У середу, 9 грудня, чортківчанам та жителям району, котрі виявили прагнення засвідчити свій зв`язок із польською національністю і отримати Карту поляка, випала добра нагода - подати документи і пройти співбесіду одразу ж тут на місці в Чорткові.

„Осанна Україні!" - під такою назвою відбувся в Тернополі у палаці культури „Березіль" творчий звіт майстрів мистецтв та аматорських художніх колективів Тернопільської області на якому був і президент України Віктор Ющенко. Зазвичай такі звіти творчих колективів відбуваються у столиці, і Тернопільщина мала звітувати у листопаді в палаці „Україна", однак на перешкоді стала епідемія, і звіт відклали та перенесли до Тернополя, але це не затьмарило різнобарвності свята. Однак не всі бажаючі могли потрапити на звіт, треба було мати спеціальні запрошення - програми концерту.

Сьомого грудня у Копенгагені розпочались двотижневі переговори ООН зі зміни клімату, на які приїхали представники із 192 країн світу, в тому числі з України.

Мета переговорів - прийняття нової угоди, що прийде на зміну Кіотському протоколу у 2013 році. В той час, коли ряд країн оголошує цілі із скорочення викидів парникових газів, офіційна позиція України передбачає збільшення викидів на 75 відсотків. Наша країна - єдина держава в світі, яка передбачає такий значний ріст викидів.

Минулого четверга у Чорткові громадянам міста було не до жартів. Центральна вулиця С.Бандери була перекрита більше як на три години. Обуреню людей не було меж. Батьки не могли під`їхати до гімназії „Рідна школа", щоб забрати дітей після закінчення занять. Так пан Володимир зізнався, що знервований аж 3 - 4 рази кружляв довкола, не знав, де залишити автотранспорт, щоб забрати доньку. У пані Наталі двійко дітей навчаються у гімназії, вона також не могла забрати їх і залишила своє авто далеко від місця призначення. До продуктових магазинів, що розташовані на цій немалій вулиці, не могли потрапити постачальники, хоч у них графік.

Раніше сусіднє з містом село Синяково тепер стало мікрорайоном Чорткова. Як згадка про його колишній статус залишилися клуб і бібліотека, які знаходяться у пристосованому приміщенні. І хоч даний мікрорайон є чималим, однак тут немає ні школи, ні дитсадочка. А у часі виборів будь-якого гатунку, виборча дільниця знаходиться тут у клубі.

Сам клуб - швидше нагадує добротну оселю. Одну кімнату займає бібліотека, яка останнє поповнення книг мала буквально в листопаді цьогоріч. Книжні новинки тут не рідкість. Добре наповнення книгами сучасних письменників, розстріляного відродження, дисидентів у даній невеличкій книгозбірні відзначив заступник голови Чортківської районної ради Іван Віват, який не так давно тут побував.

Ось уже пару літ поспіль ми вшановуємо 14 грудня ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Саме 14 грудня було завершено спорудження бетонного саркофагу над 4-им атомним енергоблоком, який більше ніж півроку викидав у небо радіацію, забруднюючи навколишні території та створюючи смертельну небезпеку для всього людства. Тому цей день ліквідатори вважають своїм днем перемоги над незримим ворогом. Але чи є це перемогою? Як кажуть наші „чорнобильці", може померти останній ветеран війни, останній воїн-„афганець", але останній „чорнобилець" - ніколи, адже період розпаду окремих хімічних елементів обчислюється сотнями літ...

З 27 березня до 2 квітня 2009 року у Києві тривав Шостий  міжнародний фестиваль Docudays Ua «Дні документального кіно про права людини», на якому було представлено понад 60 фільмів з 24 країн світу.

За традицією, з жовтня до грудня Міжнародний фестиваль Docudays Ua  відправляється мандрувати регіонами країни. У рамках цієї програми за ініціативи громадської правозахисної організації „Гельсінська спілка" із захисту прав людини та її члена координаційної ради і голови  ГО "Гельсінська ініціатива-ХХІ" Олександра Степаненка 8 грудня у Чортківському районному будинку культури ім.К.Рубчакової відбувся перегляд одного з документальних фільмів, лауреата Міжнародного фестивалю Docudays Ua „Дні документального кіно про права людини", - „Людинолови".

На його життєвому метрономі - справді серпень: вже зажинається на 52-й. І тому вже поволі в`яжеться золоте перевесло добірного жнива і десь за обрій скапують роси перших туманів. Серпень - така пора, що невимовно щедро (сказати б, небувало!) врожаїться стигле літо. І хоч за вікном холодний, розчахнутий до північних вітрів, морозів та перших снігів грудень, у його роботах чомусь настійно, будь-якого часу, владно домінує серпень...

Я уже не вперше крокую до архітектурно красивої будівлі міської ради, де у підвальному приміщенні знаходиться центр соціальної реабілітації та адаптації дітей-інвалідів „Дорога в життя". Тут, у непристосованих умовах (підвал є підвал), бачу приємно усміхнені обличчя вихованців центру - усі вони потребують уваги і здоров`я. І коли ці дітки сидять за робочими столами у класі, то ще, як кажуть, півбіди, а коли їх ведуть або й заносять до іншої кімнати на обід - повірте, серце кров`ю обливається. Ці діти позбавлені найдорожчого - здоров`я. А багато з них ці вади носить не тільки в середині свого маленького тільця, а й ззовні. Діагнози у цих дітей вражають: у кого ДЦП, у кого затримка розвитку, у когось вроджена вада серця...