Минулого четверга, 12 лютого, що припав на день трьох святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Злотоустого, і у цьому відчувався добрий знак, в загальноосвітній школі № 7 міста Чорткова урочисто відсвяткували ювілей - 35 років.

Далекого зимового дня молода школа-красуня, що розкинулася зі своїми новобудовою та дендропарком у мальовничому кутку міста біля берега річки Серет, навпроти живописної гори Юрчинських, прийняла у свої обійми гомінку дітвору довколишніх місцин. За мірками того часу, та й тепер, школа була найбільшою на Чортківщині. (Тепер лише поступається - ЗОШ № 5 міста - Авт.). Втім, в останні роки, за директорування молодого керівника школи Віталія Скриника, при активній допомозі відділу освіти Чортківської райдержадміністрації в особі заввідділом Івана Мудеревича та за підтримки вчителів-ентузіастів, вдалося суттєво оновити та усучаснити обличчя „сьомої" школи. До невпізнаності змінила свій вид актова зала школи, до якої доклав художній смак талановитий митець, вчитель з образотворчого мистецтва Володимир Криницький, осучаснилися їдальня, навчальні кабінети та оновився парадний вхід школи.

День народження школи, що став ювілейним, закликав у її стіни усіх тих, хто полишивши школу, сьогодні на заслуженому відпочинку та тих, хто змінив своє місце роботи, але не забув про рідну альма-матер.

„Пісню про школу" виконало чоловіче тріо у складі педагогів Ігоря Лоїка, Володимира Торончука та Володимира Злепка. Відтак ведучі - Любов Чхало та Галина Криницька повели усіх гостей і педагогічний склад школи у її історію. Тривожна мить - на екран проектуються світлини. Можна впізнати тих, хто у часі молодого ювілею школи, сидить у залі, крається серце смутком за тих, хто відійшов у вічність. Хвилиною мовчання вшанували усі присутні своїх колег, що поринули у потойбіччя, залишивши на землі слід пам`яті. Пригасло світло. З рук в руки одна за одною помандрували по колу запалені свічки. Невблаганна смерть передчасно забрала  першого директора школи Гуменюка Йосипа, відтак - директорів Олійничука Миколу та Гаврилюка Василя, а також - багатьох членів колективу...

Сьогодні школа № 7 міста Чорткова - то велика педагогічна родина. Вона час від часу змінювалася, поновлювалася та й сьогодні залишилася працювати уже, на жаль, невеличка група педагогів, котрі працюють з першого дня школи - це Галина Мірус, Галина Торончук, Богдан Турів та Станіслав Дудник.

У день народження школи хочеться бодай одним рядком згадати про її будівельників, які звели її і - це Чортківське ПМК під керівництвом Остапа Смотрича. В експлуатацію здали приміщення 11 січня 1974 року.

З ніжною приємністю сприймалися привітання школі від сьогоднішніх першокласників та хореографічна замальовка „Гномики" (художній керівник Оксана Грипа).

„Сьома" школа Чорткова - ювілянтка. Однак найдовший відрізок часу її очолювала завжди елегантна і артистично-інтелігентна Стефанія Аксенчук, яка була присутня на святі. Вона вміла бути і вольовою, і цілеспрямованою, і вимогливою, і жіночною. То ж у часі свята усі чекали, коли ж виступатиме саме вона. Сьогодні Стефанія Дмитрівна на заслуженому відпочинку. Але, як завжди, - неповторна.

За час директорування Стефанії Аксенчук, школа славилася багатьма здобутками і один серед них - відомий в районі та області потужний хоровий колектив під орудою Ігоря Андриїшина.

Сьогодні перші спроби зібрати хоровий колектив школи робить вчитель Володимир Злепко. То ж на святі пролунав дебют такого колективу.

Ведучі згадували як у житті школи був період, коли їй було дуже сутужно із поповненням матеріально-технічної бази, але завдяки наполегливості та великому професійному досвіду тодішнього директора школи - Сергія Бачка (сьогодні Сергій Карлович на пенсії, але ще викладає в школі). Невеличкий період очолювала школу молода Євгенія Стасюк, яка сьогодні далеко від рідної домівки. Своїми спогадами ділилися педагоги, на очах перемінно спалахували сльози радості та гіркоти спогаду, лунали жарти, сміх та різні дотепи. Звичайно, свято ж бо. А ювілей відрізком, немало-небагато, у 35 років, то ще розквіт сил та енергії. І школа, готуючи свою святкову програму довела, що потенціал у неї є хороший, бо з покоління в покоління передаються досвід і талант, як ось вже 16 літ поспіль займає призові місця у оглядах художньої самодіяльності дівочий ансамбль загальноосвітньої школи № 7 під незмінним керівництвом вчителя музики, музиканта від Бога, Ігоря Лоїка, котрий завершив святкову програму, проте вселив у всіх присутніх струмінь щемко ніжного відчуття рідного порога.

Леся Легіт