У ці весняні канікули учнівська молодь 9 - 11 класів мала благодатну нагоду аж цілий тиждень, від суботи до суботи, бути віч-на-віч з Богом.

Як за визначенням - „життя - пустеля, а зустріч з Богом - це життєдайна оаза, котра напоїть подорожнього свіжою джерелицею, приховає у затінку дерев від нещівно-палючих променів сонця, дасть силу і наснагу у земній подорожі" - так дані комплексні реколекції становлять суть молодіжно-християнської „Оази - 2009". І вперше така „Оаза" відбулася у нашому Чорткові й тривала від 21 по 28 березня.

Від парафіян греко-католицької церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії стало відомо, що парох церкви отець Григорій Канак збирає молодь для участі в „Оазі", тож спочатку ми звернулися до нього. Отець Григорій порекомендував нам зустрітися спочатку із координатором пані Анею Фартушинською. І ось ми в Чортківській загальноосвітній школі-інтернат, де власне відбувається дане християнське навчання.

Анна Фартушинська, координатор:

- Це є християнсько-молодіжний табір, який називається „Оаза". Його мета, аби наші діти обмінювалися досвідами, більше розвивалися, вчилися спілкуватися, адже на „Оазу" приїжджає молодь з різних міст та областей України, переважно учні 9 - 11 класів. Наразі сюди приїхали 43 дітей з різних міст: Львів, Львівська область, Івано-Франківщина, Тернопіль, Заліщики. Є діти з Чортківського району - села Заболотівки. Нам дуже шкода, що з Чорткова прийшов лише один хлопчик і двоє дітей із смт Заводське. Хоча ми ходили по всіх школах, агітували, говорили викладачам, що це має бути дуже цікаво для дітей.

Чесно кажучи, ми планували, що дітей буде вдвічі більше, адже це відбувається підчас канікул. І робили це все, в першу чергу, для наших чортківських дітей, аби вони мали чим зайнятися під час канікул і не волочилися по барах.

Христинсько-молодіжний табір „Оаза" розрахований для молоді різних конфесій, який більше практикується у римо-, а тепер і в греко-католицькій церквах. Але немає значення хто ти  - православний, греко-, римо-католик чи протестант. В Чорткові такий християнсько-молодіжний табір проводиться вперше. Я бачу, що діти дуже задоволені і щасливі.

- Який розпорядок дня у молоді?

 - О 8-й годині - підйом, діти можуть привести себе в порядок (помитися, почистити зуби), а потім о 8.30 хвилин розпочинається ранкова зарядка у вигляді аеробіки. Після цього - ранкова молитва, яку ведуть брати-семінаристи із Тернопільської духовної семінарії та аніматори. Потім - сніданок, після якого знову невеличка молитва у вигляді пісенного прославлення. Дальше проводяться конференції на релігійну тематику. О 12-й годині діти йдуть на Службу Божу в церкву Непорочного Зачаття. З 14-ї до 16-ї години у них вільний час, під час якого вони можуть поприбирати у себе в кімнатах, в цей час проводяться різні екскурсії по місту. Після того, у нас буде ще одна конференція і робота по групках. Тобто, ділять дітей на шість групок. У них є по два аніматори. Аніматори - також молоді люди віком 20 - 25 років, не старше. На мою думку, це добре, адже вони усі практично однолітки, у них є якісь спільні інтереси, своє бачення. Розумієте, навіть мова у молодих людей також є своя.

На групках діти можуть висловити свою думку, йде вільне спілкування. Вони можуть сказати, що їм сподобалося, а що - ні, розповісти, що нового дізналися. Ви знаєте, у перші дні усі були дуже замкнуті, але з часом вони настільки розкриваються, що навіть просяться, питаються, де саме буде відбуватися молодіжно-християнський табір „Оаза" наступного разу, чи можна приїхати знову. Багато з них також хочуть бути аніматорами.

Півсьомої - вечеря, після якої ми проводимо різні вечори, де молимося, також проводяться танці. Сьогодні (26 березня - Авт.), наприклад, діти будуть показувати різні сценки. Вечори тривають приблизно три години. О 22-й годині усі йдуть спати. Тутешні діти спочатку їздили наніч додому, але так було лише один день, а наступного дня підійшли до мене і сказали, що тепер вони хочуть тут ночувати, тому що їм так цікавіше, вони знайшли собі нових друзів.

На мою думку, такі міроприємства не лише цікаві для дітей, але й сприяють їхньому вихованню, становлення як особистостей.

Йдучи коридором, у вічі мені кинулися веселі, в міру розкуті хлопчаки та дівчатка, а по всьому коридору розвішані невеличкі плакати із цитатами з Біблії та висловлювань відомих святих. Однак це була та пора, коли багатьох юних жителів „Оази" не було на місці, адже то був вільний для прогулянок час. То ж ми знову зустрілися через день, коли опісля сніданку тривало прославлення до Господа Бога у формі духовних ритмічних пісень під гітару сестри Едіти. Відтак тривали свідчення, тобто зізнання. Молоді люди по черзі виходили на середину імпровізованого кола, сідали на стілець в центрі і ділилися тими враженнями, які на них справила „Оаза". І коли у світських заходах дуже складно викликати на одвертість молодих людей, особливо хлопців, то тут усе почалося з останніх, і без прохань-благань: чисто, щиро, відкрито, і по-дорослому розважливо. Ось до прикладу:

Андрій, 15 років, м.Заліщики:

- Я приїхав сюди у „Оазу" з цікавості. Мене записали батьки. Спочатку я думав, що я маю тут закритися в монастирі без світла і молитися до Бога (сміється). Але  виявилося дуже цікаво. За період перебування тут, я ніби очистився як дитина і тепер, коли я їду додому, зрозумів, яке зло мене оточувало весь цей час: на вулиці, та музика, яку я слухаю все моє життя (сміється. Всі плещуть).

