Ми живемо в час технічного прогресу і забрудненого довкілля. Неякісна питна вода та харчові продукти негативно впливають на здоров`я людини. До переліку небезпечних чинників можна додати і посуд, у якому ми готуємо їжу, та продукцію легкої промисловості, зокрема - одяг, який вдягаємо, електропобутові прилади, що вже стали невід`ємною складовою нашого життя, мобільні телефони та станції стільникового радіозв`язку, котрі беруть наше місто в облогу слідом за автозаправними станціями тощо.

Фахівці стверджують, що кількість неякісних промислових та продовольчих товарів в Україні дедалі більшає. Загалом перевіряє безпеку товарів і продуктів харчування державне підприємство Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживача. Проте вчасно і якісно провести контроль тієї чи іншої продукції не дає те ж наше законодавство, бо законом передбачено, що про проведення перевірки слід попередити організацію за 10 днів (?). До того часу власник фірми, який виробляє неякісну продукцію, що шкодить здоров`ю споживачів, звичайно, „підготується" (про це також говорилося на одній із сесій Чортківської районної ради). Такий закон, прийнятий Верховною Радою, вигідний, власне, для тих же депутатів, бо більшість з них і є власниками великого бізнесу або є на його  утриманні.

Покупець щодня вирішує: купити дорогий продукт чи зекономити і придбати дешевші речі у кіосках чи на ринку. Асортимент у вищезгаданих торговельних „точках" величезний - від жувальної гумки до постільної білизни. І саме серед цих товарів чимало таких, що шкодять здоров`ю. На жаль, їх неможливо перевірити і припинити таку торгівлю.

Тому покупець має знати, що сумнівні точки краще оминати.

Водночас ніхто не гарантує, що в супермаркеті товар набагато кращий, але принаймні там видають чек, який дає змогу повернути товар у разі необхідності.

Як, хоча б частково, вберегти себе? У пляшки з-під соку чи мінеральної води в жодному разі не слід наливати олію, вино, молоко. Чому? Для виготовлення пластикових пляшок, тарілок, склянок та іншого одноразового посуду використовують полімери (поліпропілен, поліетилен, полістирол), які за певних умов здатні виділяти у харчі та напої небезпечні хімічні сполуки.

До одноразового посуду слід ставитися уважно й обережно, навіть якщо він пройшов державні перевірки. Як правило, у пластик додають стабілізатори, які при певних умовах виділяють у нашу їжу справжню отруту. Дуже важливо не використовувати посуд, призначений для холодної їжі або питва, для гарячих страв та алкоголю. Температура та активність середовища „витягують" із пластику небезпечні для нашого здоров`я речовини. Не варто наливати гарячу каву або алкоголь у скляночки з полістиролу. Під дією високої температури зі стінок такої „склянки" виділяється отруйна сполука - стирол. Він має властивість накопичуватися у нирках, печінці, і за режиму регулярного вживання чаю чи якогось іншого гарячого напою з пластику - можна легко нажити - цироз. На відміну від полістиролу, поліпропіленовий посуд, який маркується літерами РР, легко витримує температуру до плюс ста градусів, але з нього також не можна пити алкоголю, який легко всмоктує зі склянок формальдегід чи фенол. Від цих отруйних речовин страждають не тільки нирки, а й зір. Людина повільно сліпне. Ми є частими свідками того, як на ринку у молочному павільйоні жінки продають молоко у пластмасових пляшках. Де контроль? На нашому Чортківському речовому ринку окремі особи розносять і продають гарячі чай та каву, наливаючи у одноразовий посуд. Продавці палаток, рятуючись від холоду, п`ють, ігноруючи чи не знаючи про можливі важкі наслідки для власного здоров`я, споживають ці гарячі напої. А що ж робити? Який вихід? Вихід є: мати із собою горнятко з порцеляни чи поливане з металу.

Якщо на упаковці зазначено: вироблено в США або в країнах Західної Європи, то це не завжди означає, що товар якісний. Мало хто знає, що тисячі тамтешніх підприємств, не маючи доступу на ринки Євросоюзу, виробляють  товар для країн третього світу, в тому числі й для України.

Чимало господарок готують в алюмінієвих каструлях молочні страви, оскільки вони не пригорають. Але не всі знають, що молоко має лужне середовище і під його впливом алюміній потрапляє у їжу. На думку вчених, алюміній, що окислюється, спричиняє важкі захворювання, зокрема хвороби Паркінсона і Альцгеймера. Особливо небезпечно це для людей з хворими нирками. Фахівці не рекомендують також в цьому посуді готувати овочі: їхнє кисле середовище впливає на алюміній, внаслідок чого в мікроскопічних дозах потрапляє до шлунка.

Спеціалісти радять використовувати такий посуд лише для кип`ятіння води.

Тефлоновий посуд з антипригарним покриттям швидко увійшов в наше повсякденне життя. Але небезпека виникає, коли господарка забуває тефлонову сковорідку чи кастрюлю на плиті - а та розжарюється. Тефлон починає випаровуватися при 280 t ˚С, при цьому виділяється перфлуорооктонова кислота, яка є канцирогеном, тобто викликає рак.

Якщо у посуді пошкодилось покриття, слід негайно позбутися його.

Посуд з порцеляни, фаянсу та кераміки здебільшого безпечний.

Однак при використанні свинцевих або фарбованих частин зростає небезпека виділення токсичних елементів.

Наше здоров`я вимагає від нас уважного ставлення до всього: продуктів, які ми споживаємо; посуду, з якого їмо; одягу, який носимо ми, а особливо - наші діти. Пам`ятаймо, що здоров`я - це наше основне багатство. Бережіть його! І будьте обережними!

Олег Нога,

викладач з хімії Чортківського

державного медичного коледжу

У нашому районі все під контролем?

