Два дні - з 12 і 13 березня у Чорткові тривала всеукраїнська науково-практична конференція „Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика", у якій взяли участь науковці майже з усіх регіонів України, окрім Закарпатської, Житомирської та Харківської областей. І хоч сама конференція значилася всеукраїнською, у ній взяв участь представник Китайської Народної республіки, аспірант Сумського економічного університету - Лі Жуй.

Науково-практична конференція відбулася на базі Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного університету. Організаційний склад досить представницький. Його очолили доктор економічних наук, професор, ректор Тернопільського національного економічного університету Сергій Юрій (головуючий) та кандидат педагогічних наук, доцент, директор Чортківського інституту підприємництва і бізнесу ТНЕУ Степан Дем`янчук (заступник); усього 18 науковців, серед яких вісім професорів і один доцент Тернопільського національного університету, по одному професору завідувачів кафедр з Буковинської державної академії та Прикатпатського національного університету ім.В.Стефаника. Наш місцевий інститут у складі оргкомітету представляли - кандидати економічних наук, доценти Світлана Черниш, Анатолій Фаїзов, Петро Пуцентейло, Валентина Олійничук, кандидат сільськогосподарських наук Петро Пуцентейло, старший викладач Тетяна Жовковська, викладач Ольга Шевчук-Барна.

Загалом усе розпочалося з доволі звиклого і приємного кроку - прийому гостей. Відтак перейшли до пленарного засідання, яке відкрили директор Чортківського інституту підприємництва і бізнесу С.Дем`янчук та проректор з наукової роботи Тернопільського національного економічного університету, доктор економічних наук, професор Алла Мельник.

У своїй доповіді Алла Федорівна зазначила, що не спроста ця наукова конференція відбувається в Чорткові. Адже з 9 кандидатів наук, що захистилися минулоріч, - 5 від Чортківського інституту підприємництва і бізнесу. З 11 підручників, опублікованих у 2008 році - 2 забезпечив Чортків. Далі виступаюча продовжила перераховувати значну кількість наукових праць, монографій, над якими працювали науковці нашого місцевого вишу. І це ще не все, адже, як зазначила професор, можна назвати ще багато цифр, які свідчать про те, як добре виглядає на тлі усього розгалуження навчальних закладів-філіалів, структурних підрозділів, базових факультетів Тернопільського національного університету Чортківський виш. А розгалуження таке немале, осягає Вінницю, Івано-Франківськ, Форос (Крим), Ново-Волинськ, Калуш, Сваляву, Луцьк, Рівне, Кам`янець-Подільський та республіку Вірменію (Єреван).

Далі професор А.Мельник зупинилася на головних завданнях даної конференції, котра покликала прийняти резолюцію і виробити стратегію виходу економіки України із кризового стану.

У часі пленарного засідання було дванадцять доповідачів. Зокрема доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри обліку і аудиту Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника Іван Баланюк зупинився на досить болісній проблемі - розвитку сільськогосподарських підприємств, науковець сказав:

„У результаті аграрних реформ, що відбулися у нашій державі, маємо кризу, яка визріла і продовжує поглиблюватися. На велику біду, державою не робиться жодних заходів, щоб її подолати".

Як приклад, І.Баланюк навів аргументи щодо роботи сільськогосподарського сектора на Івано-Франківщині.

У підсумку професор І.Баланюк зазначив, що для виходу з цієї кризи Україні необхідно повернутися до своєї історії. Адже сучасна реформа не дає очікуваних результатів, і є абсолютно не підготовленою у політичній, правовій та соціальній, психологічній площині.

На сьогоднішній день в Україні немає жодного закону, жодної урядової програми, які були б були прийняті Верховною Радою, затверджені Президентом з тим, як має працювати аграрний сектор, який реформувався на підзаконних актах, на указах Президента, зокрема1999 року. І це тоді, коли ці підзаконні акти не особливо спиралися на законодавчу базу або просто при виконанні їх це ігнорувалося.

„Ось в газеті „Українське слово" за 1942 рік, в той час, коли Україна була окупована німцями, є цікаві факти. У цей же час в Німеччині був прийнятий закон щодо припинення діяльності колгоспів. Тут йдеться, що згодом німці порахували, що для реалізації цього кроку бракує рільничого знаряддя, насіння, аби вони могли вести особисте господарство. Тому таке знищення колгоспів призведе до сільськогосподарського потрясіння. Тобто, як бачимо, під час війни німці не наважувалися зліквідувати сільськогосподарські господарства, бо це могло стати „потрясінням", а в нас це зробили. Ось і маємо наслідки", - додав професор Бакалюк.

Поряд із доповідями науковців доповідь підприємця-практика, директора СП „Білірбек-Україна" - Чортківська перо-пухова фабрика Анатолія Федорейка розкривала практичні кроки життя промислової галузі в Україні, яке виливається у досить невтішні штрихи у цій царині. Назва доповіді - „Інноваційні процеси розвитку легкої промисловості Чортківщини". Однак тональність самої доповіді була не такою романтичною як назва.

А.Федорейко зазначив, що його, за нинішніми мірками успішне підприємництво, належить іноземному власнику, котрий має такі ж фабрики у Німеччині, Австрії та Угорщині. Однак проблеми, з якими часто стикається підприємство, такі ж як у більшості підприємств України. Коли взяти до уваги кількість інвестицій у держави Східної Європи, то Україна посідає майже останнє місце, окрім Молдови. Це в той час, що в інші країни колишнього соцтабору, кількість інвестицій в десятки разів більші. Прикладом може бути сусідня Угорщина, там у селах, де дешевша робоча сила, є багато підприємств. У нас же, окрім закладів громадського харчування, немає нічого. Тому доповідач забажав зупинитися на тому, чому іноземний інвестор не йде в Україну. І перше, та основне, констатував - політична нестабільність нашої держави. Повірте, жоден капітал не піде в Україну допоки тут пануватиме цей бардак. Друга причина - майнове розшарування населення, інвестори нам кажуть: „Ви сидите на пороховій бочці". Це ще треба віддати належне нашим українцям, що вони є терплячим народом. Ось такі причини. Я не кажу вже про те, в яких складних умовах доводиться працювати підприємствам, щоб забезпечувати виробництво. Вижити в таких умовах складно. Одна з таких причин - правові колізії. І поки держава не прийме закони на захист підприємництва та підприємств загалом, нічого доброго не буде", - зазначив А.Федорейко.

Опісля пленарного засідання науковці працювали по секціях.

Наступного дня відбулося підсумкове пленарне засідання та екскурсія по місту Чорткову.

Науковці, працюючи в секціях, розробили низку рекомендацій, які буде направлено у відповідні галузеві міністерства, зокрема, як долати кризові явища забезпечити розвиток підприємництва в Україні, щоб підняти нашу економіку.

Леся Легіт