Побігли прудко її пальці
Клавіатура вся тремтить.
І знову чую любі вальси,
Яка чудовая ця мить...

Уже нікого не дивує той факт, що у нашому Чорткові проблеми з водопостачанням з роками не старіють, а живуть і “процвітають”. Тільки у часі передвиборних обіцянок, бажаючі посісти головне крісло у вищій ієрархії міста, тобто стати міським головою, жваво обіцяють, що покращиться водопостачання у Чорткові – усе ж бо для людей, для тих, хто має конче віддати за них голоси.

Минулої п’ятниці свої перші 50 відзначало музичне відділення Чортківського педагогічного училища ім. Олександра Барвінського.

Червень 1941-го року видався надзвичайно важким для мешканців Чорткова і району. Із чортківської тюрми лунала гучна музика та гуділа машина, проте чулися крики та постріли – це “совєти” знищували політичних заарештованих перед відступом.

Ваша думка

“Розкидана країна по цiлому свiту, питає Україна: як там мої дiти?..” – спiвається у пiснi Лесi Горової.
Нинi й справдi межi українства широкi. Однак життя переконливо доводить, що досягають висот i визнання тi, хто не розгубив своєї української автентичностi, що поважаючи чуже, не тiльки не соромиться свого, а гiдно гордиться рiдним корiнням, своєю культурою, традицiями. До таких належить наш краянин Володимир Луцiв.

Українська приказка говорить: “Добре ім’я – найкраще багатство”. Та іноді круті обривисті береги життя спаплюжують людське сумління, лихі діла затоплюють мораль, погана слава чорними смугами спадає у плесо людської душі. Шахрай... Шахрайка... – ці слова ні у кого не викликають приємних вражень.

Часто собi думаю: щасливi тi люди, якi прожили до старостi. До таких людей належу i я. Менi Господь допомiг прожити до 78 рокiв, маю дiти, онуки, правнуки. Але часом здається, що життя так швидко збiгло, наче сон.

Наприкiнцi минулого тижня у мiстi Комсомольськ, що на Полтавщинi, вiдбувся чемпiонат України з фрi-файту серед юнiорiв та юнакiв.

9 травня минуло 62 роки перемоги радянської армiї та армiй союзникiв над гiтлерiвським режимом у Нiмеччинi. Але це ще не був кiнець Другої Свiтової вiйни. Вiйна ще тривала на Далекому Сходi з японськими вiйськами. Втiм прийнято Днем Перемоги вважати саме 9 травня, час капiтуляцiї нiмецько-фашистських вiйськ.