06.08.2009 - Гордість Чортківщини

Липовий Василь Михайлович

Рік народження: 1985

Місце народження: с.Угринь,Чортківського району

Освіта: загальноосвітня школа № 4 смт Заводське, Чортківський державний медичний коледж та Тернопільська медична академія ім.А.Горбачевського (5 курс).

Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Українська народна мова(УНМ)» м.Тернопіль (створена у 2009 році).

- Василю, скажи, будь ласка, у яких напрямках працює організація УНМ та на яких засадах вона була створена?

- Я та мої колеги прагнемо підняти свідомість людей, замислитись над історією, шанувати тих, хто творив її. Також проводимо тренінги для молоді та дітей. Одним з таких, за нашою ініціативою, був проведений у с.Скоморохи в таборі „Лісовий". Це був тижневий захід, який включав у себе теорію та практику з надання першої медичної допомоги. Діти навчались в ігровій формі, проводилися конкурси, що сприяло ефективнішому засвоєнню ними поданих матеріалів. У планах ще два аналогічних семінари. Маємо надію, що вони матимуть такий же добрий результат, як і перший.

   Одним із головних напрямків роботи є шана і відновлення забутої історії. Тому в планах на вересень цього року - поїздка на Збаражчину, де нами будуть проведені відновлюючі роботи на занедбаних могилах націоналістів, солдатів УПА, повстанців.

З 10 по 16 серпня організацією запланований ще один захід у Бережанському лісі. Ми  чітко сплановуємо кожен крок, пропрацьовуємо безліч варіантів, намагаємося підтримувати дружню атмосферу, тому завжди маємо багато бажаючих взяти участь у тому чи іншому заході. Неодноразово гостями наших тренінгів та громадських робіт виступали члени осередків нашої організації зі східних областей України.  Після цього  підтримуємо тісний контакт із ними, вони ж, у свою чергу, з великою ініціативою підтримують усі наші задуми та починання, завжди радіють нашим запрошенням. Тому  у поїздку до Бережанського лісу ми чекаємо досить велику когорту гостей та помічників - усім розіслані запрошення, від усіх отримано згоду. Нашим друзям зі сходу цікаво те, що саме західна Україна так добре зберегла історичну цінність, традиції, обрядові свята.

  Маємо на меті разом з Міністерством молоді та спорту відзняти документальний фільм про людей, які пережили війни та голодомори. Країна повинна знати цих людей!

  Робота організації йде пліч-о-пліч з роботою Української народної партії (УНП). Спільно працюємо над відновленням історичних місць,озелененням та розвитком туристичного бізнесу. Українці - нація з багатою історією! Ми маємо що розказати та показати світові!

- На сьогодні ваша організація знаходиться у Тернополі, чи маєте якісь плани щодо Чортківщини?

- Безперечно! Я живу думкою про те, щоб створити осередок на рідній Чорківщині. Вірю, що знайдуться люди, які підтримають цю ідею. Адже саме у нас, на нашій землі, є багато забутих та занедбаних історичних пам`яток. Підростаюче покоління зобов`язане знати і пам`ятати про це, берегти і цінувати пам`ять та заслуги пращурів.

- Наскільки нам стало відомо, ти був цьогоріч одним із 28 учасників, яких запрошували зі всієї України у «Школу молодого лідера - 2009». У чому полягала  мета Школи та які твої враження від цього заходу?

- Так, справді, цьогоріч мені випала честь бути учасником «Школи молодого лідера-2009», яка проходила з 10-го по 14-те липня у місті Ірпінь, Київської області. Організаторами цього заходу були Інститут Політичної Освіти та Фонд Едуардо Фрея (Нідерлінди). Разом із навчанням та лекціями у ході заходу організовано візити у Верховну Раду України; комітет Верховної Ради з питань євроінтеграції, де відбулась наша зустріч з головою комітету Борисом Тарасюком. Також був візит до офісу представництва Європейської комісії в Україні та візит у Посольство республіки Польщі в Україні.

