На сьогодні мінімальна зарплата в Україні становить 869 грн. Якщо пройтися по магазинах, ринках та ознайомитися із сучасними цінами, то виходить не так вже й багато. Тому я вирішила з`ясувати, наскільки „шикарно" може прожити середньостатистичний українець із мінімальною зарплатою та без завищених потреб.

Отже, понеділок. Я поставила собі таку мету: місяць прожити на мінімальну заробітну плату, яка становить 869 грн. Я акуратно вивела це тризначне число на сторінці свого блокнота, куди я в подальшому буду записувати усі свої витрати. Склала список найважливіших продуктів. І підготувалася до того, що у найближчий місяць буде не просто. Так в понеділок стартував мій експеримент із серії „Перевірено на собі".

Відразу скажу, що експеримент розпочинала із урахуванням того, що всі рахунки за комунальні послуги, домашній телефон, Інтернет та все інше оплачені, адже довелося б відмінусувати ще кругленьку суму, і на що цілий місяць жити тоді - невідомо.

Вівторок. Прокинувшись зранку я забула про експеримент і дозволила собі зазіхнути на дві чайні ложечки чайної заварки, про що відразу пошкодувала, згадавши про те, що проводжу важливе дослідження над собою.

Першим питанням, яке вимагало негайного вирішення, було харчування. Треба було купити щось ситне та недороге. На щастя, я не рабиня живота свого, тому на особливі делікатеси не претендувала. Тому у найближчому магазині я взяла пакет гречаної крупи (8,1 грн), буханку чорного хліба (2, 7 грн.), недорогий дрібнолистовий чай (7,25 грн.) і пачку масла (5,2 грн.). У сумі вийшло 23,25 грн.

Для чистоти експерименту я виділила собі полку в холодильнику, виклавши туди свій убогий натюрморт з продуктів. А ще суворо заборонила сім`ї спокушати мене всілякими підживлення.

А як же засоби гігієни? Це було друге важливе питання, яке потребувало негайного вирішення. Витратитись довелось і на одне мило (2,5 грн.), шампунь (9 грн.), зубну пасту (8,1 грн.), вологі серветки (3 грн.) рідину для миття посуду (7, 3 грн.), засіб для чищення туалету (8,7 грн.), 3 кіло прального порошку в економній упаковці (38, 9 грн.). Усе я купувала найдешевше з того, що було, і загалом потратила 77,5 грн. Хотілось купити освіжував повітря, засіб для пом`якшення води під час прання, олійку та скраб для тіла але зась.

До похибок віднесу також те, що моя косметичка повістю заповнена, і найближчим часом я нічого не потребувала з косметики. Плюс я не фарбую волосся, тому на фарбі теж суттєва економія, враховуючи те, що середньостатистична громадянка фарбує волосся раз на два місяці.

Середа. Десь у середині дня подзвонила подруга і покликала сходити на піцу. Від однієї думки в животі загурчало. Прикинувши, що у середньому таке задоволення коштує мінімум 27 грн. і плюс ще інші витрати, я відмовилася і запропонувала просто прогулятися.

Після тривалої прогулянки захотілося поїсти. Але нічого окрім гречки, і хліба з маслом не було, тому довелося тішитися тому, що було в холодильнику.

Четвер. Сьогодні у меню - макарони. У одному магазині я купила кілограм макаронів за 6,5 грн. А у іншому за дві банки „Кільки в томаті", які мені прийшлись до макаронів і баночку „Сардинів" я віддала 17, 6 грн.  А потім ще 7,3 грн. за банку томатної пасти.

До витрат також довелося запитати звичайну кулькову синю ручку (1,5 грн.), дешевий блокнот для записів (3 грн.) та дві пальчикові батарейки до диктофону (7 грн.).

