Мова піде про старовинні будівлі в центрі міста, і як їх планують „осучаснити" в найближчому майбутньому торговими центрами, котрі планують притіснити під вікнами мешканців будинків вулиці Бандери, Ринок та Аптечна. Так-так. Ці будівлі, що навпроти міської Ратуші з одного боку, а з іншого - стоянки автотранспортного підприємства „Ореол", неподалік торгового центру „Анастасія", становлячи свого роду напівкруг, придають на ці три вулиці, хоч живе тут близько сімнадцяти сімей. Уже не перший рік мешканці вищезазначених будівель потерпають від спроби забудувати їх подвір`я, котре, як на мене, могло б слугувати одній, від сили - двом сім`ям. Останнє зазначається в тому сенсі, що саме подвір`ячко невелике, де з другого боку входу - просто вихід на тротуар. Це подвір`я становить неправильне півколо. З однієї сторони уже ведеться будівництво, і півколо замикається, та так, що у пару метрах під вікнами осель першого і другого поверхів будинку по вулиці С.Бандери, 7 будуть стіни. Тут уже ведеться будівництво, зведено фундамент. Цікаво, якими нормами користувалися, при такій щільній забудові? А хто його знає, звідки беруться такі „норми"? Вони, звісно,  не в законах і нормативних документах прописані, вони сидять в середині нас самих.

Втім, сьогодні мова не піде про саме цю забудову, що ведеться буквально під вікнами в мешканців вищезазначеного будинку, а про те, що поряд з новою забудовою очевидно планується й наступна.

Щоб якось зберегти і закріпити за собою клаптик прибудинкової землі, яка за невтішним збігом обставин знаходиться в центрі міста, мешканці вищезазначених  будинків створили об`єднання співвласників багатоповерхових будинків „Лебедятко".

Рішенням Чортківської міської ради від 28 березня 2008 року на клопотання голови об`єднання співвласників багатоповерхового будинку (ОСББ) О.Усанової було внесено зміни в рішення міської ради від 27 листопада 2007 року „Про надання дозволу ОСББ „Лебедятко" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по вул.Аптечній, 11 для обслуговування житлового будинку", у зв`язку з уточненням площі. Тобто, замість площі 200 кв.м. треба читати - 377 кв.м.

Однак і це рішення міської ради на підтримку мешканців даних будинків, котрі здебільшого тут проживають по 30 - 40 літ, не вирішує проблеми. Бо цей невеличкий клаптик землі, на яке претендує товариство співвласників багатоповерхових будинків, стає звабою для людини, яка поряд викупила павільйони по вулиці Ринок. І потяглася коломийка. До справи долучився зять пані Усанової, колишній працівник правоохоронних органів, а нині на заслуженому відпочинку, Й.Карпин.

Йосип Карпин:

- Мама моєї дружини очолює ОСББ „Лебедятко" і проживає у цих будинках, зрештою, тут проживає багато людей пенсійного віку, то ж я взявся захищати їхні інтереси.

З чого вийшла суперечка? Мешканці цих будинків вирішили приватизувати своє подвір`я. Є ще документи 70-х років, де вказано, що подвір`я, тобто прибудинкова територія, була дещо більшою, туди належала і та територія, де знаходяться павільйони, що викупила пані Н.Боднар.

Щоб усе узаконити, люди створили товариство. Відтак звернулися до земельного відділу Чортківської міської ради з проханням встановлення меж. Спочатку їм написали 200 кв.м., а потім „земельники" заміряли вийшло - 377 кв.м. Було прийнято рішення сесій, однак наступна сесія міської ради врапт ці рішення скасовує.

І з цього почалися наші подальші митарства - ми (ОСББ „Лебедятко") подали до суду. Адже 16 жовтня 2008 року відбулося судове засідання першої інстанції. Тоді ОСББ „Лебедятко" позивалося до Чортківської міської ради, і третьою особою у позові була Н.Боднар. Наш позов було задоволено. Однак, так як пані Н.Боднар, маючи на те законне право, подала оскарження на апеляцію.

На скільки мені відомо, апеляційний суд у нашій справі ще не засідав, то мене дивує той факт, чому на останню сесію Чортківської міської ради було винесено питання затвердження проекту розподілу житлової території кварталу по вул.Ринок, Аптечна. Хіба у міській раді немає юристів? Невже вони не знали, що у цій справі йде судова тяганина і міська рада, згідно чинного законодавства, не мала права приймати будь-які рішення? Бо ще, коли тривало судове засідання в Чортківському районному суді, на якому був присутній юрист міської ради, суддя наголосив на цьому.  На скільки мені не зраджує пам`ять. А чому міська рада виносить це питання на сесію і що хоче цим добитися, я не знаю.

Наше ОСББ „Лебедятко" діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно викопіровки із плану будівництва кварталу від 26 березня 1976 року за будинком № 11 по вул.Аптечна встановлена земельна ділянка площею 437 кв.м. А відповідно договорів купівлі-продажу та витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно пані Бондар, котра є власником не житлових будівель, приміщення-павільйонів по вул.Ринок, 10 "а" і 10 „б". Площа земельної ділянки, на якій розташовані ці будівлі не зазначена. Отож ми добиватимемося свого. Нам чужого, як то кажуть, не потрібно. Але, я вважаю, що тут ще мала бути б повага до людей, які живуть у цих будинках, і не зазіхати на їх територію.

