 23.08.2006 - Вибирати мед – немов вибирати парфуми19 серпня – день був непростий: християни святкували Другий Спас, а пасічники – своє, можна сказати, професійне свято. Традиційно в цей період прилавки ринків – немов скатертини-самобранки. Якого тільки меду там немає! Найкращий час придбати до наступного Спаса натуральну запашну “2 в 1” смакоту і ліки. Натуральний мед – це перероблений бджолами нектар (солодкі виділення рослин, медова роса). Його якість залежить не тільки від рослин – “донорів”, але і від мінерального складу грунту, на якому вони виросли. Отже, досьє на продукт – мед з чортківськими пасічниками, які надзвичайно люблять свою справу? це Стахів Іван Павлович – досвідчений бджоляр і його молодий наслідувач Палига Володимир.Чудо – пасіка в яблуневому саду у селі Заремба  Про Івана Стахіва часто говорять як про хорошого бджоляра і людину, яка завжди реалізовує натуральний мед. Володимир Палига не лише його добрий сусід, який з натхненням наслідує вже роками набуті знання, вміння і навики пана Івана. Друзі – пасічники часто говорять на тему, яка щиро хвилює і цікавить обох, разом “кочують” з вуликами на сприятливі для бджіл місцини. Цього року їх “занесло” у село Зарембу, що в Гусятинському районі, минулого – їхні вулики були в Більчі-Золотому, що на Борщівщині, де набір травостою надзвичайно підхожий для бджолярства. На пасіку, що в селі Заремба мене запросили з собою пан Іван та Володимир. Велике царство божих комах дійсно зачаровує своєю величністю і милує око кожного, хто пройде поряд. У пана Стахіва 18 сімей, а у молодого Володимира – аж 43. Він перейняв захоплення бджолярською справою не на жарт. Пасіка, схована між деревами, – казкове місце. Зустріла вона нас тихеньким гулом – це працюють тисячі, мільйони бджіл. Ми ходили між рівненькими рядочками вуликів, пофарбованих у різні яскраві кольори.Мед – солодкий, а робота – гірка “Україну здавна називали медовою країною. Наша місцина сприятлива для розвитку бджільництва, – каже Іван Стахів, пасічник з восьмирічним досвідом. – Я дуже люблю мед, за зиму з'їдаю бочечку – 50 літрів. Колись купував улюблений продукт, а потім вирішив завести свою пасіку. Вперше, звичайно, був покусаний, а потім ми звикли одні до одних. Бджоли чують господаря по запаху, просто так ніколи не кусають, лише коли відчувають небезпеку. Також не дуже “лагідні” в хмарну, вітряну, дощову погоду. Пасіка – це копітка робота. Однак від неї отримую чимало радості. А секрет у тому, що треба дуже любити це діло, а не тільки хотіти ласувати медом”. Його доповнює молодий колега Володимир Палига: “Мене часто кусають бджоли, колись навіть руки пухли. Бджільництвом займаюсь не для прибутку, а для задоволення. Витратив на божих комах вже досить великі кошти. Але ще мрію розвести до двісті сімей. Тоді назву себе бджолярем. Як починав розвивати свій “бджолиний проект” просто можна сказати “спав” з бджолами. Вони так часто мені снилися! Пасіка для мене як своєрідна оздоровниця: туди їду втомлений, а звідти – енергійний і щасливий. Хоча, мед – солодкий, а робота – гірка. Одного разу поофірував дати гроші на відправу у церкві за улюблених бджіл, та не тільки моїх, а усіх. Отець сказав, що існує навіть молитва за цих комах. Підтримка пасічника з боку держави мізерна: дев'ять гривень від сім'ї бджіл. Я її не хочу, бо це крапля в моры. До речі, наш Президент як пасічник мав відвідати 9 серпня Тернопілля, яке святкувало День меду. У Ющенка 300 сімей, але, звичайно, про них дбає не лише він”. “Недієве товариство пасічників, яке останніми роками не проводить ані семінарів, ані інших заходів, – додає Іван Стахів. – А вони були б дуже корисні юним бджолярам. В нас також не організовано