18.12.2009 - Святий Миколаю, прийди до нас, благаю...

Я уже не вперше крокую до архітектурно красивої будівлі міської ради, де у підвальному приміщенні знаходиться центр соціальної реабілітації та адаптації дітей-інвалідів „Дорога в життя". Тут, у непристосованих умовах (підвал є підвал), бачу приємно усміхнені обличчя вихованців центру - усі вони потребують уваги і здоров`я. І коли ці дітки сидять за робочими столами у класі, то ще, як кажуть, півбіди, а коли їх ведуть або й заносять до іншої кімнати на обід - повірте, серце кров`ю обливається. Ці діти позбавлені найдорожчого - здоров`я. А багато з них ці вади носить не тільки в середині свого маленького тільця, а й ззовні. Діагнози у цих дітей вражають: у кого ДЦП, у кого затримка розвитку, у когось вроджена вада серця...

У Іринки Андрухової - хвороба Дауна і затримка розвитку, проте вона справно відвідує центр, рішає приклади при допомозі калькулятора (звичайно, найпростіші), може слідом за вчителем повторювати слова, а й інколи висловлювати свою думку. Принаймні, мені вона зізналася, що опісля копіткої роботи, змерзла в руки, хоч у приміщенні доволі тепло. Але часом Іру переповнюють емоції і її не можуть зрозуміти рідні.

З Надею Анісенко - ми старі знайомі. Пам`ятаю ті дні, коли Надя не вставала з інвалідного візка. Знаю, з якою наполегливістю вона долала своїми хворими ніжками при допомозі інших, Хресну Дорогу у Зарваниці, поступово збільшуючи відстані. Зарваницька Матір Божа допомогла, долаючи біль, дівчинка уже може трішки пересуватися сама. Ось недавно, зізналася мені Надя, мама вигнала з квартири в під`їзд кота, то вона сиділа з ним біля вхідних дверей і так грілися один до одного... Коли для інших дітей це було б звиклим. Для таких як Надійка - маленький життєвий подвиг.Тому дівчинка про це переповідає з особливою гордістю.

Іванко Малиш народився із вадою серця. Нині він не на лікуванні, то зустрів нас радо в центрі, був грайливим і веселим. Як і усі діти в центрі  малий Івась чекає на Святого Миколая та подарунки. В цілому побажання цих дітей сповнені сплаву дитячості і дорослості. Але усі вони надіяться на чудо.

Листи дітей-інвалідів центру соціальної реабілітації „Дорога в життя" до Святого Миколая:

Святий Отче Миколаю!

Подаруй мені, будь ласка, багато цукерків, мандарини, банани, пазли, щоб я їх складала. Ще я прошу, щоб були здорові мої мама з татом і бабуся.

Подаруй нам великий будинок, де був би наш центр.

Іра Васильєва

*******

Святий Отче Миколаю!

Це я - Настя. Я цього року не дуже була чемна і ще не навчилася ходити, але знаю, що ти добрий і все одно приносиш подарунки.

Я дуже хочу бути здоровою. І щоб усі були здорові, щоб завжди біля мене були тато і мама, братик і сестричка, та щоб я ходила у гарну школу. В мене зараз теж є школа, але вона в підвалі і через вікна нічого не видно: ні сонечка і травички влітку, ні снігу взимку.

Святий Миколаю! Може ти подаруєш нам нову школу? А може твої помічники нам її побудують?

Я ще хотіла велику ляльку і велосипед, ну такий спеціальний, щоб він стояв, а ножки крутилися. Мама каже, що це тренажер. А ще - багато-багато цукерків, мандаринок і м`яких іграшок для всіх моїх друзів.

Я чекаю на Тебе! НастяЧуйко.

*******

Святий Миколаю!

Я вже ніби і виросла, але теж хочу Тебе попросити. Чомусь люди не хочуть прислухатися до наших прохань, то може хоч Ти, Святий Отче, поможеш нам знайти, хоч якусь хатинку для нас - дітей. Бо приїжджали до нас і приходили різні люди, обіцяли, але ми і далі спускаємося у „свій підвал". Хоча ми тут „живемо" вже кілька років, не видно ніяких змін. Нам так хочеться мати просторі кімнати, садок або хоч площадку, куди можна вийти влітку. Але ростуть хатки тільки в багатих людей, а ми - далі у підвалі. То може хоч Ти, Святий, нам допоможеш...

А для себе прошу здоров`я, а також здоров`я для мами і братів. А ще я хочу гарні ручки, бо багато пишу, і торбину цукерків „Ліщина", і свою машину, бо треба чимось до центру доїхати.

Твоя Надійка.

Марія Анісенко, директор Чортківського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів „Дорога в життя":

- Чортківський центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів „Дорога в життя", який призначений для допомоги дітям з особливими потребами, діє уже впродовж чотирьох років. Я, як директор центру, проходила стажування по роботі з неповносправними людьми у США у міста Шарлотт (штат Північна Кароліна), а також у Миколаївському державному комплексі ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів. У Миколаєві проходили стажування й вчителі нашого реабілітаційного центру.

