Затишна вулиця Маньовського, що примикає до верхньої частини центральної вулиці Чорткова С.Бандери милує усіх, хто нею прямує від будівлі санстанції, магазину "Ельдорадо" до райлікарні, чи кудись іще в цьому напрямку. Тут здебільшого одно-, двоповерхові будиночки ще австрійсько-польських часів. Вуличка - невелика і тому - мила. І начебто вінцем її, у центральній частині красується задбана будівля під номером чотири. У ній мешкають ті, кого по праву ми називаємо давньою інтелігенцією. Будиночок на чотири сім`ї підступає майже впритул до тротуару, а збоку - охайно забудовані гаражі, і за будиночком - розкішний любовно доглянутий сад. Як зазначив один із мешканців цього будинку лікар Іван Рижевський: "У цьому садку добре було б знімати кінофільм, а не думати, як його знищити, щоб звести новий будинок". Це були слова вимовлені з гіркотою і болем.
Мені не довелося докладати до цього саду свою душу, працю. Я просто, як і усі, сторонній перехожий. Але й мене ці слова заболіли. Болять і тепер. Я бачила цей сад. Я була тут. Я закохалася в нього з першого погляду. Цьому саду, цьому будинку пощастило з мешканцями, але не пощастило, мабуть з тими, хто так бездумно дає добро на його знищення.
Тому до редакції газети звернулися люди.