11.12.2009 - Генплан міста – правова основа для розвитку, чи ширма для беззаконня?

У попередніх числах газети ми неодноразово зверталися до питання розробки та затвердження Генерального плану Чорткова. Й надалі, вважаючи цю проблему важливою, ми взяли  інтерв`ю у голови ЕГО „Зелений Світ" Олександра Степаненка.

- Пане Олександре, пам`ятаю, що й чортківський „Зелений Світ", і ви, як депутат обласної ради, вже багато років звертали увагу громадськості на відсутність Генплану. Нарешті відбулося громадське слухання і сесія міської ради його затвердила. Чи відчуваєте ви задоволення від цього? Якщо відверто...

- Ви були свідком, як на громадських слуханнях  я пропонував відхилити цей  проект, через те, що мав зауваження і до процедури його громадського обговорення, і до змісту.

- Розпочнемо з процедури? Але для початку, чи не могли б ви уточнити, як законодавець визначає саме поняття Генплану?

- Давайте зазирнемо у закон „Про планування і забудову територій"... (зазираємо у монітор). Стаття перша: „Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація,  яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту". Зауважте, перше слово - „розвитку". І згадайте, як не так давно один можновладець демонстрував виборцям велику карту міста, коментуючи: „Дивіться, от Генплан! Я не розумію, чого ще хочуть ті „зелені"?!". Але, як бачимо, Генплан повинен окреслювати принципові чинники і складові розвитку міста: починаючи з природних умов території, на якій воно знаходиться та з стану систем його життєзабезпечення: джерел та систем водопостачання, водовідведення, поводження з відходами, теплопостачання, транспортної мережі ....

- Прокоментуйте, будь ласка, як описано у Генплані оці питання:  містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; території, які   мають  будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження?

- На мою думку, дуже слабо. Наприклад, блок питань водокористування. Нагадаю, Чортків є єдиним містом області, населення якого більшу частину питної води отримує практично без доочистки - з інфільтраційного водозабору, розташованого у долині Серету  на віддалі близько 4 км. від міста. Проектна технологія роботи цього водозабору є енергомісткою та малоефективною. За проектом ще у 80-х роках передбачалося спорудити на ньому станцію хімічної доочистки - цього не зроблено. В той же час потреби міста у питному водопостачанні можуть бути задоволені за рахунок підземних джерел - за умови раціонального використання. Генплан не дає відповіді на стратегічні запитання розвитку цієї сфери: чи далі робитимемо ставку на інфільтраційний водозабір, чи на підземні джерела, чи тягнутимемо водогони з-поза меж міста?

Далі - водовідведення. Біологічна очистка на існуючих очисних спорудах Чортківського  водоканалу не ведеться. Ці очисні споруди впродовж багатьох років перебували у „Переліку 100 найбільш екологічно небезпечних об`єктів України", адже через неефективну роботу очисних споруд щорічно скидається у Серет близько 1 млн.куб.м. неочищених стоків. Питання реконструкції очисних споруд не вирішується протягом багатьох років. Значну частину житлового фонду Чорткова взагалі не каналізовано - усі нечистоти течуть напрямо у Серет. Зруйнована дощова каналізація. Давно вийшли з ладу очисні Чортківського м`ясокомбінату, які приймають зворотні води підприємств Чортківської промислової зони. Цей бруд вливається у річку у самому центрі міста - поблизу гуртожитку педучилища... Як бути далі? Які стратегічні рішення пропонують експерти місту? Скільки ви були свідком, що на громадських слуханнях представники Містопроекту демонстрували повну неготовність вести мову про це.

Інші екологічно небезпечні підприємства - птахофабрика та ливарний. Нині вони працюють з порушенням містобудівних та санітарних норм - відповідні охоронні зони від житла не витримано. Наприклад, для птахофабрики санітарна зона - як мінімум 300 м, але житло практично поруч. Куди виносити їх? Розробники Генплану пропонують - у нову промислову зону, поблизу кладовища. Туди ж - нове сміттєзвалище. Як на мене, це не краще рішення. З багатьох причин....