Експертами Фонду Едуардо Фрея, Германом де Вріс та Лукасом ван Фессем, було проведено чудовий тренінг - „Основи політичного маркетингу". Лектори ж Інституту Політичної Освіти представили цікаві семінарські заняття на такі теми як: „Принципи розвитку лідерства. Особливості формування іміджу"; „Технологія проведення дебатів"; „Ведення переговорів"; „Технологія підготовки до виступу"; „Технології вибору ефективної композиції промови"; „Технології переконуючої композиції"; „Молодіжне політичне лідерство в сучасній Україні".

Особливо актуальним щодо сьогодення був семінар на тему: „Україна в сучасному євроінтеграційному вимірі", який провів представник Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Вадим Трюхан. Опісля п`яти днів навчання кожному учаснику семінару офіційно вручили Сертифікат про закінчення „Школи молодого лідера - 2009". Оскільки вік учасників був від 18 до 28 років, то всю фінансову сторону заходу на себе взяли організатори.

- Василю, наші чортківчани неодноразово бачили тебе учасником концертів у Чорткові. Гуморески - це хоббі  чи серйозна частина твого життя?

- Насправді, - це поклик душі. Мені подобається бачити усміхнену публіку. Люди забувають про проблеми, про хвороби, про буденність, коли по залу розливається дружний сміх, здається незнайомці стають навіть ближчими. Сміх - великий генератор, він стирає злобу і засіває насіння доброти. Рано чи пізно, але насіння сходить. Звичайно, тому я починав своє публічне життя саме з гуморесок і не відрікаюся від них і сьогодні.

- Гуморески ти пишеш сам чи хтось допомогає?

- Ні, не пишу, бо вільний час і муза не зустрічаються в одну і ту ж хвилину у моїх навчальних та робочих буднях. Але маю дуже багато друзів серед відомих гумористів України, обмінюємось творами, а при нагоді допрацьовую їх сам, здебільшого - в дорозі. Чесно кажучи, навіть одну гумореску, коректуючи у виступах на 3-4 різних публіки, буває ніби сам чую вперше. Зрештою, гуморески - це ж не вигадка, просто позитивний погляд на наші сірі будні.

- Тобто, ти завжди береш  участь на партнерських засадах? А як же дух суперництва?

- Між виступами на місцевій сцені я неодноразово брав участь у конкурсах гуморесок. Починаючи з 2005 року, рік у рік, я є учасником конкурсів, які організовує Тернопільська медична академія. Удостоєний перших та других місць. До речі, ще жодного року не повертався додому без номінації. Я б сказав, там скоріше стимулом є дружня атмосфера, підтримка, аніж дух суперництва.

- Василю, з гуморесками ти виступаєш на Тернопіллі, чи пробував себе і ще десь за межами?

 - У вересні 2008 року випала мені нагода побувати в Одесі на конкурсі ім.А.Сови.  Там зібралась гумористична еліта України. Це було настільки вражаючим, такий позитивний заряд енергії, що враження від Одеси ще надовго залишалось у моїх думках. Саме в Одесі я познайомився із дуже обдарованими людьми, з якими не просто так хочеться товаришувати, а в яких хочеться багато чому повчитися.  Знаєш, настільки простим, веселим і дружнім було спілкування між учасниками та гостями конкурсу, що хотілося ще на багато тижнів вперед продовжити цей захід. Їхати додому ніхто не хотів - а де ж ще стільки жартів може бути, як не в Одесі!(посміхається).

- Така широка географія всіх заходів на яких тобі пощастило побувати, а плюс ще, навчання у вузі, очолювані організації. Як ти все це  встигаєш?

- Інколи сам дивуюсь, але правильно спланований час та чіткий розрахований графік допомагають. І хоча, зазвичай, літо - пора відпусток, у нас робота іде на повну силу. Зараз їду відпочивати, але доведеться скоротити свій відпочинок на чотири дні, щоб потрапити у Бережанський ліс. Для мене громадська робота завжди на першому місті!

- У тебе  дуже цікаве і різноманітне життя. На жаль зустріч наша підходить до завершення. Може поділишся із нашими читачами своїми планами на майбутнє?

- Плани... (сміється). Кажуть у народі: „Хочеш розсмішити Бога - розкажи йому про свої плани". Не  хочу спокушати долю, нехай все йде своїм руслом, а я лише по можливості буду трішки коректувати і направляти.

- Дякуємо тобі, Василю, за таку цікаву розмову. Успіхів в усіх починаннях та задумах!