A A A
Розмір шрифта: Це було схоже на нереальність. Швидше на кінофільм. Коли довелося почути, що по вул. Коновальця впало два балкона, зрозуміти до кінця цю не просто халепу, а реальну біду, зрозуміти не вдавалося. І коли вже на “живі” очі, знявши полуду недовір'я, все-таки побачила це – дивуванню не було меж. Такого ще в нас не було. Дожилися. Бо інакше як на це все можна сказати?

Біда трапилась в ніч з п'ятниці на суботу. Одній із мешканок на мобільному телефоні вдалося зафіксувати час. Це було в 22 год. 20хв. Мешканка кв. № 15 будинку по вул. Коновальця, 4 пані Ольга. Того дня також залишилася без балкона, його просто “зрізало” верхнім падаючим. Мешкає вона із маленьким синочком на четвертому поверсі. А балкон, внаслідок відслоєня стіни (так стверджують спеціалісти), обвалився з п'ятого поверха. Далися взнаки і колишня поспішна забудова військовиків (тай не тільки). Як у тому анекдоті про будбатальон: “Прапорщик наказав води і піску не жаліти!” Але це не єдина проблема.
Як зазначив представник від ПП “Житло” Володимир Байденко, що частину стіни вирвав падаючий балкон, бо коли він падав, то став тягнути за собою. Окрім цього, він стверджував, що жодних скарг мешканців будинку на замокання дахового перекриття не було. Але іншої думки був начальник з цивільного захисту населення РДА П.Железняк, заступник голови РДА з питань транспорту, будівництва і зв'язку В. Бойчук та інші члени комісії. Вони стверджували, що окрім того, що не було зв'язки між шарами цегли, відслоїння стіни відбулося і внаслідок замокання. Що й довело обстеження однокімнатного помешкання на п'ятому поверсі, де, власне, біля вікна були сліди такого замокання. Самого господаря “постраждалої” квартири не було вдома – він недужий і проходить лікування за межами Чорткова. Та й самі мешканці будинку – І. Боголепова, Левенець Г., Сидорова, В. Демчук, родина Сокальських, Токманова, стверджують в унісон, що неоднарозово зверталися до ПП “Житло”, а ще раніше в КЕЧ (БУ-2) з тим, щоб полагодити дах. З даного приводу, як зазначає мешканка квартири № 10, її батько дістав інсульт й на даний час знаходиться в лікарні. Це саме підтвердили й вище перелічені сусіди.
Як сказала пані Віра Демчук, цьогоріч, навесні, робили часткове перекриття даху, за власний кошт, а мешканця квартири №, 19, тобто “постраждалої”, не було. Він часто хворіє. Тому над його помешканням перекриття не робилося. Люди також стверджують, що постійно, у дощову погоду тече вода біля кв. №20 і в коридорі кв.№17. А мешканка з кв. № 2 запевняє, що у неї дещо раніше падала внутрішня стіна. Ось так, то справи. Люди були стривожені. Їхній страх можна зрозуміти. Більшість вже заготувала документи, щоб переселитись при потребі. В основному тут мешкають люди середнього та старшого віку.
Окремі зізнавалися, що дані помешкання, то їх єдиний набуток і їм уже нікуди йти...
...Мов землетрус стряхнув увесь будинок тієї злощасної ночі, запевняє Ольга Шута та інші. Вона вибігла одразу ж на вулицю подивитися, що робиться. В темноті складно було все розгледіти. Тоді вона не знала, що, Слава Богу, на намагалася ступити вночі на свій балкон... Його вже не було. А цеглини ще одна по одній падали до 10-ї год. ранку наступного дня.
Тієї суботи людям довелося пережити ще одне лихо – рясну зливу з вітром. Тимчасове клійончасте покриття при великому пориві вітру не дуже й то рятувало. А огороджені стрічкою обломки на землі теж нікого ні від кого не рятують. Кожна дитина могла б туди забігти і наштовхнутися на обірвані залізні прути та іншу небезпеку. Таке “убезпечення” швидше сприймається, як елементарний знак “ми тут були”. І все. Вчасно поспішили міліція, газовики, пожежники, а згодом керівники міста, району. Але цього мало.
У понеділок зранку, коли писався цей матеріал, жодних суттєвих дій, задля убезпечення людей і будинку від подальшого руйнування не робилося. Принаймні дієво, не на папері і телефонограмах... А варто братися до діла експлуатуючій установі, ПП “Житло”, бо відповідальність велика.


Олександра Іванців