A A A
Розмір шрифта: 21 березня до Чортківської гімназії „Рідна школа" ім.Маркіяна Шашкевича завітали досить поважні гості - заступник голови Вінницької письменницької організації, голова Конгресу української інтелігенції Вінничини, лауреат премій ім.Михайла Коцюбинського та Івана Богуна ВасильКобець, начальник відділу культури і туризму Барського району  Вінницької області Ігор Філіпов, рідна сестра відомого байкаря Анатолія Гарматюка Неоніла Стеців-Гарматюк з Дрогобича та вдова письменника пані Ніна Гарматюк з Вінниці. Цього дня чекали уже давно.

 

Як зазначила заступник директора гімназії з виховної роботи Наталія Горяча - усі зібралися, щоб урочисто вшанувати нашого земляка Анатолія Гарматюка. Адже свого часу він із „золотою" медаллю закінчив цей навчальний заклад. З того часу родина Анатолія Гарматюка не пориває зв`язку з цією альма-матер. Ініціатором встановлення меморіальної дошки пам`яті Анатолію Гарматюку стала депутат Чортківської міської ради, методист державного медичного коледжу пані Зеновія Грабовецька. А так як на будівлі гімназії уже є одна меморіальна дошка видатному випускнику доктору Вороху із-за Океану, то виникла проблема з пошуку відповідного матеріалу і таких майстрів, котрі б зуміли відтворити подібного формату меморіальну дошку Анатолію Гарматюку. І ось усе вдалося.

Святкову лінійку відкрив директор гімназії „Рідна школа", депутат Чортківської міської ради Михайло Каськів, котрий ознаменував цю подію як історичну.

Народився Анатолій Гарматюк на Вінничині, котра подарувала нам славного Василя Стуса. Пізніше вони стануть творчими побратимами. Цього Гарматюку не могла пробачити радянська влада. І хоч, будучи, уже досить відомим ще замолоду, до Спілки письменників його приймають аж у віці 46 років.

Анатолій Гарматюк - лауреат кількох літературних премій, автор 20 книжок, виданих за його життя. Сьогодні йому б виповнилося 73 роки, але гостре слівце гумориста не всім було до вподоби. Хоч він і не був ув`язнений, але зазнав чимало утисків, що не могли не вплинути на його здоров`я.

У часі урочистої лінійки були спогади від близьких, рідних і тих, хто його знав.

Батьки Анатолія Гарматюка вчителювали у місцевій школі № 6, сам він мав дві вищі освіти, був завідувачем сільського кар`єру в Колиндянах, друкувався у нашій районці.

Анатолій Гарматюк - наче об`єднав собою два крила Поділля - Західне і Східне. Адже народився і пізніше проживав своє подальше життя на Вінничині (східне Поділля). Молодість промайнула на західному Поділлі на Чортківщині. Хоч між ними була ще й Донеччина і боротьба за вільну, чисту, українську літературну мову, нескорену поезію.

Відкривали меморіальну дошку дружина письменника Ніна Гарматюк та його вірний товариш - Василь Кобець. Були привітання від міського голови Чорткова, гості приїхали з подарунками і теплими спогадами, спогадами ділилися і місцеві гості, котрі знали родину Гарматюків.

А потім відбулося урочисте нагородження лауреатів першого відкритого конкурсу гумору і сатири пам`яті Анатолія Гарматюка, влаштованого цьогоріч у стінах гімназії. До відзначення їх у якості мецената долучилася районна інспекція НАСК „Оранта" в особі Мирослави Зіник.

Відтак у Чортківському державному медичному коледжі відбувся вечір „Любов найбільша - мій народ", присвячений Анатолію Гарматюку. Ведучими вечора були викладачі Таміла Солоденко та Василь Панасюк. У ході вечора пролунали пісні на слова Анатолія Гарматюка. Спогадами про свого талановитого чоловіка ділилася дружина Ніна Гарматюк, росіянка за походженням, яка тепер сама рецензує твори чоловіка і готує до друку 10-томник зібраних творів. Сестра Неоніла згадувала дні дитинства, а письменник Василь Кобець, друг наших тернопільських письменників Бориса Харчука та Бориса Демкова, пройнявся на лірику.

Загалом вечір був винятково витонченим, вдалим і теплим. Можливо там на небесах Гарматюку було тепло і приємно.

Олександра Іванців