пунктів заготівлі чи спеціальних магазинів, але мене це не тривожить, бо мед в мене розбирають вдома. Вже знають, що я продаю справжній, без домішок продукт”. Досьє на продукт – мед Іван Стахів: “Назву і лікувальні якості мед отримує від квітки, яка віддала йому найбільше свого нектару. Але дуже рідко джерелом служить одна рослина – медоносій. Купувати мед найкраще в період з серпня до жовтня, коли зрілий мед ще природньо рідкий. І коли ви спробуєте набрати його в ложку, він буде тягнутися і намотуватися на неї, як стрічка. Мед, який тече, як вода, повинен вас збентежити – найвірогідніше, його водою і розвели. Хороший мед – це мед без цукру, крохмалю, крейди і інших “добавок” для створення товарного виду. “Неправильний” мед роблять не “неправильні бджоли”, а “неправильні” люди – це ви добре кажете. Ще переконатися в якості меду можна за допомогою ваги: якщо 1 літр меду має 1 кг. 350 грам – він справжній, якщо ні – здогадайтесь самі. Через 2-8 тижнів мед поза вуликом кристалізується. Вийняток – акаційовий і каштановий, вони можуть протриматися, не згущуючись, цілий рік. Взимку при низькій температурі остерігайтеся купувати на ринку рідкий мед. Виглядає він як свіжий, що й намагатимуться довести продавці. Але пам'ятайте, що період відкачки меду триває з червня по вересень”. Володимир Палига: “Дійсно, вибирати мед – це немов вибирати духи. Пробуєш 4-5 разів мед – і він завжди різний. Важко оприділитися. До речі, про духи. Парфуми купують в фабричних флаконах, а за медом можна приходити зі своїм посудом, якщо маєте сумніви щодо банки та її чистоти. Хто добре знається на меді, то не треба й смакувати ним. Все видно по кольору. Крупинки пилку до сонця виблискують, а це гарантія, що мед – натуральний. Найкращий мед з квітів, ріпаку, гречки, липи, акації, зараз медує росторопша, іван-чай. Дуже цінують майський мед, але цього року не було багато, бо пізня весна. Зберігають мед у холодному місці в скляному посуді. Люди використовують мед в кулінарії і медицині з кам'яного віку. В період, коли ще не було холодильників, м'ясо зберігали в меді – воно зовсім не псувалося”. Від ста хвороб лікує мед! Обидва пасічники ділилися рецептами лікування за допомогою меду. Цей продукт швидко відновлює сили. Енергетична цінність меду – 330 кілокалорій в 100 грамах. Виводить з організму шлаки і токсини. Знищує шкідливі бактерії. Вчені винайшли в меді засіб, який діє, як антибіотик. З допомогою меду можна оздоровити практично всі органи і системи людського організму. Він також підвищує імунітет і омолоджує. Наповнює організм всіма необхідними речовинами. Маючи під рукою мед і воду, можна деякий час обійтись без інших продуктів і навіть нормалізувати вагу і покращити самопочуття. Медом можна втамувати спрагу. Це скарб мінеральних речовин – солей кальцію, магнію, натрію, хлору, фосфору, заліза, мікроелементів – цинку, йоду алюмінію, бору, кремнію, калію, міді і інших. В ньому багато вітамінів групи В (В1, В2,, В5, В6), вітаміну С і каротину, а також ферментів, білків і амінокислот. Мед – це прекрасний засіб для “підгодування” кімнатних рослин. Та, на жаль, він протипоказаний тим, у кого алергія на продукти бджільництва. Завдяки пасічникам Івану Стахіву та Володимиру Пализі ми дізналися про рятівник – мед. В них, воістину, прекрасне хобі – “підсолоджувати” нам життя. То ж нехай щастить їм у їхній нелегкій праці і завжди тішать божі комашки своєю трудолюбивістю і неповторністю! А я признаюсь, дуже припала мені до душі пасіка, лише трохи страх бути покусаною не давав можливості більше милуватись бджолиними сім'ями. Зате поласувала медом... Ірина Зенчак-Гулька Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=169 |