П`ятниця. Захотілося ввести у одноманітний раціон щось солоденьке. Коли я поверталася з магазину, у моєму пакеті було: півкіло морозива „Славутич" і триста грам дешевого печива. Все обійшлися мені у 15 грн. Купуючи півкіло морозива я думала про те, що це економно, адже його я буду їсти по-трішки, цілий місяць. І більше не доведеться витрачатись на „солодке задоволення".

А щоб наїстися, і не вмерти з голоду, вирішила купити кіло картоплі (3 грн.), і запекти її у духовці. Для цього мені ще знадобились банка олії (9,8 грн.) та головка часнику (1 грн.). Запечена картопля, як і всі інші овочі,  вважається дуже корисною, бо зберігає найбільше мінеральних солей та вітамінів. Картопля - це взагалі універсальне спасіння як від голоду, так і від великих дір у бюджеті.

Субота. Після тривалого бурчання у животі, я вирішила приготувати суп. Пригадала, як колишні одногрупники, які жили у гуртожитку зазвичай рятувалися „Мівіною". Бо „дешево і сердито", аж 1 грн. за штуку. Тому мій раціон на суботу склала саме ця страва. Зразу скажу, що таким супом важко особливо наїстися, і цілий день я слухала як бурчить мій живіт.

Неділя. Вміння готувати таки дає можливість зекономити на харчуванні. Сьогодні у моєму меню деруни або, як їх ще називають, тертюхи. Із закупів я повернулася із таким вмістом пакету: пачка магазинної сметани, все ж таки дешевша від домашньої, хоча, як на мене, сметаною тут навіть не пахне (4,5 грн.), кіло картоплі (3 грн.), та двокілограмовий пакет борошна (6 грн.). Збираючись надвір, порвала останні капронові колготки. Нові придбані колготки коштували мені 25 гривень з місячного бюджету.

Понеділок. Пройшов тиждень експерименту і я вже мрію про борщ з м`ясом, салат з печінкою, торт із чорносливом, сир, сметану, масло, цукерки, а ще нормальний шампунь, косметичні засоби, а то від всього „економного" з`явилася лупа, пересохла шкіра, потріскали губи, поламалися нігті, попсувалися нерви.

Набойки на моїх чобітках зовсім стерлися. І стало зрозуміло одне - у моїх витратах з`явилася ще одна бюджетна діра, і латати її потрібно було з тих же самих 869 гривень. А ще й до то того від замка відірвався бігунок. Ну що ж, довелося нести в майстерню. У „Стилі" за це задоволення мені довелося заплатити 25 грн. за набойки плюс 15 грн. за бігунок до замка. В сумі 40 грн.

Вівторок. Обід я вирішила пропустити - не витрачатись на харчування. Додому поверталася в жахливому настрої - голод не тітка. По дорозі купила бутилку персикового йогурту (6,5 грн.), головку капусти (6 грн.), пачку рису (11,9 грн.), півкіло фаршу (16 грн.), пакетик майонезу (2,3 грн.). У сумі - мінус 42,7 гривень з місячного бюджету. Для роботи мозку потрібна глюкоза, тому мені потрібна була шоколадка. Це мінус 10 грн.

Середа. Сиджу за комп`ютером і намагаюсь сконцентруватись над ідеєю статті та майбутнім її текстом. Але марно - усі думки тільки про їжу. Шлунок невдоволено бурчить. Десь в глибині душі виникло бажання „зав`язати" з експериментом. Але я тримаюся. Іду на базар. Сьогодні у мене будуть вареники з сиром. Ну що ж, додому я повернулася із півкіло сиру, який обійшовся всього у 5 грн. Борошно у мене залишилося з минулого разу.

Четвер. Фрукти обов`язково потрібно їсти для того, щоб бути здоровими. Я не кажу про якісь там ананаси чи авокадо. Сьогодні вітамінами запасатись буду завдяки яблукам. На ринку кіло яблучок вартує 4,5 грн. Адже зараз весна, і вітаміни організму ой як потрібні. Можна влаштувати день „розвантаження" організму і цілий день їсти яблука і пити воду або чай. Що я й успішно зробла.

