Що вартують наші проблеми? Чи здатні ми їх вирішити самотужки? Чи справді усе настільки погрузло в корупції, що й не знайдеш кінців? А коли все марно і весь світ бардак, то чи варто ще псувати собі нерви і щось доводити в той час, коли щось довести пересічній людині - це просто зі сфери фантастики 70-х років минулого століття?
Усі такі і подібні запитання часто-густо задають собі наші українці. І уже нікого не дивує, що про таке чомусь часто думають вільні громадяни вільної держави. Це вже швидше стало нормою, аніж вийнятком з правил. Про це вже не соромляться говорити вголос, тому що воно уже звикле, як буденний борщ.
Однак є люди, які, не опускаючи рук, прагнуть вибороти „своє місце під сонцем", і крізь призму прописаних законів добитися своїх конституційних прав. І тут трохи ріже свідомість фраза „добитися своїх конституційних прав". Однак, реальність є реальністю і нікуди не втечеш.
Жителям будинку вулиці Князя Володимира Великого, 2а своє право жити впевнено, надійно „під сонцем" доводиться відстоювати уже скоро місяць.