22.01.2010 - Художник світового визнання Яків Гніздовський навчався у Чорткові

Один із найвідоміших художників світу, визначний майстер деревориту, книжкового знаку, маляр, скульптор, автор численних досліджень в галузі сучасного мистецтва - Яків Гніздовський довгий час був викреслений з історії сучасного мистецтва, і лише на початку 90-х років про нього заговорили в Україні.

Про ці перші спроби, зроблені в гімназії, він згадує: „Я робив багато речей, малював дівчатам троянди до альбомів, рисував гімназійні табльо, робив афіші на гімназійні розваги, час від часу рисував голову когось із  моїх колег, хто погодиться позувати...". Яків деякий час проживав на приватній квартирі у подружжя Дражньовських по вулиці Броваровій, 54. У Чорткові юнак провчився до весни 1932 року, саме тоді польська влада заарештувала його разом із сімома учнями за приналежність до нелегального студентського гуртка, що мав тісні зв`язки з українським підпіллям. За відсутністю доказів Гніздовського виправдали, але йому довелося розпрощатися з навчанням у гімназії. Він виїжджає до Львова, де продовжує навчання у Промислово-мистецькій школі, публікує свої роботи у львівських виданнях. У 1936 році Яків отримує стипендію від митрополита Андрея Шептицького на мистецькі студії в Німеччині. Але тодішня влада не видала йому закордонного паспорта і не дозволила виїзд. Тому у 1938 році Яків Гніздовський вступив до Варшавської Академії мистецтв, де студіює малярство та графіку, але війна завадила планам про закінчення освіти. Заклад закрили, а йому довелося шукати інших шляхів до здійснення мрії стати художником. Так це бажання привело юнака у Рим. Але там його спіткала невдача при вступі у навчальний мистецький заклад. Мрії про художню освіту справдилися у Загребській академії мистецтв у Хорватії, де Гніздовський вдосконалював свою майстерність в малярстві та графіці під керівництвом професора Кришніча. У 1942 році він закінчує мистецькі студії. По закінченні Другої світової війни опинився в столиці Баварії - Мюнхені, де включився до організованого мистецького і літературного життя українських переміщених осіб у західних окупаційних зонах Німеччини. Він ілюструє і оформляє десятки видань, що видає засноване у 1945 році Фюрті письменницьке об`єднання МУР (Мистецький Український Рух), ілюструє і дописує до місячного журналу літератури, мистецтва і критики „Арка". Водночас на своїх полотнах зафіксовує побут українських скитальників у таборах повоєнної Німеччини.

У 1949 році Гніздовський емігрує до Сполучених Штатів, де розпочався новий період його творчості, найвагоміший своїми здобутками. З автобіографічних записів довідуємося про перші успіхи митця. Так, у 1950 році два його дереворити „Кущ" і „Скупій", що  експонувалися на виставці в Міннеапольському інституті мистецтв отримали нагороду, а за кілька тижнів за олійний натюрморт на торговельно-промисловій виставці штату Міннесота художник отримав другу нагороду. Все це підштовхнуло його до думки стати вільним художником. Тому митець приїжджає до Нью-Йорка. Саме тут в його творчості починається період пошуків власних засобів художнього виразу. Він пробує сили в графіці, живописі, скульптурі, кераміці, ліноритах та кольорових монопитіях. Гніздовському довелося боротися з життям, примхами долі, переживати творчі муки. За чотири роки він організовує першу персональну виставку у Вард Еглестон галереї.

У 1956 році художник переїжджає до Франції, де прожив майже два роки. В Парижі мав дві виставки. Саме там його зустріло сімейне щастя.

Вже наприкінці 50-х років митець повертається до Нью-Йорка. І знову поринає у роботу, яку присвятив в основному дереворізам. Часом праця над однією роботою тривала деківлька тижнів. Все це виконував вручну, за допомогою дерев`яної матриці, різця, фарб, паперу та столової ложки. Саме в цей час починається доба зростання, зміцнення його позицій як видатного, неперевершеного графіка. Художник починає здобувати міжнародне визнання. Його роботи експонуються в Парижі, Лондоні, а також у Нью-Йорку та інших містах. Полотна й графіка Якова Гніздовського потрапляють до важливих приватних і громадських збірок. Два його дереворізи „Соняшник" та „Сад взимку" висіли у Білому Домі при президентстві Джона Кеннеді. У 1958 році повний наклад дереворізу „Сосни" купила галерея Асоціація американських митців у Нью-Йорку. Основними „моделями" дереворитів Я.Гніздовського були переважно рослинний та тваринний світ, рідше - краєвиди та людина. Митець виконав кілька портретів діячів української культури: Олександра Довженка, Дмитра Бортнянського, Миколи Березовського. Однією з вершин творчості художника-графіка вважається дереворіз „Соняшник" (1962р.), що часто використовується як емблема до його виставок. Митець працював у різних видах мистецтва, але шедеври створив переважно у мистецтві гравюри. Споглядаючи роботи художника, можна побачити, як вдало художник виконав ажурні плетива безлистих дерев у дереворізах „Тополя" (1964р.), „Безлисте дерево" (1965р.). Досконалістю передавання густих пасм тонкорунної вовни, красою контурів, якоюсь міфічною формою виділяється дереворіз „вівця", який у 1961 році на виставці у Бостоні отримав надзвичайний успіх і привернув увагу до Гніздовського, як до майстра гравюри.

Все життя митець цікавився книжковим знаком, був членом редколегії журналу товариства екслібристів Великобританії та членом Американського товариства любителів і творців книжкового знаку. Збірка створених ним екслібрисів з`явилась друком у 1986 році. Крім того, в 1975 році вийшов англійською мовою кластфікаційний альбом-каталог його графічних творів „Дереворізи Жака Гніздовського 1944 - 1975 рр.". Відзначився художник і у жанрі оформлення книжок. Найбільшим досягненням перших років життя у США було ілюстрування ювілейного „Слово о полку Ігоревім" під редакцією Святослава Гординського. Це бібліографічний раритет. Окрім нього, Гніздовський проілюстрував і оформив багато англомовних і українських видань. Митець є автором проекту української азбуки. Особливою сторінкою творчості Я.Гніздовського є його діяльність як мистецтвознався. Його спостереження і роздуми вийшли окремою книжкою „Яків Гніздовський. Малюнки. Графіка. Кераміка. Статті" (Нью-Йорк, 1967р.).

Помер Яків Гніздовський 8 листопада 1985 року у Нью-Йорку. За заповітом прах художника було поховано у колумбарії собору св. Івана Богослова в Манхеттені. Пізніше частина його праху перевезена в Україну, у рідне село Пилипче, де був похований поряд з батьками (сьогодні там діє музей Я.Гніздовського). У 1990 році виставка 50 дереворізів Гніздовського експонувалась у Державному музеї образотворчого мистецтва в Києві та згодом у Львівському, тернопільському, Чернівецькому та Івано-Франківському музеях. Дружина і донька митця подарували ці дереворізи в постійний фонд тих музеїв. У 10-річчя смерті художника Інформаційне Агенство Сполучених Штатів у Києві організувало пересувну виставку в Україні.

У листопаді 2005 року відбулося перепоховання урни з прахом з колумбарію на Личаківське кладовище у Львові. Вже після смерті художника про нього почули в Україні. Він повернувся на Україну з подарунком свого творчого доробку, яким прославив мистецький геній українського народу.

Ольга Чорпіта,

старший науковий співробітник

Чортківського краєзнавчого музею