторону і День Незалежності ми святкуватимемо з гордістю за свою країну, так як це роблять жителі Сполучених Штатів. Де б на земній кулі не перебували американці, 4 серпня вони збираються разом, щоб відсвяткувати національне свято своєї країни. І в нашій свідомості з часом появиться розуміння того, що відзначити День народження своєї держави – це престижно, модно, правильно. Бо це – як воскресіння, як реставрація нас з вами.
Олександр Шведюк,
менеджер кредитної спілки:

Я святкую День Незалежності як державне свято. Не признаю святкувань, що супроводжуються п'янками. Хіба це відзначення якоїсь події та й ще на державному рівні? 24 серпня – кожного року вихідний день. Як я його проведу? Вдома, займаюся домашніми справами. З роками все більше відчувається, що живеш в незалежній країні. Думаю, міська влада щось підготує до національного свята. Поки не знаю, що саме планують організувати 24 дня серпня.
Марія Шельвах,
пенсіонерка:

Я обов'язково буду святкувати День Незалежності. Це ж таке велике свято для нас, українців! Ми так довго йшли до вільної, суверенної України! Цей шлях був всіяний терням. Наші, і мої, в тому числі, предки, так важко, багатостраждально боролися за незалежність. 24 серпня я відзначатиму в сімейному колі, бо вже здоров'я не дозволяє іти кудись далеко. Але й, правда, не дуже відчувається п'ятнадцятирічна незалежність. Хотілося б, щоб було краще життя, щоб українцям була притаманна українськість. Трохи невдоволена новим урядом, а ще більше “болить” зрада Мороза. Та все ж маю надію на добре!
Олег Писанюк,
торговий представник:

День Незалежності буду святкувати активно – спершу з сім'єю, а потім – з друзями у парку відпочинку. Дуже надіюсь, що місцева влада підготує щось цікавеньке до такого вуличного свята. Тепер молодь високорозвинута, небайдужа до долі України, то й буде святкувати державне свято. Думаю, що трохи від влади залежить низький рівень проведення такого типу свят. Бо саме від неї має виходити ініціатива щодо проведення різноманітних мітингів, концертів у такі дні. Людей треба зацікавити, щоб вони не копали картоплю, не косили траву у державний вихідний, а щиро раділи за незалежну державу. Візьміть це до уваги ті, хто “є” влада. Вітаю усіх із наступаючим святом!
Ірина Зенчак-Гулька