У нашому центрі проходять курс реабілітації 16 дітей-інвалідів віком до 18 років (при потребі у районі більше 60 неповносправних дітей). У центрі працює старша і молодша групи по 8 дітей у кожній. Групи різновікові, з різними видами захворювання

У навчальні загальноосвітні заклади міста Чорткова з центру реабілітації вже інтегровано 8 дітей-інвалідів, з них троє - у цьому році. Діти, які через хворобу не можуть відвідувати загальноосвітні заклади, мають змогу навчатися індивідуально (вчителі приходять до цих діток на заняття в центр).

Вчителі-реабілітологи проводять корекційно-розвиткову роботу, намагаються забезпечувати поступовість між дошкільною та початковою загальною освітою, створюють передумови для запровадження інтегрованого навчання дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку. Заходи з педагогічної реабілітції здійснюються за методикою М.Монтессорі, методичними рекомендаціями Миколаївського державного комплексу соціальної реабілітації дітей-інвалідів, програмами корекційно-розвиваючої роботи для дітей-інвалідів з обмеженими можливостями (Херсонського обласного центру ранньої соціальної та трудової реабілітації дітей-інвалідів).

Відповідно до призначень, медичною сестрою з масажу, проводиться масаж. У центрі діти проходять лікування аромотерапією.

Основні завдання з фізичного виховання дітей з особливими потребами полягають у тому, щоб розвивати загальну та дрібну моторику, коригувати фізичний розвиток. Ми брали участь у грантовій програмі Міжнародного благодійного фонду „Україна 3000", „Радість дитинства - вільні рухи" та виграли обладнання Хмельницького ТОВ „Альма-Шкіргалантерея" на 43623 грн. Це - сухий басейн, заповнений різнобарвними порожніми кульками з поліетилену. У басейні дитина може рухатися, відчуваючи постійний контакт шкіри з кульками. Таким чином відбувається постійний масаж усього тіла. Басейн стимулює дитину вільно рухатися за власним бажанням, чергувати діяльність і відпочинок. За допомогою різнобарвних кульок здійснюється сенсорна стимуляція. Одержали ми і сенсорні м`ячі, які можна використовувати як для занять з грудними дітьми, так і для занять вже з майже дорослими дітьми. Маємо також гральний  лабіринт, диво-драбину, килимок зі слідочками, конструктор „Острівець", столи-ванни для ігор з водою та піском, дидактичні черепахи, комплекти для масажу, багатофункціональний набір „Веселка", сенсорну доріжку, надувний батут, гімнастичні палиці, гральні обручі, пружину гойдалку „Коник". А також одержали обладнання для ігрового комплексу на вулицю. Зараз готуємо проект на наступний рік для участі в конкурсі проектів.

Методи роботи з дітьми, що мають обмежені можливості, наближаються до методів, які застосовуються в дошкільній педагогіці. Під час роботи з аномальними дітьми педагоги центру враховують індивідуальні можливості розумового розвитку вихованців. Розвиваємо навички, які забезпечують можливість самостійного життя, організовуємо різноманітні культурні заходи. Найбільші позитивні зрушення можна побачити саме в реабілітації маленьких діток, проте і в старшому віці дитини можна побачити прогрес.

Центр тісно співпрацює з війтом гміни Корчина у Польщі та з Клубом католицької інтелігенції міста Вроцлава, які є частими гостями у нашому центрі, а також минулого року 10 дітей-інвалідів у супроводі своїх батьків відпочивали у Корчині, де діти мали можливість побувати у містах Жешові, Кросно, у критому басейні, покататися на джипах-позашляховиках, походити стежками польських Карпат.

Поряд з досягненнями маємо і невирішені проблеми. Центр перебуває в підвальних приміщеннях Чортківської міської ради. На даний час уже не один рік чекаємо вирішення питання про продаж виділеної попереднім міським головою казарми, щоб на виручені кошти міська влада змогла нам придбати нормальне приміщення для реабілітації дітей. Тоді діти зможуть перебувати у центрі цілодобово на протязі тижня, матимуть змогу одержати повноцінну медичну реабілітацію, здобути освіту, а діти з відхиленнями у психічному розвитку зможуть одержати соціальну реабілітацію відповідно до їх розумового розвитку.

Для успішної роботи центру необхідно збільшити кількість штатних одиниць, особливо медичного та педагогічного напрямку, обладнати центр необхідними тренажерами, дитячими меблями, діагностичною апаратурою. Вкрай необхідний для центру автотранспорт, адже триразове харчування дітей в центрі ми проводимо за рахунок спонсорів. Привозить завгосп всі продукти своєю власною машиною. Не можемо не згадати наших постійних жертводавців. Це - Чортківський хлібозавод (директор В.Хом`як), Чортківська племптахофабрика (директор Р.Кузь), ЗАТ „Агропродукт" (О.Стадник), ПАП „Березина" (В.Заболотний), ПАП „Золота нива" (П.Пахолок), приватні підприємці В.Крунь та О.Крунь, М.Гевко, Л.Юзькевич та інші.

За допомогою приватного нотаріуса В.Пивовара обладнуємо комп`ютерний клас для навчання дітей за спеціальними програмами.

Зараз у зимовий час і батькам важко привозити дітей до центру з різних кутків міста, а маючи транспорт можна було б звозити їх вчасно на заняття, а також організовувати навчально-пізнавальні подорожі, екскурсії, поїздки.

Тому запрошуємо до співпраці всіх небайдужих до чужої біди людей, як кажуть „з миру по нитці, а бідному сорочка".