Наступне - існуючий стан зелених насаджень. З аналітичної записки неможливо зробити висновок, наскільки дотримується містобудівельна норма зараз (12 м.кв. на одного мешканця) і як її можна досягнути за проектом. Де будуть закладені нові парки та сквери? Куди вийти на прогулянку мамі з немовлям, пенсіонеру - у тому ж Кадубі, у центрі міста? Відповідь авторів проекту: „Ваше місто начебто і так зелене..."

- А що пропонував би „Зелений Світ"?

- Вже нині виділити земельну ділянки під парк та сквери у західній частині міста. Сквери - біля церкви Святого Володимира, довкола стадіону, біля школи № 5.

- А у центрі?

- От чудова ідея - відродимо історичний парк Садовських-Борковських! Як відомо, до 1918 року він існував на території від існуючого будинку райдержадміністрації до Синагоги нової (тепер станція юних техніків). Нині ця територія частково забудована, але частково звільнюється. Чому б не відродити окрасу міста на старому місці?! Вже зараз необхідно зарезервувати цю землю і не допускати на ній ніякої забудови...

- Чому така слабка проробка екологічних питань у Генплані?

- По-перше, у завданні на коригування Генерального плану, підписаному діючим міським головою, вимоги для розробників прописані дуже слабо. Є ціла низка некоректних формулювань. Наприклад „концепції розвитку міста, інвестиційні програми не розроблялися". Нагадаю, що за головування у місті Михайла Вербицького була розроблена та затверджена сесією ради Стратегія економічного розвитку Чорткова. У новому проекті Генплану про неї словом не згадано... За ініціативою „Зеленого Світу" розроблявся Місцевий екологічний план. Перший його розділ „Вода для життя" також було схвалено міською радою, він увійшов в числі перших пріоритетів до передвиборної програми нині діючого міського голови... І що ж? За три з половиною роки своїх повноважень, ані нині діюча рада, ані її виконком не спромоглися розглянути хід виконання того плану дій.

Прикро, що кожна каденція міської ради ставить хрест на напрацюваннях попередньої! Переконаний, так не повинно бути!  Коли вже ми навчимося виправляти помилки своїх попередників, але разом з тим - підтримувати та розвивати їхні здобутки?!

- Як ви оцінюєте закладену у Генплані перспективу розширення меж міста?

- Як чистої води утопію. Справді, Генпланом передбачено, що територія міста розшириться на 630 га за рахунок земель Білівської, Вигнанецької, Росохацької та Угринської сільських рад. Припустимо, це було можливо у радянський період. Але як, на яких правових умовах нам завтра віддадуть свою землю суміжні громади?! Землю, яку значною мірою вже розпайовано... До речі, якщо вже ці фантазії настільки дорогі розробникам та замовнику Генплану - варто було і на громадські слухання запросити мешканців отих громад - закон це передбачає! А на сесію - щонайменш сільських голів та голову райдержадміністрації...

- На сесії йшлося про те, що віднині діючим законодавством  навіть не дозволяється давати дозволи на будівництво, якщо немає Генерального плану міста...

- Я не був би таким категоричним. За законом вирішення питань забудови земельної ділянки здійснюється при її відповідності місцевим правилам  забудови та містобудівній документації. Проектування і будівництво  окремих  споруд  Генеральним  планом  не встановлюється.

- Не зрозуміло. То згідно закону можна було будувати у Чорткові при відсутності Генплану, чи ні?

- Ви хочете почути, чи можна дати скасувати дозвіл на будівництво на підставі відсутності Генплану? Мені невідома норма закону, згідно якої можна заборонити власнику ділянки - юридичній або фізичній особі - будівництво на ній лише тому, що Генпланом не прийнято. Генплан - стратегічний документ, загальний вектор розвитку та використання території міста. Він є відправним пунктом для розробки іншої містобудівної документації:  місцевих правил забудови, детальних планів території і т.ін. От вже на підставі невідповідності намірів забудовника цій документації місцева рада може відмовити. З іншого боку, ми ж знаємо наскільки сміховинними буває „покарання" при цілком конкретних порушеннях містобудівних норм, самовільному будівництві. Порушник готовий хоч щодня сплачувати ті штрафи і будувати далі...