П`ятниця. Давно мріяла про борщ з м`ясом. Але, мабуть, доведеться готувати без м`яса. Отож, мені довелося витратитися на: два бурячка (2,5 грн.), маленьку каустику (6 грн.), кіло картоплі (3 грн.). Годинка часу і борщ готовий.

Субота. На вихідні я вирішила піти на ринок, щоб купити собі обновки. Особливо я потребувала осінніх коротких черевичок, адже вже добряче припікало сонечко і в моїх старих було дуже жарко. Думаю, з нашими цінами знайомі всі. Перейшовши ринок та магазини вздовж і впоперек, мені все таки вдалося їх знайти. І вартували вони 480 грн. Продавщиця була доволі впертою жіночкою і сторгувалися ми з нею аж на 2 грн. знижки на маршрутку. І ще мінус 478 за весняні чобітки з бюджету.

На блузку та спідницю у мене грошей, звичайно ж, не вистачило. А ще я хотіла підстригтися та зробити манікюр. Але це лише мрії. Мабуть треба було іти не на базар, а на „Секонд-хенд". Я туди таки пішла, вже без грошей, а так, в розвідку. Якщо чесно, я чомусь думала що речі там дешевші. Звичайна футболка коштує 35 грн., а сарафан 50 грн. Це, звичайно, дешевше, ніж на ринку та в магазинах.

А повертаючись із базару додому у мене дуже розболілася голова. По дорозі зайшла в аптеку. Добре, що „Анальгін" такий дешевий. Записуємо ще мінус 1 грн.

Неділя. Вже потрібно поповнити рахунок на телефоні. На карточку в 30 грн. тратитися не хочеться, можна поповнити і в „Ай-боксі".  Єдиний їх мінус - це те, що за 10 грн. рахунок поповнюється лише на 8,75 грн.

 Понеділок. Оскільки на новому взутті зазвичай ставлять пластмасові набойки, то за декілька днів вони стерлися. Треба ставити металеві - а це ще зайві витрати. Мабуть, вигідніше ходити у взутті без каблуків. У майстерні на вул. Зеленій таке задоволення мені обійшлося у 20 грн. Такі самі металеві набойки, які мені поставили недавно у „Стилі" на інші чоботи, тільки на 5 грн. дешевше.

У моєму кошельку залишилася 34 гривні і 45 копійок. А попереду ще два тижні треба прожити на ці гроші. Сумніваюся, що мені їх вистачить на такий час. Тому можу сказати, що на цьому мій експеримент, який мав тривати місяць, завершився.

На 34 гривні, що залишилися я вирішила купити собі книгу. Цікаво, скільки книжок можна дозволити собі купити, живучи на мінімальну зарплату? Адже ні для кого не є секретом, що зараз книги дуже дорогі. Мабуть тому з кожним роком українці все менше і менше літератури читають. А з творами сучасних письменників взагалі складно, адже у бібліотеках їхні книги не завозять, а в магазинах не кожен зможе їх купити. Наприклад, захотілося мені прочитати останню книгу Оксани Забужко „Музей покинутих секретів", а вона в магазині коштує 72 гривні. І тут українцям доводиться вибирати не між поїздкою на курорт і покупкою книги, а між тим, чи купити продуктів, чи книгу. Природно, що будь-яка людина обере перше.

Провівши експеримент, як прожити на мінімальну зарплату, підведу підсумки: на суму 869 гривень я прожила два тижні, а не цілий місяць. Можливо, якби не необхідність весняного взуття, експеримент вдався би. Адже якось же умудряються наші співгромадянини день в день виживати, отримуючи мінімальну зарплату, а то й менше, а то й роками затримуючи її виплати.

Коли грошей не вистачає, всі інтереси зосереджуються на їжі, ні на що інше не залишається ні сил, ні винахідливості. Не даремно кажуть, що ситий голодного не розуміє. Адже відчуття голоду викликає роздратування та поганий настрій. Перевірено на собі.

Ольга Мідяна