Мирослав Сушельницький, депутат міської ради, мешканець одного із цих будинків, по вул..С.Бандери, 7а:

- Люди добрі, ви розумієте, що це таке - я тут на нашому подвір`ї вже вісім років маю тяганину із забудовами! Ви ж подивіться, тут немає місця, де будувати, сюди навіть не проїде машина. Це за умови, якщо б ми на сесії затвердили розбивку кварталу, яку нам запропонували. Тому я тоді був категорично проти цього. Що ми мали затверджувати на сесії? Я взяв копію того ескіза, як каже наш головний архітектор пан Дудяк, розподілу кварталу, який йому подала пані Бобечко. На цьому ескізі немає приватизованих людських гаражів, проте уже намальована свіжа будівля. Цікаво, що попередній претендент від такої забудови відмовився, через незгоду мешканців наших будинків. То чий там будинок уже намальовано? І чому ескіз береться за основу і виставляється на сесію, щоб депутати проголосували за розподіл кварталу? А куди мають подітися приватизовані гаражі? Це що, нова забудова має взяти наше повір`я в кільце? Бо хто дасть руйнувати свою власність?..

Окрім того, наші будинки старі, збудовані ще за Австрії, то коли під нашими вікнами буде працювати тяжка техніка, можемо залишитися без даху над головою, бо хтось має великі апетити. Як можна так не рахуватися з людьми?!

Ярослава Фесюк, жителька будинку по вулиці С.Бандери, 7а:

- Наше подвір`я належить до трьох будинків. Як йти з вулиці Аптечної, стоять мій, і сусідки з іншого будинку гаражі. На свій гараж я маю свідоцтво на право власності. Вхід до гаража - з вулиці Аптечної. До речі, раніше міська рада давала мені дозвіл на приватизацію гаража. То ж я виготовила усі документи. Тепер мені депутат М.Сушельницький каже, що десь є графічні матеріали, на яких немає моєї власності... Не знаю звідки таке взялося, бо у мене все законно і, на скільки я знаю, у господарів сусіднього гаража - теж. До нас ніхто не звертався з тим, щоб ми продали гаражі. Чому все робиться за нашою спиною? Це моя приватна власність. Я не розумію, що ще там на такій невеличкій території можна будувати. Бо до нашого гаража такий під`їзд, що навіть складно розвернутися автомобілем.

Богдан Дудяк, начальник відділу містобудування і архітектури Чортківської райдержадміністрації:

- Так, у мене був депутат Чортківської міської ради М.Сушельницький і я надав йому копії матеріалів.

Згідно законодавства план розподілу території є основою для визначення меж земельних ділянок на території забудови чи розташування будинків, споруд, розроблення відповідної землевпорядної документації та оформлення у встановленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власниками, співвласникам, орендарями... Це говорить Закон України „Про планування і забудову територій", стаття № 16.

Щодо того, що розглядалося на останньому сесійному засіданні, мене, як архітектора, менше всього цікавить, як там ділять земельні ділянки. Це більше прорегатива земельних служб - вивчати усі ці матеріали, погоджувати. Для мене важливо, щоб відповідно до містобудівної документації йшла забудова, так як належиться. І зокрема я був на одному із заявлень, де також був і депутат М.Сушельницький, це там, де є павільйон по вул.Ринок. Тоді мова йшла про те, що на місці цього павільйона, що є у власності, хочуть збудувати будинок. Хочу сказати, як архітектор, я - за. Це тільки прикрасить місто, бо здатне підтримати містобудівну логіку, історичну забудову міста, яка залишається такими вибитими місцями, які необхідно щільно забудувати. Тому я написав на ім`я голови міста про свою згоду.

Щодо конкретного графічного відтворення, яке на сесії розглядалося. Це, всього-на-всього - пропозиція, ескіз. Тому я так її і погодив - як ескізну пропозицію. Коли ви бачили ці матеріали, там так і зазначено мною. Ескізна пропозиція - це  не проект розподілу території, кварталу. Адже проект розподілу території має робити спеціалізована проектна організація, яка володіє відповідною ліцензією на виконання цього виду робіт.

Дехто бачить мою печатку і вважає, що це вже все - погоджено, і козиряє моїм іменем. То нехай прочитають, що я там написав, а там написано: „На рівні ескізної пропозиції".

Ось як буде узгоджений проект розподілу території, то інша справа. Тільки такі питання, перш за все, добре вивчаються, перш ніж можна буде приймати рішення.

... Звичайно, ми цілком погоджуємося з тим, що на місці придбаних павільйонів по вулиці Ринок власник може звести будівлі. Хочеться йому це здійснити на більшу площу? Це вже інша справа. Мені також може захотілося би мати більшу площу житла, ось тільки стіни і власність сусідів заважають... А ось щодо забудови, скажемо так, позаду цих павільйонів, вже по вулиці Аптечній, де є приватизовані гаражі, це також проблема ще та. Направду, дивишся і здоровим оком бачиш, що немає тут де будувати - хіба людям під вікна зводити стіни. А чому ж тоді сперечаються? Чому ставиться на сесію міської ради сумнівне питання?! Як можна приймати рішення про розподіл кварталу, коли відсутній проект самого розподілу, а є лише „ескізна пропозиція"?

Таке враження, що хтось хотів ризикнути - поки засідатиме апеляційний суд і прийматиме рішення, можна буде і будинок звести. А тоді можна судитися по другому колу і так далі... Смішно? Ні - гірко, бо такі реалії ми собі створюємо самі.

Леся Легіт