A A A
Розмір шрифта: Це уже стало доброю християнською традицією перед Вербною неділею спільною ходою - католики і православні - пройшли хресною ходою по усіх умовних стаціях (зупинках), пам`ятно значущих місцях сивочолого Чорткова. Молилися біля церков, костелу, фігурки Людської Матері Божої над Серетом, пам`ятного знака і хреста у сквері Скорботи і Надії, встановлених для увіковічнення па`яті закатованим у чортківській тюрмі в часи червоного терору, біля невеличкого храму святого апстола і євангелиста не так давно зріс на території слідчого ізолятора і завершилася хресна хода, як звикло, у соборі Верховних апостолів Петра і Павла.

 

Цьогоріч ранній Великдень, то й спільна Хресна Дорога відбулася у неділю 21 березня пообіді. У ній, як завше, взяли участь священнослужителі та миряни. Свій початок Дороги страстей Господніх, повних болю, відкуплення гріхів світу, а для нас сьогодні - Дорога щирого жалю за гріхи власні, милосердя і молитви за прощення нам наших провин, узяла початок від найдавнішої церкви хатнього типу - Вознесенської. Процесія була великою, однак, цьогоріч, на жаль, Хресну Дорогу проігнорували представники влади.

Біля кожної стації (зупинки) молилися священики і вірні, а потім охочі віряни брали на плечі великий дерев`яний хрест, і було охочих немало, біля кожної стації люди мінялися і далі несли Хреста інші. І це символічно, бо у повсякденному житті ми усі несемо свій Хрест поодинці, як дві тисячі літ тому назад Ісус Христос, скривавлений і принижений ніс свій Хрест на Голгофу.

Леся Легіт