Сьогодні мало хто візьметься стверджувати, що висока ціна на товар є гарантією якості. Умови невеличкого провінційного містечка, до яких належить наш Чортків, не сприяють тому, аби ми могли за допомогою певних приладів визначити наскільки той чи інший товар є корисний чи шкідливий для нашого організму. Тому „дослідження" якості доводиться проводити на собі, або можна скористатися порадою чи відрадою когось зі сторони. Хоча, є окремі фірми і бренди, які й на нашому послабленому контролем ринку дбають про своє добре ім`я. Та й на теренах нашого району у межах тих чи інших повноважень, усе ж таки діють певні важелі впливу і контролю за якістю наданих послуг та захисту прав споживача. Тобто захисту такої межі прав споживача, яке обведено рамками чинного законодавства. І хоч у тандемі „надавач послуг і споживач" у нас склалися дещо натягнуті стосунки, усе ж таки вихід із ситуації завжди знаходять ті, що його шукають.

Як саме здійснюється захист прав споживача на теренах нашого району ми запитали у начальника управління економіки Чортківської райдержадміністрації Галини Мостовик:

- При Чортківській райдержадміністрації ще з 2006 року на виконання розпорядження голови Тернопільської обласної держадміністрації було створено координаційну раду із захисту прав споживача. До складу координаційної ради входять представники усіх контролюючих служб району, включаючи санепідемстанцію, податкову, муніципальну міліції Чортківської міської ради тощо. Засідання координаційної ради збирається раз на місяць. Співголовами координаційної ради із захисту прав споживачів є перший заступник голови Чортківської райдержадміністрації Любомир Хруставка та від районної ради - Степан Стефанишин.

Згідно положення ради ми засідаємо щомісячно і розглядаємо усі ті питання, які порушуються в районі з реалізації неякісної продукції, порушень, які трапляються у житлово-комунальному господарстві та побутового обслуговування населення.

Правда, щодо питань житлово-комунального господарства, то ними більше займається заступник голови райдержадміністрації Володимир Бойчук, адже він і підпорядкована йому служба, опікуються фахово питаннями житлово-комунального комплексу, транспорту і зв`язку.

Найчастіше до нас звертаються люди з покупками товарів непродуктової групи - побутової техніки, одягу, взуття. Дуже багато є нарікань на придбання неякісних мобільних телефонів. Хоча в той же час ми намагаємося вирішити усе так, щоб не було більше зауважень від громадян.

Немало надходить до нас скарг і за придбання харчових продуктів, особливо - щодо просрочення терміну їх придатності. Але ці питання вирішуються майже одразу, на місці, здебільшого вони вирішуються у телефонному режимі - ми повідомляємо підприємця про те, що до нас надійшла така скарга і просимо її негайно вирішити. З того, що споживачі повторно до нас з цим питанням вже не зверталися, то маємо підстави вірити, що усе улагоджено.

Загалом, щодо наявностей простроченого товару на прилавках магазинів, то за цим слідкує спеціальна служба у райсанепідемстанції і звітує нам про свої кроки діяльності на цій царині. Коли працівники райСЕС виявили у певних підприємців порушення, то ми викликаємо останніх на засідання комісії, приймаємо міри впливу, штрафуємо. Тому такі випадки є швидше рідкістю, аніж системою. Хоча, зізнаюся, розмір штрафу є невеличкий і про його впливовість, в окремих випадках, можна тільки мріяти.

- Як зазвичай відбувається процедура оскарження того чи іншого товару покупцем?

- Споживач приходить до нас в управління економіки і пише скаргу. Цю скаргу ми розглядаємо на засіданні координаційної ради. У нас заведено журнал прийому громадян і усі ці заяви фіксуються. Коли питання потребує нагального розгляду, телефонуємо до підприємця-надавача послуги, у нас місто невеличке, більшість одне одного знає, то практично відмов у заміні неякісного товару чи відшкодування коштів у нас не було. Це я завважую, у тих випадках, коли до нас зверталися зі скаргами громадяни. У разі, коли підприємець і споживач вирішували між собою питання швидко і позитивно, то ми зазвичай уже цю скаргу не розглядаємо і на засідання координаційної ради таких підприємців не викликаємо.

П`ятого березня на засіданні в Тернополі розглядалося питання стану ринкової торгівлі в області і зокрема по Чорткову. То ж великих нарікань на нас не було, але і ми знаємо свої недоліки, через певні обмеження у законодавстві.

- Чи достатньо споживачу тільки однієї письмової скарги щодо придбання неякісного товару?

- Ні, звичайно, однієї письмової скарги не достатньо. Згідно Закону України „Про захист прав споживачів" споживач має посвідчити факт покупки наявністю чеку чи касового ордера. У нас проблема в тому, що зазвичай наші споживачі/покупці не беруть чеків. Тобто, продавець вибиває чек, а людина все залишає і йде, думає, що на цьому її місія закінчилася і їй вже більше нічого не потрібно. А потім приходить додому, коли бачить неякісний товар, береться за голову: як довести своє право на компенсацію? Згідно чинного законодавства ми не маємо права розглядати такі скарги. Але, в той же час, намагаємося, чисто з міркувань людяності, йти таким споживачам назустріч, викликаємо підприємців і просимо залагодити цю проблему.

- Ось, людина придбала неякісний товар і одразу ж не звернулася зі скаргою. Впродовж якого терміну можна звертатися зі скаргою?

- Законом передбачено термін 14 днів. Правда, у побутової техніки є ще гарантійний термін, то згідно того гарантійного терміну. Звичайно, що з придбанням неякісних продуктів харчування треба звертатися трохи швидше. Не встигли сьогодні - приходьте завтра. Чим зможемо - допоможемо.

Леся Легіт