- Як ви гадаєте, чи є якісь процедурні порушення у процесі розробки та прийняття Генплану міською радою?

- По-перше, невідомо, чому міська влада так довго зволікала із затвердженням Генплану. На проекті стоїть час завершення його розробки - 2007 рік. Де був проект два роки? На експертизі? Вона не може тривати так довго. Згідно закону міська рада повинна була у двотижневий термін повідомити громаду: проект Генплану розроблено...

По-друге, міська рада повинна була оприлюднити розроблений проект Генплану та повідомити про порядок доступу громадськості до нього. Так, у пресі було кілька повідомлень про підготовку громадських слухань, але жодного коментаря: а що ж там нового у цьому проекті. Ну приміром, представили б один-єдиний яскравий штрих цього проекту: „майбутній дитячий парк на території нині діючого сміттєзвалища". Я думаю, після цього повідомлення усі чортківські мами з колясками прийшли б на громадські слухання!

- Але у повідомленнях „Чортківського вісника" здається йшлося, що громадськість може ознайомитися з проектом...

-  Як було забезпечено отой „доступ громадськості" я пересвідчився: описова частина проекту з`явилася у міській раді лише у день напередодні слухань...

Нарешті, чому так поспішали вкинути проект на затвердження сесії відразу після громадських слухань? Адже було очевидно, що проект, м`яко кажучи, неадекватний. Не те що на закиди громадськості, але й на конкретні питання фахівців - державного санітарного лікаря, представників Держуправління охорони довкілля - розробники не могли надати відповіді: ані по розвитку систем водопостачання та водовідведення, ані по вирішенню питання перенесення екологічно небезпечних підприємств...

- Це правда, що на усіх матеріалах Генплану стоїть гриф ДСК - „для службового користування"?

- Ми ж начебто живемо у правовій державі? Конституція гарантує кожному з нас право на інформацію. У ній записано, що це право може бути обмежене лише ЗАКОНОМ „в  інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для  охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної  конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя".  Тому на слуханнях я й питав доповідачів, покажіть ЗАКОН, де написано, що матеріали Генплану є інформацією з обмеженим доступом? Самі по собі гриф, міністерська інструкція, рішення адміністрації не можуть обмежувати ПРАВО.

 - У чому ви бачите головне процедурне порушення при ухваленні рішення сесією?

- Для мене дивним виглядає те, що сесія затвердила цей проект Генплану, не розглянувши висновку державної комплексної експертизи. А згідно чинного законодавства експертизі підлягають усі види містобудівної документації. Наскільки я знаю, депутат О.Боровий нещодавно подав запит з проханням надати висновок експертизи для ознайомлення і досі не отримав висновку...

- Ви гадаєте, що проект не пройшов експертизу?! Невже таке взагалі можливо?!

- Маю певні сумніви... Не сумнівався би, якби не мав гіркого досвіду спілкування по Генплану з керівництвом обласної адміністрації та нашого міста - ще у минулій каденції. Ви ж пригадуєте, що міська рада, керована паном Вербицьким, у 2003 році вже „затверджувала" проект Генплану, навіть не подавши його на експертизу. Чому експертиза завернула його на чергове доопрацювання? - цього досі не знаємо. Впродовж 2006 року я направив декілька інформаційних запитів з проханням надати для ознайомлення висновок експертизи. У чому конкретно полягали зауваження експертів до проектної документації Генерального плану Чорткова? Я отримував лише відписки і жодного разу - хоча б цитати з експертного висновку. Тут мимоволі з`являється думка - а чи не є містифікацією та державна експертиза?

- У що обходиться міській казні кожне чергове „вдосконалення" Генплану?

