19.03.2010 - Увінчаний в бронзі і граніті

Місяць березень для кожного українця пов`язаний з величною постаттю Кобзаря. Різноманітними заходами позначаються «шевченківські дні» - 9-10 березня. В останній тиждень цьогорічного першого весняного місяця з іменем Шевченка пов`язана ще одна подія: виповнюється 75 років з дня відкриття пам`ятника поету у Харкові. Я більше ніж переконана в тому, що кожний, хто хоч один раз його бачив, погодиться зі мною, що він не тільки оригінальний, а й найкрасивіший пам`ятник Т.Г.Шевченку.

Відкриття унікального пам`ятника, автором якого є народний художник СРСР Матвій Манізер, відбулося 24 березня 1935 року. Художник працював головним чином в монументальній скульптурі, створивши пам`ятники видатним вченим, діячам культури: Мічуріну, Репіну, Мендєлєєву та іншим. В кінці 20-х років минулого століття Манізер прийняв участь у конкурсі на створення пам`ятнику Т.Г.Шевченку. Для цього автор став ретельно вивчати поетичні твори, з якими вперше познайомився ще в студентські роки, прочитавши їх українською мовою, щоденники, автопортрети, фотографії, посмертну маску поета.

Працював Манізер натхненно, гаряче, так пояснюючи головну думку, яку поклав в основу монумента: «Шевченка я трактував як поета - революціонера, демократа, бунтаря, який енергійним рухом ніби скидає царське ярмо рабства та неволі. Постать Шевченка гігантських розмірів - 5,5метра - її видно здалеку. 16 фігур, що оточують п`єдестал, - вдвічі менші за розмірами, їх треба роздивлятися на близькій відстанні.

...Мені хотілося викликати у глядача активний протест проти грубої, злої сили, яка пригнічувала, спотворювала прекрасні, здорові, сповнені людської гідності твори. Так була задумана і моя «Катерина»».

Головний фасад пам`ятника повернутий на схід. Високий тригранний пілон увінчаний постаттю Шевченка. Навколо пілона на архітектурних виступах розміщено 16 фігур, роздивитися які  можна лише обходячи їх зправа на ліво. Поет зображений на повний зріст, у накинутому на ліве плече пальті. Права рука гнівно стиснута у кулак. Обличчя Шевченка суворе, на чолі - зморшки. Під густими навислими вусами можна вгадати стиснуті вуста.

Без сумніву - вдача скульптора - статуя «Катерина». Дивлячись на постать головної героїні поеми, яка притискає до грудей дитину, згадуєш сповнені смутку твори поета про нещасливу жіночу долю. Катерина немов би застигла у безвихідному горі, зупинилася, нахиливши пов`язану хусткою голову. Обличчя самотньої, але сповненої гідності людини. Вона стоїть у центрі головного пілона. Її постать повернута вліво, а рух інших героїв, спрямований у протилежний бік, створює «пустий простір», підкреслюючи самотність Катерини.

Серед персонажів бачимо постать лежачого селянина - кріпака, учасника повстання 1768 року, відомого під назвою «Коліївщина». Слідом за «Лежачим» (так умовно називають цю фігуру) з`являється постать ще одного коліївця з косою в руках. Його сильна і красива статура, у розстібнутій на грудях сорочці і широких шароварах, виліплена з великою майстерністю.

Наступний герой - молодий кріпак, що зубами зриває з рук пути. Тому цю постать так і називають «Той, хто рве пути».

Поступово розглядаючи пам`ятник, глядач зупиняється на статуї, яку називають «Сидячий запорожець». Він зображений із зав`язаними за спиною руками. Його могутня фігура здається велетенською, хоча обличчя сповнене розпачем і страждання.

Позаду запорожця - зображення молодої жінки з цепом і граблями в руках. Вона символізує образи селянок в творах Шевченка.

Наступний герой - «Кріпак», який втілює тему давнього гніву та нелюдську працю кріпаків. Ось на очі потрапляє постать, яку називають «Солдат». Віін одягнутий у форму миколаївських рядових, яку десять років носив і сам Тарас Григорович. «Солдат» змушує згадати відомий автопортрет Шевченка1857року.

Саме ця статуя завершує галерею образів, яких можна пов`язати із творчістю Кобзаря.

Не оминули творця пам`ятника ідеологічні віяння того часу: наступні персонажі пов`язані з революційними подіями 1905, 1917 р.

Пам`ятник Т.Г.Шевченку справляє надзвичайне враження, викликає бажання знову відкрити і перечитати твори поета, осмислити велич і глибину його думок. Тому раджу всім, хто буде в м.Харкові обов`язково подивитися цей витвір мистецтва.

Лакіна С.Г.,
викладач Чортківського педагогічного училища імені О.Барвінського