Україна наша була розп'ята на христі історії, але воскресла. Бо світило нам у віки пророцтва Тараса Шевченка: “Не вмирає душа, не вмирає воля.” Ми встали з колін, розірвали пута, високо підвели голови, як це одвіку було написано нам на роду. Так, Україна – це праця до сьомого поту, поема жалю і смутку, краси і недолі. Це країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за незалежність.

Тож,
як ми – українці, предки яких пережили царське та панське безбожне свавілля, були великими борцями за волю, відзначаємо національне свято – День незалежності? Чи відчуваємо, що живемо п'ятнадцятий рік у незалежній державі?

Цієї неділі, 13 серпня біля церкви непорочного зачаття Пречистої Діви Марії, що по вулиці Монастирській, відбувся фестиваль Марійської дружини.
Погідний день, осяяний сонцем, що передував Маковію, Першому спасу, був пройнятий духом восхваління Господу і Пречистої Богородиці.

Роман Крижанівський – мешканець нашого міста Чорткова. Народився в скелі Переходи. Доля закидала його в різні кутки земної кулі. Багато подорожував, багато бачив. Але завжди болить йому глибоко в душі доля України і його малої батьківщини Чорткова та села Переходів, що неподалік міста. Про побачене у складні роки юності він занотував у звичайні шкільні зошити. Тепер таких зошитів, старанно пронумерованих,пожовклих від часу є 13. Народився він у 1929 році. У часі подій, що розгорталися і описані,йому йшов 16-й рік. Ми прагнемо усе передати так, як занотував автор. Отож читайте.

Голова РДА дотримує слово
Як і обіцяв раніш, голова Чортківської райдержадміністрації Тарас Капуста, що зустрічатиметься щомісяця із представниками політичних осередків та громадських організацій, – зустріч відбулася у п’ятницю минулого тижня.

Звісно, усі ми здавна знаємо на кому може горіти шапка, тому пояснювати не будемо. Народ у нас грамотний – усе розуміє сповна. Ось тільки чи вміють розуміти все як треба ті, кого ми волею чи випадковістю обрали? Єдине, чого я є прихильником і маю тверде переконання – нам ще зарано було проводити вибори на партійній основі. Держава не готова була до такого кроку, а ми його зробили. Тепер пожинаємо плоди. Потерпаємо чи будуть “грошові мішки” дбати про наше законодавство? Чи відсутність в парламенті знаних націонал-демократів, таких як Іван Заєць, Юрій Костенко, Павло Мовчан, Валерій Асадчев, не знівелює нашу українськість?.. Сумно. Особливо це видно на місцях. Знаючи, що до рад місцевого рівня можна легко пройти у списку партій, до місцевих осередків, особливо, де їхні партійні лідери мали високий рейтинг довіри, стали вступати люди, які не особливо позначили себе як громадські чи політичні діячі. Вони, вклавши кошти і пройшовши по списку до місцевих рад, природньо прагнуть взяти “своє”. Це я так, загалом. А тепер підемо далі...

Ми вибираємо. Нас вибирають. Міняються стереотипи, закони, урядові, підлеглі. Час рікою пливе... Вже 100 днів “з хвостиком” минуло з моменту затвердження новообраного міського голови. Про його досягнення та поразки ми поговорили з громадськістю міста, що слідкує за позитивними і негативними діями міської влади.
– Оцініть, будь-ласка, роботу міського голови і його каманду протягом перших 100 днів.

Мабуть, ще довго ЗМІ, експерти та громадяни будуть із запалом обговорювати створення “ширки” (так у народі називають широку коаліцію) і прем'єрство Януковича, якому після перемоги В. Ющенка на президентських виборах багато хто пророкував політичну смерть. Та він не лише втримався на посаді лідера Партії регіонів, вивів її в число переможців цьогорічних парламентських виборів, а й знову повернувся на владний Олімп. Новий уряд на чолі з В. Януковичем почав робити перші кроки. Одні з іронією називають новостворений кабмін “Назад у майбутнє”, інші – справжнім коаліційним урядом. Кажуть, що Президент, не допустивши розгортання політичної кризи, поплатився своєю репутацією. Політикою цікавляться всі ті, кому небайдужа доля рідної України. З проханням дати оцінку сьогоднішній політичній ситуації ми звернулися до відомих чортківцям людей.

Інертність наших комунальних служб вражає: там дах закрили клійонкою, там обвал частини дороги з часом засипали... А що далі?.. Можливо треба лікувати саму хворобу, а не намагатися її замаскувати?..

Наш передпопередній номер газети зчинив справжній резонанс. Міський голова Ігор Билиця враз вирішив себе оправдати в тому сенсі, що депутат Андрій Ковтун склав з себе повноваження та несподобалось розкриття, нехай і неповного, у нашій газеті перебігу сесії міської ради.
Дивний перебіг. Коричтуючись тим, що добігає 100 днів, як новий мер посів своє крісло в Чорткові, Ігор Билиця зібрав прес-конференцію, на яку були запрошені редактор і два кореспондента підпорядкованої йому газети “Ратуша” і один з районки.

/Склад: вокал, гітара, тексти - Собчук Олег, соло гітара, бек-вокал - Грищук Олександр (Папа), бас-гітара - Рудницький Юрій, ударні - Недашковський Сергій, клавішні - Мозіль Юрій/

Інтерв’ю з Олегом Собчуком