- Я знаю, що попереднє „доопрацювання" проекту - 2002 року коштувало чортківським платникам податків 40 тисяч гривень. Скільки коштувало нинішнє - депутати міської ради повинні знати. Ці видатки мають передбачатися у місцевому бюджеті окремим рядком. І виборці про це повинні знати - принаймні бюджет у нас приймається без засекречувального грифу „ДСК"... Але виборці мали б розуміти, що вдосконалювати містобудівну документацію з певною періодичністю необхідно. Бо постійно змінюються і ризики, і можливості, у яких розвивається місто. Для того, аби цей розвиток був безпечним і сталим, фахівці мають час від часу пропонувати міській владі підходи, котрі найбільш відповідають реальній ситуації.

- Тобто у творенні Генплану ведуча роль все ж належить фахівцям?

- Їхня роль дуже важлива. Адже система функціонування міста постійно ускладнюється. Але!.. Будь-який фахівець - архітектор, санітарний лікар, еколог, фахівець з інженерних мереж - повинен розуміти, що він працює для громади міста, на її замовлення. Така аналогія: коли родина починає будувати сучасний будинок, вона безперечно запрошує архітектора. Але той не починає роботи, не спитавши: а яким Ви бачите СВІЙ ДІМ? Якими є Ваші потреби, потреби Ваших батьків і Ваших дітей? Які кошти для його будови Ви маєте? Він не сідає до креслень, не оглянувши ділянки: наскільки вона вигідна для життя, а наскільки ризикована - без цього не можна зводити щось цілісне... А коли креслення готові, архітектор, звісно ж не каже: „Я, пане господарю, їх Вам не покажу, бо це „для службового користування!" Чи не так? До чого я веду - до тих пір, поки ми, міська громада, не сприйматимемо себе ГОСПОДАРЯМИ У СВОЄМУ ДОМІ, наше місто занепадатиме. 

- На сесії депутат О.Боровий настирно намагався з`ясувати, що все ж доопрацьовано у проекті Генплану....

- Я сподіваюся, що то усім буде цікаво за що місто заплатило гроші розробникам? Що вони зробили за сім років? Бачте, Олег Боровий - один з небагатьох депутатів, які той проект принаймні бачили: у редакції 2002 року і нинішній. Дуже мало змінилося. Така деталь - у описовій частині майже 90 сторінок тексту, яку було колись набрано на друкарській машинці, так і залишилося. Його навіть не перевели у цифровий формат! У тексті дуже багато зайвого і немає необхідного. Наприклад, були і залишилися отакі перли: „окремі присадибні ділянки міста утримані в доброму стані й із збереженою спадкоємністю давніх традицій виноградарів"... Або „в районі міста є великі лісові масиви змішаних та букових лісів Білецького, Улашківського, Колидянського лісництв та території держлісфонду". Ну кому таке потрібно? Показав би мені хтось хоч один бук у наших лісах... Тоді як ніякої згадки про існуючі об`єкти природно-заповідного фонду...

Так, дещо доопрацьовано межі зон історичного ландшафту - на жаль, надто пізно. Її межі були по суті запропоновані двадцять років тому за ініціативою архітекторів Дмитра Шеремети та Богдана Дудяка. Але за ці роки бачимо, як мало залишилося від того історичного ландшафту. По суті радянська практика агресивного подавлення історичного обличчя міста ні на рік не припинялася...

- На сесії абсолютна більшість депутатів підтримала проект. Колеги вважають, що без Генплану не можна.

- І я категорично вважаю, що не можна! Але це повинен бути сильний документ, який дасть відповідь на ключові питання планування та розвитку міста, який буде правовою основою для його розвитку в інтересах громади, а не ширмою для беззаконня: у дерибані земель, видачі дозволів на будівництво - там, де заманеться першому-ліпшому багатію. Але ви додавайте - депутати підтримали проект навіть його не читаючи... Це нагадує той історичний анекдот, коли представники радянської „громадськості" масово засуджували Бориса Пастернака, котрий отримав Нобелівську премію. Усі тоді писали листи: „Я Пастернака не читал, но считаю...". Нинішні депутати також не читали, але вважають... І все ж ми чогось вчимося. Це добре, що міський голова наважився вперше провести громадські слухання - у попередній каденції і цього не було.

Але треба дивитися вперед, усвідомлювати, куди йдемо,а не йти навмання.

Олександра Іванців