Я хочу щиро подякувати всім сестрам, отцям і аніматорам. Мені дуже сподобалися усі аніматори, які з нами працювали. Вони були дуже добрі. (Подібних зізнань було усіх 43 - Авт.).

Це був останній день весняної „Оази - 2009", але наповнений щирістю, любов`ю. Кожен зізнався, хто був таємним другом для кого, ділилися теплом, посмішками, молитвою. Остання молитва була у танці. Переконана, що коли у такій ритміці танцю, з відкритими навстіж душами молодих людей, де з вуст лунають слова молитви, Господу це сподобалося! Бо це просто не могло не сподобатися! Знаю по собі.

У весняній „Оазі - 2009" взяла участь греко-католицька молодь. З нею працювали римо-католицькі сестри Едіта та Йоанна. Основна мета „Оази" - зблизити учнівську молодь із Господом, при цьому шляхом реколекцій, навчань, кожен має залишатися вірним своєму релігійному обряду, - про це нам зізнався керівник „Оази" отець Петро Куркевич, капуцин.

Через надмірну зайнятість отця Петра наукою Божою, наша розмова відбулася, як було попередньо домовлено, у понеділок опісля Служби Божої і реколекцій у костелі святого Станіслава. Реколекції проводили учні школи християнського життя із греко-католицької церкви Непорочного Зачаття.

- Отче Петре, ви уже впродовж шести літ ведете школу християнського життя і євангелізації в Чорткові у церкві Непорочного Зачаття, є директором цієї школи. Розкажіть нашим читачам, що це за школа і які її основні засади?

- Цій школі уже майже 11 років. Минулоріч у нас був дерев`яний ювілей. Школа на початку була заснована серед римо-католиків у містечку Красилів на Хмельниччині у реколекційному домі св.отця Піо при парафії Серця Ісуса. Напочатку у нас були молитовно-біблійні з`їзди, на які приїжджало так багато людей, що ми не могли їх усіх розмістити. Тоді виникла ідея розділити їх на ступені і організовувати у різний час. Після того, коли два роки підряд відбувалося навчання у Красилові, так як люди з`їжджалися за тисячі кілометрів, на їх прохання  виникли дві філії - у Дніпродзержинську для римо-католиків та Івано-Франківську для греко-католиків. (До речі рідні сестри апостольського адміністратора Бучацької єпархії о.Дмитра Григорака у Івано-Франківську є активістками школи). І потім - івано-франківська школа розвинула дуже багато філій. Зараз в Україні є 15 філій, в тому числі і у вас в Чорткові у церкві Непорочного Зачаття.

Бажаючі записатися до нашої школи можуть звернутися до отця Григорія Канака і отця Томаша (відповідно греко- і римо-католицьких церков). Ми запрошуємо і віруючих різних конфесій, адже не працюємо методом перетягування, а лише для впровадження в життя науки Божої, тому ми з повагою ставимося до усіх обрядів і сприяємо віруючим, аби вони дотримувалися свого. Це дуже важливо.

Отці Григорій і Томаш - це два священики, яиких я дуже полюбив, вони справді божі особистості. З отцем Томашем я познайомився тепер, але маю найкращі думки про нього, а з отцем Григорієм ми вже товаришуємо близько дванадцяти літ, підтримуємо один одного, бо робимо спільну справу.

Додатково хочу зазначити, що не тільки в Чорткові можна відвідувати школу християнського життя. Тут недалеко є такі школи у Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську і Кам`янець-Подільському.

- Днями в Чорткові відбулася перша на цих теренах молодіжна „Оаза", під вашим патронатом. Що ви про неї скажете?

- Тут є й дуже хороший крок, ми бачили, як учні старших класів змінювалися в добру сторону і виявляли бажання приїхати на „Оазу" ще. В останній день „Оази" в Чорткові кожен з них промовляв свої свідчення - це були не просто слова, а справжні скарби. У своїй дитячості вони промовляли дорослі свідомі речі і про те важливе місце, яке посідає в їхньому житті Господь. Дорослим вартувало б це почути і також відкрити навстіж своє серце, щоб впустити Христа.

Загалом „Оази" відбуваються у канікулярний період - у них беруть участь учні 9 - 11 класів. Це щоб у вільний від навчання час забрати дітей з вулиці, від комп`ютера, ігрових автоматів. У часі „Оази" діти стають більш щирими, розкутішими із визнанням справжніх цінностей у житті, де найважливіше місце посідає Господь. І це дуже важливо, адже тільки діти є нашим важливим і надійним Пенсійним фондом. Коли ми їх добре виховаємо, тільки вони зможуть нам забезпечити щасливу старість, не віддадуть нас у притулки і не дадуть нам доживати свого віку в нужді.

Проте мені дуже прикро, що серед усіх молодих учасників „Оази" з Чорткова була тільки одна особа і пару з району. Щось тут недопрацьовано. Загалом ми мали 43 особи, а сподівалися, що буде вдвічі більше. Хоч загалом знаю з практики, що молодь дуже охоче їде на „Оази" і зі сльозами на очах повертається з „Оази". Нехай задумаються ті, хто недопрацював.

Наступна „Оаза" буде у 20-х числах червня, і як обіцяє нам отець Григорій Канак, відбудеться у Касперівцях на березі красивої річки Дністер.

Хоч є ще краща річка Йордан (сміється).

То ж запрошуємо усіх: молодь на „Оазу" і усіх разом - до школи християнського життя. Нехай Господь Благословить вас усіх.